У Кропивницький прибуває чудотворний образ Божої Матері «Охтирська»

 

В неділю, 23 липня, в наше місто прибуває чудотворний образ Божої Матері «Охтирська».

Зустріч ікони відбудеться на площі біля Благовіщенського соборного храму о 12.00.

Після зустрічі святині духовенство і віруючі нашої єпархії пройдуть Хресною ходою до Кафедрального собору Різдва Пресвятої Богородиці, де ікона перебуватиме два дні.

Протягом всього часу перед іконою будуть звершуватися молебні та акафісти за мир на Україні, добрий врожай, здоров’я і благополуччя жителів міста та області.

 

Історія чудотворної ікони Божої Матері «Охтирська»

 

Охтирська ікона Божої Матері отримала найменування від назви невеликого міста Охтирка в Харківській губернії, зараз це Сумська область нашої держави. У цьому містечку був храм на честь Покрова Пресвятої Богородиці. З історії ми знаємо, що Цариця Небесна є заступницею і покровителькою православного козацтва. Повертаючись з військових походів, козаки третю частину добутку віддавали на монастирі, храми, Пресвятій Богородиці. На честь Покрови козаки побудували багато храмів, деякі з них збереглися і до нашого часу. Ось в одному з таких храмів в першій половині XVIII століття і служив благочестивий і доброчесний священик Данило. 2 липня (за ст.ст) 1739 року, за Промислом Божим, отець Данило знайшов чудотворну ікону Божої Матері, яка згодом і стала називатися Охтирською. Одного разу він косив траву біля свого будинку і раптово побачив випромінюючу незвичайне світло ікону, на якій була зображена Божа Матір, що молиться перед розп'яттям. У побожному страху отець опустився на коліна і почав молитися Божої Матері, а потім відніс ікону в свій будинок. Через деякий час стали помічати, що в кімнаті, де стояла ікона, неможливо перебувати одному: на людину нападав таємничий страх. Бажаючи відновити живопис ікони, отець Данило віддав її іконописцю Іоанну, але Іоанн почув голос, що звелів віднести ікону назад і повернути її священику.

Через три роки отець Данило знову побачив від ікони чудове сяйво, яке згодом неодноразово повторювалося. Незабаром у сні він отримав вказівку обмити ікону і покрити покривалом. Прокинувшись, він негайно виконав веління. Воду, якою обмивали ікону, отець Данило перелив в посудину і хотів вранці вилити в річку. В очікуванні ранку він знову заснув, і йому вдруге явилася Божа Матір і повеліла не виливати воду, так як вона зцілює від лихоманки. Після сну отець Данило напоїв цією водою свою дочку, яка хворіла лихоманкою, і вона одужала. Багато хворих, випивши води, також зцілилися.

Поширенню звістки про чудеса ікони при царському дворі отримало явлення Божої Матері в тонкому сні хворій вдові баронесі фон Вейдель, що відвідала Охтирку в 1748р.: Богородиця вказала їй день швидкої кончини, веліла роздати маєток нужденним і обіцяла заступництво її двом малолітнім дочкам. Баронеса поспішила роздати майно і дійсно через 5 днів померла. Звістка про все це дійшла до імператриці, і Єлисавета Петрівна взяла сиріт до двору і видала одну з них за графа Паніна, іншу - за графа Чернишова. Обидві вони до смерті робили щедрі внески в собор, де перебувала ікона.

У 1751 році Святіший Синод Руської Православної Церкви, закінчивши тривале «слідство про чудеса святої ікони», постановив почитати Охтирську ікону як чудотворну.Таким чином в Україні з’явилася ще одна відома усьому православному світу святиня. На початку 50-х років XVIII століття з благословення святителя Білгородського Іоасафа (Горленко), онука гетьмана Даниїла Апостола, на кошти Єлисавети Петрівни, Олексія  Розумовського та інших благодійників на місці явлення ікони почалося будівництво величного кам'яного Покровського собора, яке завершилося коштами інших благодійників в 1768 р.

Відомим зміненим списком Охтирської ікони Божої Матері є Новокайдакський образ, який був однією зі святинь Запорізької Січі в середині і в другій половині ХVІІІ століття.

Таким чином, прославлення і шанування ікони Божої Матері «Охтирська» по всій території України і за її межами доводиться на час заснування та будівництва нашої фортеці святої Єлисавети, матері Іоанна Хрестителя, небесної покровительки тодішньої цариці. І ми бачимо, що як і в Охтирці, як в Києві, так і в інших містах України, за наказом та на кошти Єлисавети Петрівни і її церковного законного перед Богом чоловіка козака Олексія Розумовського будувалися не тільки фортеці, але й православні

храми для українського народу, які і зараз є окрасою і святинями нашої землі. Як ми знаємо, прибуття чудотворної ікони в місто - це Боже благословення, адже з іконою духовно приходить і Сама Богородиця.

Чудотворна ікона Божої Матері Охтирська ніколи ще не була в місті святої Єлисавети. І ось, як і інші чудотворні ікони нашої Української Православної Церкви відвідують до Дня Хрещення Київської Русі основні міста України, так і до нас 23 липня прибуває чудотворна святиня, перед якою молилися наші православні предки, і може бути, ті козаки-будівельники нашої фортеці, представники 8-ми козацьких полків, які в 1754 році 2 липня за ст.ст., в день явища цієї ікони, вже будували нашу земляну перлину, названу на честь найближчої родички Діви Марії - праведної Єлисавет и, матері Іоанна Хрестителя. 

За свідченням багатьох поколінь православних, особливо Божа Матір допомагає через чудотворний образ «Охтирський» зціленню від різних хвороб, найперше від лихоманки, а також сприяє благоустрою дітей в суспільстві, допомагає сиротам. Ікона, яку урочисто будуть зустрічати жителі міста святої Єлисавети біля пам’ятника Ангелу-Охоронцю і нести Хресною ходою до Кафедрального собору, буде знаходитися в обласному центрі тільки два дні.