У кропивничан з’явилася чудова можливість випробувати на собі цілющу силу хатха–йоги
Хатха–йога - мистецтво бути гармонійною особистістю
У сучасному світі все більш нагальною стає потреба підтримання фізичного та духовного здоров’я. Аби зняти стресс після тяжкого робочого дня та порухатись, більшість людей прямує до спортивного залу. Зараз існує як ніколи багато видів фітнесу: poledance, пілатес, зумба... Проте змагальний елемент у групових тренуваннях та необхідність терпіти не найприємніші відчуття під час нових навантажень підходить не всім. То куди ж податися охочим вести здоровий спосіб життя? Моя співрозмовниця Олена Чернишова переконує: завітайте на йогу!
У перекладі зі санскриту слово «йога» перекладається як «єдність», «цілісність», «система». В основі цієї практики лежить переконання, що людина — єдине ціле. Якщо якась частина тіла працює не так, то страждає увесь організм. Йога направлена на те, щоб досягти єдності із самим собою та єдності душі й тіла. Існує кілька різновидів йоги. Найпоширенішою є хатха–йога: ха — сонце, тха — місяць, уособлення єдності й водночас боротьби протилежностей, чоловічого й жіночого начал. Це система роботи зі свідомістю через тіло. Вона адаптована до сучасного ритму життя: сьогодні вже немає потреби усамітнюватися в горах, як це робили колись індійські мудреці, аби нею займатися. Отримати знання, які століттями накопичували ідеологи мистецтва йоги, може кожна людина. На відміну від спорту, де ви працюєте лише з тілом, йога охоплює ще й покращення психічного здоров’я.
На початку серпня у кропивничан з’явилася чудова можливість випробувати на собі цілющу силу мистецтва хатха–йоги. На безкоштовні тренування до Дендропарку усіх охочих запросили інструктори Ганна Андрашова та Олена Чернишова.
— Ганна Андрашова написала оголошення у соцмережі з пропозицією до інструкторів долучитися до цієї акції. Я відгукнулася, і ми домовилися проводити заняття по черзі. Метою акції була популяризація йоги у нашому місті. Свого часу йога допомогла мені вдосконалитися фізично і духовно. Я подумала: а раптом вона ще комусь допоможе? Історично склалося, що в нашому невеликому місті чимало досвідчених йогів. Тому раджу тим, хто зацікавився, походити до різних тренерів і знайти близького по духу. Я провела у Дендропарку кілька занять, і приємною несподіванкою було те, що приходили люди різного віку обох статей. Навіть випадкові перехожі зупинялися і приєднувалися до нас. Ми з Ганною побачили, що містянам це цікаво, й вирішили зробити безкоштовні тренування в Дендропарку традицією щоліта, — розповіла інструктор з йоги Олена Чернишова.
Олена почала займатися йогою у 38 років. Наразі її практика налічує вісім років, з них три роки вона є інструктором у Кропивницькому.
— У дитинстві я взагалі не займалася спортом. Мене за сімейною традицією віддали в музичну школу до класу фортепіано. За збігом обставин моя вчителька фізкультури не любила тих, хто займався музикою, і всіляко мене пригнічувала. Тому я все життя вважала себе не спроможною до спорту. Насправді мені завжди було цікаво, що таке йога, але упередження, що це якась секта, і переконаність у власній нездатності займатися спортом заважали мені спробувати. Одного разу я познайомилася з інструктором з йоги, яка переконала мене прийти на тренування. Тоді мені було 38 років. Я була дуже здивована, коли на першому ж тренуванні, попри мої побоювання, тренер не сварила мене, якщо щось не виходило, а інші учениці не сміялися за спиною, оскільки усі були зосереджені на собі. Після другого тренування я почала відчувати своє тіло. Було відчуття, що тіло почало дихати. Я почала піднімати очі і спіймала себе на думці, що бачу не землю під ногами, а красиве небо. Через деякий час помітила позитивні зміни у житті в цілому.
Ефект від занять можна відчути з перших тренувань. Перевагою йоги є відсутність змагального елемента. Кожен сконцентрований на власному результаті.
— У йозі немає поняття «гірший» чи «кращий». Усі лишаються у виграші, бо отримують те, за чим прийшли, при тому що вся група робить ті самі вправи. Ми працюємо з тим тілом, яке маємо в дану мить. Немає поняття «не можу», є лише — «можу, але не сьогодні». Усе індивідуально: хтось може сісти на шпагат за місяць, комусь на це потрібно півроку чи рік. Не можна себе силувати зробити якусь надскладну асану для гарної картинки, якщо тіло до цього ще не готове. Головне — поступовість і вміння дослухатися до власних відчуттів. Йога — це процес, а не результат. Якщо після тренування у вас все болить, значить, був неправильний підхід.
Для роботи з тілом в йозі використовуються асани — статичні положення тіла у просторі. У кожній асані беруть участь окремі групи м’язів. Інші м’язи, не потрібні для підтримання асани, повинні бути розслаблені, аби не витрачати енергію дарма. Важливими складовими йоги є дихальні та медитативні практики.
— Позитивний результат від йоги на 80 відсотків залежить від правильного дихання. У повсякденному житті ми дихаємо несвідомо, на рівні рефлексу. Через це легені вентилюються не повністю, а лише окремі їхні частини: у жінок верхня частина, у чоловіків — черевна. У йозі практикується так зване повне дихання, коли вентилюється вся порожнина легень. Під час занять ми дихаємо свідомо, залучаючи до дихального процесу наш розум. Важливо не що ми робимо, а як ми це робимо. Також за рахунок того, що під час тренувань задіюються всі групи м’язів, налагоджується кровообіг, а значить, краще працюють внутрішні органи. Як результат — покращується загальне самопочуття.
Побутує переконання, що стан душі й стан тіла нерозривно пов’язані. Коли щось болить, у нас пригнічений настрій. Так само і коли «болить душа», наше тіло на це відгукується різними розладами. Йога допомагає знайти баланс між фізичним самопочуттям та внутрішньою гармонією, а за тривалих тренувань ще й розвиває нові особистісні риси.
— Тіло — дзеркало характеру. Уже після першого тренування я можу з точністю сказати, якими рисами володіє людина. Скажімо, у частини людей в деяких асанах не розгинаються коліна. Я їм кажу: «Напевно, ви ні перед ким не схилите колін». А вони мені: «Так і є!» Є люди гнучкі від природи. Гнучкість тіла означає поступливість у стосунках з людьми. Працюючи з тілом, ми отримуємо нові риси характеру. Негнучкі, вперті люди стають більш м’якими, гнучкі — більш сильними.
Займатися йогою бажано під керівництвом наставника. Без його підтримки існує ризик отримати травму, особливо на початкових заняттях. Крім того, слід іти від простого до складного. Не варто намагатися на першому занятті стати на голову. Краще зробити один маленький крок уперед, ніж отримати травму, яка відкине вас на десять великих кроків назад.
— Важливо знайти «свого» тренера, який допоможе подолати комплекси, дитячі травми, підкаже, в якому напрямку рухатися, і головне — підстрахує у вивченні складних асан. Інтернет кишить відеоуроками та літературою, але немає гарантії, що їхній автор досвідчений фахівець. Необхідно мати базові знання, з якими можна продовжувати самостійно займатися. Коли до мене приходять новачки, я завжди питаю, навіщо вони прийшли. Важливо, щоб людина розуміла, для чого вона займається, інакше користі від безцільних тренувань не буде. Як правило, люди вирішують зайнятися йогою, щоб схуднути, сісти на шпагат або бути в тренді. Також цікавлюся, чи має учень протипоказання до занять, та нагадую: не ви для йоги, а йога — для вас. Стараюся шукати підхід до кожного учня та коригувати практику в залежності від потреб. У мене є група для новачків та тих, хто вже займається тривалий час. Якщо ж у досвідчену групу потрапляють недосвідчені у йозі люди, при розподілі навантажень я завжди орієнтуюся на початківців.
Тренування традиційно складається з розминки та підготовки м’язів до навантажень та основної частини, на якій вивчаються нові асани.
— Для розігріву м’язів ми виконуємо динамічний комплекс під назвою сур’я намаскар — привітання до сонця. Далі — комплекс вправ у положенні стоячи, потім — сидячи і лежачи. В кінці тренування — обов’язково вправи на розслаблення. Перед заняттям та після нього — дихальні техніки.
Спробувати себе у йозі може будь–хто незалежно від статі та фізичної форми. Вік також не має значення, хоча дитяча практика дещо відрізняється від традиційної.
— Існує спеціальна дитяча йога, адаптована до вікових особливостей. Кожна асана називається за назвою тварини: кішка, собака, змія, ворона. До мене приходили діти, але надовго не затримувалися, тому що вони швидко втрачають інтерес до статичних вправ. У дітей багато енергії, їм хочеться рухатися. Щодо людей старшого віку, то одного разу в мене був 78–річний учень. Тобто неважливо, скільки вам років, було б бажання. До речі, від йоги худнуть доволі швидко, навіть якщо людина не ставить це собі за мету. Причому це здорове схуднення, а не виснаження організму.
Отож годі мучити себе у спортзалі, вирушайте на йогу за позитивними емоціями та гармонією із собою. А тим, хто з якихось причин не має змоги відвідувати групові заняття, Олена Чернишова радить освоїти шавасану — так звану позу трупа. Для цього ляжте на підлогу і розслабте кожну частину тіла від пальців ніг до верхівки голови. Ця асана особливо корисна після важкого робочого дня. Адже хто вміє правильно розслаблятися, той і працює значно продуктивніше!
Наталія Нічишина
