Свята Церква вшановує пам'ять усіх святих
Спілкуваня зі святими
У першу неділю після П'ятидесятниці Свята Церква вшановує пам'ять усіх святих, котрі од віку Богу догодили (в цьому році 23 червня). Це день Ангела всіх християн, особливо хрещених в Православ'ї (бо шануємо цього дня своїх святих покровителів).
«Святі - по слову прп. Силуана Афонського - сіль землі, вони сенс її буття, вони той плід, заради якого вона зберігається. Заради святих змінюється хід історичних і навіть космічних подій, і тому кожен святий є явище космічного характеру, значення якого виходить за межі земної історії в світ вічності. Коли земля перестане народжувати святих, тоді відніметься від неї сила, що утримує світ від катастрофи».
Святі, які перебувають зараз на Небесах, мають спілкування і з тими, хто живе на землі.
«У храмах, - говорить святитель Іоанн Златоуст (IV ст.), - ми з небожителями разом підносимо таємничу пісню, разом з ними співаємо Трисвяте. Там стаємо разом з Серафимами, приєднуємося до сонму Небесного, долучаємось до чину ангелів, розмовляємо з Господом, буваємо в співтоваристві з Ісусом Христом». Одне загальне торжество складають і Небесні і земні істоти (люди). Невимовне милосердя Господа Бога поєднує їх разом. Дух Святий об'єднав їх. Всеблагий Отець Господь Бог з’єднав їх спів в одну струнку пісню. Ось яке близьке спілкування ми можемо отримати з Богом і святими Його в храмах Божих!
Святі - це кращі люди серед нас, справжні генії релігійності, які залишили нас і переселилися до Бога. Віруючи в життя душі після смерті, ми, православні, віруємо, що померлі тілом святі, які пізнали правду життя, завжди з нами, і намагаються нам допомогти. Ми звертаємося до них як до живих. Вони кличуть нас до Неба, як дзвін церковний нагадує про інші світи і інше життя. Велика сила клопотання перед Богом, прижиттєві та посмертні чудеса, натхненні Богом праці і дивовижні приклади життя святих - доведення істинності православної віри. Святі вибрали Христа, «як Шлях, Істину і Життя».
У фортеці святої Єлисавети одні з трьох врат названі Всесвятські, тобто на честь всіх святих.
Завдяки недавньому історичному відкриттю українського історика, краєзнавця А.В. Пивовара, ми зараз точно знаємо, що 12/25 червня за н. ст. 1754 р. в похідній козацькій церкві була звершена 3-ма ігуменами українських православних монастирів і двома протопопами, благочинними, Божественна Літургія, молебень, і по церковному чину була закладена фортеця Святої Єлисавети.
25 червня за н.ст.- це день пам'яті преподобного Онуфрія Великого (IV ст).
Цей великий святий походив з царського роду, з дитячих років виховувався в Єгипетському монастирі, потім 60 років трудився в пустелі (в повній самоті). Ангел Господній причащав його Святих Христових Таїн і 30 років носив йому їжу. А 30 років святий харчувався плодами фінікової пальми, що чудово виросла біля печери, де він жив у постійній молитві. Святий Онуфрій Великий має особливу благодать від Бога захисту християн від ворогів і збереження від голоду.
А 24 червня, після дня пам'яті всіх святих, починається Петрів піст, особливий час для молитви, покаяння, справ милосердя.
З iменинами вас, православні християни!
Протоієрей Євгеній Назаренко
