Туберкульоз: чому хворим приносять ліки додому
В Україні досі існує епідемія туберкульозу. На Кіровоградщині статистика плачевна: захворюваність на активний туберкульоз, включаючи його рецидиви, збільшилась в порівнянні з минулим роком на 12%. За поширеністю Кіровоградщина займає 3 місце в Україні. Контингент хворих на всі форми активного туберкульозу, який знаходиться на обліку в протитуберкульозних закладах системи Міністерства охорони здоров’я України складає за 9 місяців 2023 року – 892 особи при показнику в 2022 році - 888. За поширеністю Кіровоградщина займає 2 місце (після Одеської області).
Як допомагає хворим на туберкульоз неурядова організація на Кіровоградщині за підтримки міжнародних донорів – у нашому матеріалі.
БО «100 відсотків життя. Кропивницький»: надає соціальний та психологічний супровід хворим на туберкульоз
У благодійній організації під соціальним супроводом з початку 2024 року перебуває 258 осіб. Усі вони отримують моральну підтримку від соціального працівника, консультації психолога за необхідності, а за прихильність до лікування - мотиваційні сертифікати на продукти харчування.
Проте не всі хворі розуміють важливість лікування – переривають, відмовляються. Як наслідок таке «лікування» може обернутися рецидивом. Таких пацієнтів соціальні працівники беруть під медико-соціальний супровід. Особливість цієї послуги полягає в тому, що соціальні працівники приносять хворому ліки додому і контролюють прийом.
У Світловодську, що на Кіровоградщині, під таким супроводом у соціальної працівниці Ольги Іваненко перебуває три особи. Щодня жінка приносить їм протитуберкульозні препарати.
«Найбільше люди бояться, щоб ніхто із сусідів не помітив, що я до них приходжу. Тоді я заходжу до них у будинок або ж ми спілкуємося десь віддаленіше від їх місця проживання. Вони при мені обов’язково повинні випити ліки, щоб я в цьому впевнилася. Туберкульоз буде виліковний, якщо його лікувати. Тому ми, соціальні працівники, намагаємося морально підтримати хворих на їх шляху», - каже Ольга Іваненко.
Євген: «Не міг прийняти, що в мене туберкульоз»
Євгену (ім’я змінено) 40 років. Пів року проходив обстеження допоки почув, що в нього туберкульоз. Однак, коли почув, не міг прийняти цей діагноз.
«Я не вірив, що в мене туберкульоз. Усі рідні, які проживають зі мною, також пройшли обстеження. Проте вони здорові. Як таке може бути - в них немає, а в мене є?!
