Талановиті мейтусята: скоро пів сторіччя

 

У Кропивницькій музичній школі №2 імені Мейтуса відзначили 45-ту річницю заснування закладу. 

 

На концерті, присвяченому пам’ятній даті, виступали колективи різного віку: від наймолодших учнів до заслужених випускників школи. Так, виступали хор першокласників «Смайлики», ансамбль «Камертон», дует «Viva» та багато інших виконавців. 

Зі святом школярів та педагогів привітав міський голова Андрій Райкович.

 

– Я хочу висловити велику подяку всім, хто долучається до роботи школи. Хочу подякувати за вашу небайдужість, за ваш педагогічний талант. За те, що ви високодуховно виховуєте наших дітей, а через них впливаєте на старше покоління. Це наслідування поколінь – цілком ваша заслуга, – вітає очільник міста.

На заході звучали духові, струнні та навіть ударні інструменти. Також публіку вразив виступ рок-колективу з гітарами та барабанами. Закінчився концерт виконанням всесвітньо відомої «Оди до радості» Бетховена у виконанні відразу кількох колективів. 

 

Аби побільше дізнатися про музичну школу №2, журналіст «Первой городской газеты» взяв інтерв’ю у директорки закладу, заслуженої працівниці культури України Валентини Ревенко.

 

 

 

Довідка. 

У 1974 році в будівлі на вулиці Гоголя першого вересня тринадцять викладачів на чолі з директором школи В’ячеславом Івановим розпочали заняття зі своїми першими шістдесятьма учнями. Уже за кілька років у школі діяли музичні дуети, тріо, ансамблі учнів та викладачів. А через шість років тут виник знаний згодом серед шанувальників музики викладацький оркестр камерної музики під керівництвом Геннадія Єрьоменка. 1984 року школу очолив Зарій Макієвський. За його директорування її через сім років з вулиці Преображенської перемістили в нове приміщення на вулиці Євгена Маланюка. Уже в ньому виник відомий нині в Україні та за її межами ансамбль бандуристок «Мальви», першим керівником якого стала викладач школи Галина Козлова. Нинішній директор школи Валентина Ревенко очолила її 1998 року.

 

– Розкажіть, будь ласка, трохи про історію очолюваного вами закладу.

 

– Відкрили нашу школу у 1974 році. Тоді ми набрали вісьмох викладачів із хорового товариства, які спершу почали викладати у будівлі, що була не зовсім пристосована до 

навчання дітей музиці. Згодом школа почала облаштовуватися,  у нас з’явилася перша в місті бандура, створили перший клас композиції. З часом школа ставала більш пізнаваною завдяки виступам на різноманітних всеукраїнських, а потім і міжнародних конкурсах. Завдяки цьому вона і досягла того рівня, який ви бачите зараз.

 

– Ваша школа носить ім’я видатного українського композитора Юлія Мейтуса. Чому обрали саме його як обличчя вашого закладу? 

 

– Юлій Мейтус – гордість нашого міста. Це композитор, що написав 17 опер, понад 300 романсів, які зараз звучать на багатьох конкурсах не тільки України, а й світу. Навіть Лесь Курбас, якого всі вважають загубленою надією на український театр, обрав Мейтуса як його головного композитора, коли той ще був студентом. Юлій Мейтус створив перші джазові колективи у Харкові попри те, що тоді цей напрям був заборонений. 

 

 

– Розкажіть про досягнення музичної школи на міжнародному рівні.

 

– Ми регулярно беремо участь як у всеукраїнських, так і в міжнародних змаганнях. Перша наша поїздка була в 2010 році до Болгарії. Звідти ми привезли дев’ять перших місць! Подібні досягнення маємо ледь не кожного року. Цього разу старші діти їздили до Франції, де ми зайняли три перших місця. Молодші були в Польщі, звідки також привезли перемогу.

 

– Скільки колективів налічує школа на сьогодні?

 

– Зараз у нашій школі є три зразкових колективи, якими ми дуже пишаємося. Адже, щоб отримати такий титул, колектив повинен мати великі досягнення у музиці. Перший такий колектив – це хор «Веселка» (керівник – Вікторія Шелабокова), який здобув перемогу у Криму, потім вони провели великий концерт. Лише після цього їм надали такий статус. Хор «Согласіє» (керівник – Наталія Корсунова-Трибіненко) найактивніший останні кілька років. Саме він виступає від імені нашої області на більшості змагань. Зразковий духовий оркестр «Сурми Єлисавета» (керівник – Богдан Максименко), які мають шість міжнародних гран-прі.

 

– Аби виховувати музикантів такого рівня, потрібні справді професійні викладачі. Розкажіть, будь ласка, про ваш викладацький склад.

 

– У нас працює 40 викладачів штату та 10 викладачів за сумісництвом. Серед них є наші випускники, є композитори, є заслужені діячі мистецтв України. Викладачі абсолютного різного віку: від молодих  до тих, що навчають студентів ще з першого випуску школи. 

 

– Що ви робите у випадку, якщо дитина хоче навчатися, але в неї немає музичних талантів?

 

– У кожної дитини є нахили до якоїсь сфери: хтось гарний математик, хтось спортсмен, хтось художник. Але будь-який нахил потрібно розвивати. Коли дитина до нас приходить, ми просимо відтворити її якусь мелодію. Якщо у неї виходить зробити це, то вона вже має нахил до музики й може у нас вчитися. Усе залежить від працелюбності дитини, яка часто перекриває природні здібності.

 

Редакція «Первой городской газеты» вітає музичну школу з річницею та бажає їй нових перемог та довгих років процвітання.

 

Нікіта Шендеровський