У Кропивницькому відкрили виставку, присвячену пам’яті громадського діяча, краєзнавця Віктора Петракова

 

18 грудня 2017 року у відділі обласного художнього музею – картинній галереї Петра Оссовського «Світ і Вітчизна» відкрито виставку «На вістрі життя», присвячену світлій пам’яті громадського діяча, краєзнавця, мецената та колекціонера Віктора Петракова. Про це на ФБ пише Олег Юрченко, співробітник художнього музею.

 

Віктор Васильович прожив дуже насичене життя, яке часто нагадувало марафон без зупинок та відпочинку, змушуючи вкотре згадати слова відомої пісні «Є тільки мить..». До сих пір викликає здивування, як зміг він так багато встигнути, витримуючи здавалось б неймовірний темп і при цьому, всупереч будь яким негараздам та випробуванням, залишаючись невиправним життєлюбом, сповненим кипучої енергії та сонячного позитиву, що мимоволі заряджав усіх оточуючих.

 

 

Цей невгамовний ентузіаст народився 17 грудня 1947 року в місті Васильків Київської області. У 1969 році закінчує Кіровоградський державний педагогічний інститут, у 1977 році - Полтавський педагогічний інститут. 

Приємно, що його трудова діяльність також була пов’язана з нашим краєм, а саме - містами Кіровоградом та Світловодськом, після чого він був запрошений до Москви, де трудився в ЦК ВЛКСМ у секторі «Олімпіада-80», відповідаючи за розвиток дитячого спорту у Відділі спортивної та оборонно-масової роботи, був членом Президій Федерацій парусного спорту та шахів СРСР. Показником гідної оцінки роботи Віктора Петракова на цій нелегкій ниві можна вважати те, що він з часом був направлений в Лаос у якості радника з розвитку молодіжного руху, підприємництва та туризму, пройшовши підготовку в Центрі менеджменту та інновацій Інституту молоді.

 

 

Але плідній співпраці Віктора Васильовича з нашим музеєм, яка поступово переросла у щиру дружбу, сприяв саме той факт, що з 1996 по 2012 рік він працював в системі Національної служби по збереженню культурних цінностей, пройшовши шлях від заступника керівника до безпосередньо керівника Росохоронкультури та доклавши чимало зусиль для створення системи контролю за переміщенням культурних цінностей та організації роботи по ліцензуванню антикварної торгівлі і створенню цивілізованого антикварного ринку. На особливу вдячність з боку нашої держави заслуговує діяльність Віктора Васильовича, спрямована на розшук та повернення творів мистецтва, які було викрадено із музейних та приватних колекцій, або таких, що були незаконно привласнені, адже саме завдяки цьому в Україну було повернуто чимало справжніх мистецьких перлин, зокрема – фрески Михайлівського Золотоверхого Собору та унікальна ікона ХV століття, що повернулася до Національного музею у Львові імені Андрія Шептицького після викрадення у 1984 році.

 

 

Важко переоцінити те, що зробив Віктор Васильович для нашої Степової Еллади, не словом, а ділом постійно доказуючи свою любов до неї. Саме він допоміг вирішити питання щодо перевезення через російсько-український кордон колекції творів художника-земляка Петра Оссовського, що дало можливість відкрити 18 травня 2007 року відділ обласного художнього музею – картинну галерею Петра Оссовського «Світ і Вітчизна», твори якої не перестають вражати своєю унікальністю справжніх поціновувачів «суворого стилю».