“Стримати ворога та захистити Україну”

  • 29 трав. 2024 10:04
  • 287
    • Новина “Стримати ворога та захистити Україну” Ранкове місто. Кропивницький

    Історія вчителя та громадського діяча, який долучився до лав ЗСУ

    Війна жорстока та нещадна. Вона безжально розриває людські життя, руйнує домівки та змушує мільйони людей тікати зі своїх рідних місць.

    Щодня тисячі наших сміливих та стійких захисників і захисниць ризикують своїми життями заради нашого майбутнього.

    Сьогодні ми хочемо розповісти вам історію одного з таких героїв – Олександра Ратушняка – ветерана, науковця, вчителя та громадського діяча. Чоловік, попри вдсутність військового досвіду долучився до ЗСУ, адже головна його мета – захистити Україну від російської навали.

    Олександр тривалий час жив у Кропивницькому: викладав у місцевому виші, займався просвітницькою та громадською діяльністю. Незадовго перед початком повномасштабного вторгнення переїхав до Вінниці. 24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, чоловік без вагань долучився до війська. Він розумів, що не може стояти осторонь, коли його країна в небезпеці.

    "Не можу сказати, що звістка про початок повномасштабного вторгнення заскочила мене зненацька. Ні, я готувався морально", – згадує Олександр.

    Чоловік не мав військового досвіду, але щиро вірив, що його допомога потрібна:

    "24 лютого я прийшов до військкомату і мене записали до лав Вінницької тероборони”.

    Згадує, що мав думки долучитися до лав ЗСУ ще в 2014 році, але тоді не зробив цього кроку:

    “В той час говорив собі, що я не військовий, що це не моє, але у 2022 році розумів, що “відсидітися” не вийде, що потрібно захищати країну”.

    Олександр Ратушняк говорить, що пішов до війська за переконаннями. Для нього на той момент було найважливішим стримати ворога та захистити Україну.

    Чоловіка записали до лав вінницької тероборони, хоч він і не мав військового досвіду:

    “Коли видали автомат, то я запитував як його збирати/розбирати. На що почув відповідь – “у бою навчишся””.

    Олександр Ратушняк разом з іншими побратимами, які не мали військового досвіду, залишився на Вінничині – охороняв блокпости, склади та госпіталі. Далі пройшли військовий вишкіл – ходили на стрільби, адаптовувались до армійського життя.

    На початку вересня 2022 року, підрозділ у якому проходив службу Олександ Ратушняк, відправили на Вугледарський напрямок. Військові перебували “на нулі” три з половиною місяці. Далі – ротація до Чорнобильської зони:

    “Чорнобиль був певним перепочинком після зони активних бойових дій. Ми провели там пів року, жили у покинутих хатах. Пів року до того, на тій локації перебувала російська армія, але її вибили наші військові.”

    Олександр Ратушняк прослужив у Збройних Силах України 1 рік і 4 місяці.Влітку 2023 року чоловік звільнився з військової служби та вирішив повернутися до своєї професії – став викладати в одній з вінницьких шкіл.

    Одразу після повернення з фронту Олександр зайнявся своєю реабілітацією – відвідав тижневий ретрит для ветеранів у Львівській області та тиждень відпочив разом з родиною у санаторії у Трускавці. Чоловік говорить, що після повернення з фронту у його житті розпочався етап навчання. Він використовує кожну нагоду, щоб здобути нові знання та навички: закінчив двомісячні курси акторської майстерності, пройшов курси масажу, курси емоціного інтелекту та фасилітації, закінчив школу тренерів.

    Олександр наголошує на тому, що наразі для українців відкрито багато можливостей і потрібно ними користатися:

    “Ми розвиваємось як нація, якби тільки не війна. Росіяни заздрять нам. Бачать, що вони гірші за нас і тому чинять такі звірства”...

    Олександр Ратушняк зазначає, що українцям потрібно бути консолідованими та згуртованими, щоб перемогти ворога. Всі повинні працювати на перемогу:

    “Загроза нікуди не зникла. Військові, які перебувають на фронті, не залізні. Їх потрібно замінити”.

    Головне зараз, на думку Олександра, не допустити зради та домовленостей в суспільстві, адже ворог не може справитися з українцями на полі бою:

    “Нам пощастило народитися та жити у своїй державі у вільній, незалежній Україні. І ми не повинні її втратити…”