У Кропивницькому Музей мистецтв представив виставку однієї картини
На виставці однієї картини представлена робота Миколи Бондаренка (1914-1999) "Смерть гетьмана Івана Мазепи" (1998). Ця робота є однією з тих, що переконують в безмежній любові автора до України, яку довелося пронести йому через всю довжину свого життя, дочекавшись незалежності української держави.
На картині гетьман зображений зовсім кволим, навколо нього - найближче оточення відданих йому людей. На передньому плані роботи зображений літописець гетьмана та невеликий столик, на якому лежить символ української держави - булава. Робота потужно ілюструє і передає трагічність моменту, художник намагається силою емоцій і фарб передати відчуття втрати для української нації...
Митець намагається через полотно передати глядачу відчуття того моменту, коли гетьман роздає останні вказівки, що стали в майбутньому підґрунтям для подальшої боротьби за українську державу.
Особистість Івана Степановича Мазепи (1639-1709) в сучасній історії України поступово, не так швидко, як хотілося би? займає гідне місце в пантеоні українських героїв-борців за незалежність.
Кілька століть тому у 1687 році відбулася змова козацької старшини, в результаті якої гетьмана Івана Самойловича (1630-1690) було усунуто від влади, а булаву було вручено Іванові Мазепі. Ці події відбувалися в селі Коломак (сучасна територія Харківської області). Новий гетьман мав на момент обрання 50 років та володів великим політичним та життєвим досвідом. Сприяв його обранню фаворит тодішньої Московської правительки Софії Олексіївни (1657-1704), яка була регенткою Московського царства в 1682-1689 роках при Петрові I (1672-1725) та Іванові V (1666-1696) Василь Голіцин (1643-1714). Обрання Івана Мазепи гетьманом було пов'язане з підписанням нових "Коломацьких" статей, які були на користь Московського царства.
В них зазначалося, що Україна не сміє порушувати "Вічний мир" з Річчю Посполитою і повинна підтримувати добросусідські відносини з Кримським ханством, Україні було заборонено підтримувати дипломатичні відносини з іншими державами. Метою гетьмана Івана Мазепи було об'єднання всіх козацьких земель в складі єдиної Української держави, встановлення міцної автократичної гетьманської влади в державі європейського типу зі збереженням традиційної системи козацького устрою. Ревний поборник православ'я гетьман надавав великі кошти на побудову православних соборів, що будувалися в стилі українського барокко, за роки його правління було побудовано близько 200 церков, вкладено величезні кошти у розбудову Києво-Печерської лаври. У своєму правлінні Іван Мазепа спирався на козацьку старшину, за опозицію мав прихильників колишнього гетьмана Івана Самойловича, запорожців та полки, що розташовувалися на півдні України.
На початку XVIII століття саме за гетьманування Івана Мазепи Україна отримала шанс вийти з-під московського впливу. Головною причиною цього була неспроможність Московського царства забезпечити військовий захист українських територій, порушення Москвою української адміністративної автономії та владної вертикалі, спроба реорганізації соціального і політико-адміністративного устрою та примусове переселення українців на інші землі. Іван Мазепа починає спільно діяти зі шведським королем Карлом XII, який вирушив походом на Московське царство. Упродовж 1708-1709 років військові сили супротивників маневрували, прагнучи зайняти для себе стратегічно вигідні позиції. Нарешті 27 червня 1709 року відбулася Полтавська битва, переможцем якої стало Московське царство, в результаті цього гетьман Іван Мазепа втратив можливість створити самостійну українську державу.
Іван Мазепа після поразки в Полтавській битві знайшов притулок в Молдавському місті Бендери. Московія в особі царя Петра I шукала можливість захопити і знищити гетьмана, щоб продовжувати залякувати українців. Однак турки під протекторатом яких перебувала Молдавія і місто Бендери, залишилися вірними заповідям Корану і не видали втікачів. Та сили гетьмана, приголомшеного поразкою в битві, швидко танули, і він відійшов в засвіти 22 серпня 1709 року.
