У Кропивницькому попрощалися з чотирма загиблими Героями
У Кропивницькому попрощалися з Воїнами-захисниками, сповіщає Кропивницька міська рада.
У Кропивницькому знову скорботний день. День прощання із Воїнами-захисниками, нашими земляками, які ціною власного життя стали на шляху російської орди і зупинили її.
23 травня містяни провели у засвіти старшину I статті Володимира Ленченка, солдатів Сергія Фіщука і Володимира Дідика та сержанта Сергія Черната.
Володимир Ленченко, 46-річний головний сержант стрілецького взводу, загинув 12 травня в районі Часового Яру Донецької області. Без батька залишилися двоє синів.
- У 1994 році Володимир закінчив кропивницьку школу-ліцей №25. Потім була строкова служба в морській частині прикордонних військ. Після демобілізації продовжив навчання, отримав дві вищі освіти. Тривалий час працював в технічному університеті, допомагав працевлаштовуватися випускникам. Останніми роками жив і працював за кордоном, але коли почалася повномасштабна війна, повернувся в Україну щоб стати на її захист. Чудовий сім’янин, вірний друг, був надійною опорою для рідних і близьких. Втрата такої людини залишила нескінченний біль та порожнечу в серцях тих, хто мав щастя знати його. Ми завжди пам’ятатимемо нашого Героя, - розповідають рідні і друзі загиблого.
Сергій Фіщук був стрільцем-снайпером, 40-річний воїн загинув 15 травня в Покровському районі Донецької області.
- Був просто хорошою людиною, мав чимало друзів. Ми багато років працювали з ним поряд на Критому ринку, жодного поганого слова сказати не можемо. Отримав повістку, не ховався, не хитрував, чесно пішов виконувати свій обов’язок перед країною, - розповіли колеги Сергія Фіщука.
Воювати з росіянами Володимир Дідик пішов у 55 років. В червні 2022 року одні із найгарячіших боїв точилися у Тошківці Сіверськодонецького району Луганської області. Він бився на передовій, в самому пеклі, з якого не судилося повернутися.
- Яким він був? Справжнім чоловіком, котрий не злякався, взяв автомат і пішов добровольцем захищати свою країну. Лише це одне багато про що каже. Жодного разу нікого не підвів, сказав — зробив. Ми разом з ним були в тому бою, 10 червня. Він потрапив під кулеметний обстріл, який кацапюри вели з бронетехніки. Загинув, як Герой, - ділиться побратим Володимира Дідика.
Головний сержант Сергій Чернат загинув 10 серпня у Мар’їнці Донецької області.
- Разом з Сергієм ми працювали на Інгульській шахті, він був касиром профспілкового комітету. Хороший товариш, стояв за колектив. Жодного разу нікому не відмовив у допомозі. Дуже творчий, писав вірші, створив групу КВК, яка неодноразово виборювала призові місця на змаганнях серед колективів гірничої галузі. Був мобілізований, спочатку проходив службу в територіальному центрі комплектування, потім його перевели до стрілецького батальйону, - так про Сергія Черната відгукується його колега, який також нині служить в ЗСУ.
Останній спочинок Герої знайшли у рідній землі, яку так самовіддано боронили від ворога, на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища. Панахиду відслужив архієпископ Кропивницький і Голованівський Православної церкви України Марк.
