У Кропивницькому видана збірка воєнної поезії і прози «Смертельний соль-дієз»

 

Тринадцять авторів – члени Кіровоградського обласного літературного об’єднання «Степ» ім. Віктора Погрібного. За фахом – філологи, учителі, журналісти. Тринадцять голосів збережуть у художній формі те, чим жила Україна в цей надскладний історичний час, інформує Літературна Україна.

 

Твори, представлені в збірці, написані в період від фатального 24 лютого по вересень 2022 року. Різні літератори різними художніми засобами вели своєрідний літопис цих вогняних днів, коли кожен місяць як нова епоха – від епохи пляшок із «бандерівським смузі» до «Хаймерсів». Автори писали, не відриваючись від новин,  які  змінювалися щогодини, під виття сирен «на ноті соль-дієз», у бомбосховищах. Од відчаю до впевненості, від безпорадності до люті на ворога, від суму до захвату своїм народом, своєю країною. Не мовчали. Не чекали, що далі буде. Не боялися, що за ці рядки потраплять до розстрільних списків, якщо… Ніякого «якщо»! Упевненість у перемозі, біль за Вітчизну і гордість за неї – єдину й непереможну, а ще – віра в силу духу свого народу. Слово – потужна зброя. Словом можна вбити. Словом можна підняти й кинути в бій проти сил ворога, що переважають, – і перемогти.

 

Поезія представлена віршами Олени Трибуцької, Валентини Кондратенко-Процун, Наталії Фесенко, Людмили Ніколаєвській, Назарія Назарова, Тетяни Микитась, Олександра Архангельського, Надії Чичкан.

 

Олександр Архангельський – автор есе «Війна і переоцінка цінностей». Проза представлена оповіданнями Ніни Даниленко, Максима Липкана, Галини Суржок. Є й казка для дітей, навіть ціла повість – «Пісня Тавріки» Людмили Олександрук.

 

До збірки ввійшов цикл новел Ольги Полевіної «Байки з Чорнобаївки», у яких невловимий флер містики ріднить їх із «Вечорами на хуторі поблизу Диканьки» М. Гоголя, де всі фантастичні істоти українського фольклору допомагають наблизити перемогу… А може, не такі вже й фантастичні, а може, й не істоти, а воїни ЗСУ?.. І що цікаво: в новелах неначе передбачені події. Після написання новели «Храму Ахиллеса» звільнено острів Зміїний, «Тризуб Нептуна» – потоплений «Василий Бек», «Навка» – сталася Білогорівка, «Золотий вогонь» – Кримський міст, «Повітруля» – … на жаль, приліт авіаторів у місто, про яке йшлося… Містика не тільки у назвах. Це більше, ніж збіг обставин. І це дає надію, бо в кожній новелі – близький подих Перемоги.