Святкуємо державне свято Хрещення Київської Русі
Святий апостол Павел заповідав нам: «Пам'ятайте наставників ваших, які проповідували вам слово Боже і... наслідуйте віру їх». Пам’ятаючи слова св. апостола, наш народ вже багато століть прославляє просвітителя і Хрестителя Русі рівноапостольного великого князя Володимира, особливо в 28 липня (н.ст.), в день його пам’яті.
Князь Володимир, внук святої княгині Ольги (пам'ять її 24 липня за н.ст.), був хрещений в Православ'ї в Херсонесі (нинішній Севастополь), а 14 серпня (н. ст.) 988 р. грецькі православні священики в чистих водах Дніпра почали хрестити наш народ, стверджуючи в ньому віру Апостольську, віру Православну. Просвітило землю нашу сонце Євангелія, руйнувалися ідольські капища, споруджувалися церкви, хрест освятив міста, явилися ікони Божої Матері і святих угодників.
Стала підноситися Безкровна Жертва в храмах і фіміам, принесенений Богу, освятив повітря. У Києві на місці мученицької кончини християн варяга Феодора і сина його Іоанна (пам'ять їх 25 липня) був споруджений величний кам'яний храм Різдва Пресвятої Богородиці. За прикладом св. царя Костянтина Великого присвячений був престольний град Київ Божій Матері. Тоді ж князем Володимиром була подарована церкві десятина, тому храм, який став центром загальноруського збору церковної десятини, назвали Десятинним.
Охрестившись (з церковним ім'ям Василій), князь Володимир став благочестивим. Свята віра змінила князя, допомогла йому почути слово Господнє і за словом тим влаштувати своє життя. «Спокутуй гріхи твої правдою і беззаконня твоє милосердям до бідних». Держава за князювання св. Володимира 28 років, коли князь жив у Святому Хрещенні, служила народу. «Красним Сонечком» з любов'ю називав народ свого князя. В неділю и на великі свята, після Літургії накривали столи для нужденних, дзвонили дзвони, лунали церковні піснеспіви, прославляючі Бога, «калікі перехожі» співали билини і духовні вірші...
Епоха св. Володимира була ключовими періодом для державного становлення Православної Русі. І Київська Русь (особливо Київ), через Києво-Печерський монастир, стала 3-ім уділом Божої Матері на Землі (після Іверії і Афона). За ці століття було явлено безліч Її святих ікон. Багато з них всесвітньо відомі, деякі вшановуються на місцях явлення. З початку XIX ст. відома ікона Пресвятой Богородиці «Єлисаветградська», яка перебувала в Єлисаветградському Кафедральному соборі на честь Успіння Божої Матері. На початку 20-х років минулого століття, коли більшовики-богоборці почали повальне пограбування церков, ікона зникла. З кінця 90-х років XX століття були написані кілька благодатних копій цієї ікони. 27 липня (за н.ст.) відбувається святкування цієї ікони Божої Матері, що отримала свою назву від міста святої Єлисавети.
Вітаючи всіх вас з Днем Хрещення Київської Русі, а особливо всіх православних Володимирів з іменинами (день імені), ми просимо Хрестителя Русі молитися перед Богом за нашу Україну, за мир на нашій землі, за відродження істинної духовності нашого народу.
Святкуючи державне свято Хрещення Русі, ми повинні прагнути відновити нашу унікальну фортецю св. Єлисавети, матері Іоанна Хрестителя. Адже шанування праведної євангельскої Єлисавети почалося на Київській Русі ще за життя князя Володимира – старша дочка Ярослава Мудрого , внучка Хрестителя Русі, була названа в честь матері Іоанна Предтечі – Єлисаветою.
Ми віримо слову прп. Серафима Саровського (пам’ять його 1 серпня) про духовну єдність і непереможність Православної Київської Русі, незважаючи на великі скорботи і випробування. І ми віримо в духовне відродження і процвітання міста святої Єлисавети!
Протоієрей Євгеній Назаренко