У місті представили документальні свідчення про окупацію Кіровограда
Документальні свідчення про окупацію Кіровограда
Двадцять п’ятого січня в обласній науковій бібліотеці Чижевського пройшла презентація надзвичайно цікавого краєзнавчого видання — альбому «Кіровоград у роки окупації: життя населення та окупантів (документи і спогади)». На цю подію зібралося чимало тих, кого цікавить дана тема, зокрема й учителі історії та краєзнавці.
Автором–укладачем видання, випущеного кропивницьким підприємством «Ексклюзив–Систем», є завідувач кафедри педагогіки, психології і корекційної освіти обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. В.Сухомлинського, кандидат педагогічних наук, учитель історії та суспільствознавства Олександр Жосан. В альбомі великого формату на 480 сторінок — понад 550 фотографій нашого міста часів окупації, кілька десятків плакатів і листівок, які тоді розповсюджували в ньому, статті з тогочасних газет, відскановані документи тощо. Окрім цього, є й текстовий матеріал. За словами Олександра Жосана, текст відображає авторське розуміння описаного історичного періоду (за словами автора–укладача, його рідні разом з іншими кіровоградцями пережили окупацію нашого міста), а також опирається передусім на книгу Івана Петренка «Нацистський окупаційний режим на Кіровоградщині. 1941–1944».
На основі наукових праць, архівних документів, спогадів очевидців, перевіреної інформації із соціальних мереж в альбомі викладено і проілюстровано життя Кіровограда й деяких інших населених пунктів області в роки німецької окупації (серпень 1941 р. — січень 1944 р.)
у соціально–економічній, політичній і культурній сферах, а також проаналізовано поведінку людей у період окупації. Один примірник альбому «Кіровоград у роки окупації: життя населення та окупантів (документи і спогади)» його автор–упорядник на презентації передав до фондів ОУНБ ім. Д.Чижевського.
«Сьогодні ще не до кінця вивчено важливий період життя нашого міста, як і нашої країни взагалі, — роки німецької окупації. Дуже важко встановити, хто більше завдав збитків місту: німці із союзниками чи Червона Армія, — зазначив під час презентації Олександр Жосан. — Це стосується й інших міст і сіл області. Але найголовнішою, на мою думку, є проблема життя населення під час окупації. Тут міститься ще чимало незрозумілих і складних для сприйняття питань.
Життя населення в період німецької окупації — явище доволі складне й різноманітне, тому потребує глибокого й детального вивчення. Ця тема майже не розкрита в сучасних підручниках історії як для загальноосвітньої середньої школи, так і для вищої освіти. У деяких підручниках, посібниках, науково–популярних виданнях і навіть наукових статтях можна побачити однобокий, недостатньо обґрунтований і деталізований виклад історичних фактів, тлумачення історичних термінів, що інколи межує із фальсифікацією історії.
Недостатньо точно, на мою думку, сьогодні тлумачать поняття колабораціонізму. Гадаю, воно потребує вивчення й корегування на міжнародному рівні, оскільки, згідно із сучасним його визначенням, колабораціоністами у 1941–1944 роках можна назвати дві третини українського народу…»
Присутні на зустрічі також переглянули німецькі й радянські архівні стрічки, на яких відображено входження німців до Кіровограда, окупаційний період та повернення до міста радянських військ. І короткий відеоролик (буктрейлер) за мотивами презентованого альбому, до якого увійшли й кадри із хроніки, і матеріали з альбому.
Юрій Сергійчук
