Україна гуманна. Навіщо відмовлятись від використання тварин в цирках?
Міністерство культури припиняє купівлю нових тварин для державних цирків, а до 2021 року планує повністю заборонити експлуатацію диких тварин на арені. Урядове рішення стало кроком назустріч зооактивістам і несподіванкою для працівників цирків. Яка доля чекає на звірів після заборони і чи може бути успішною циркова вистава без тварин?
Невеселе циркове життя
Сьогодні в Україні працює сім державних цирків, які фінансуються з держбюджету: у Києві, Львові, Харкові, Кривому Розі, Дніпрі, Запоріжжі та Одесі. Ще п'ять залишилися на окупованих територіях. Поряд із державними цирками діє розгалужена мережа приватних шапіто, які гастролюють країною. Офіційного реєстру тварин, яких використовують в цирках, немає, адже більшість звірів є приватною власністю дресирувальників.
Зоозахисники наполягають, що жоден український цирк не може забезпечити тваринам-артистам гідні умови утримання. Особливо критичною є ситуація в приватних шапіто, які тримають тварин у жахливих умовах.
- Є цілий ряд причин, чому люди виступають за цирки без тварин. Перша – абсолютно неприродним є те, що ведмідь їздить на велосипеді, а тигр стрибає через вогняне кільце. Це насмішка над природнім задумом. Другий момент – це умови утримання. Як би українським циркам не хотілось показати ідеальну картинку, ситуація виглядає по-іншому. В нас є відео, яке ми таємно зняли в Національному цирку. На ньому видно, в яких умовах утримуються тварини. Це такі переїзні клітки, де сидить по кілька тварин. Дуже складно дивитись на умови, в яких вони живуть, – пояснює засновник зоозахисної ініціативи UAnimals Олександр Тодорчук.
Проте умови утримання не єдина причина боротьби за цирк без тварин. Активісти зафіксували чимало випадків жорстоких методів дресирування і знущання. Наприклад, левам видаляють кігті, циркових голубів спеціально глушать, аби навчити робити трюки, а дельфіни сліпнуть через хлоровану воду. Через жорстоке поводження та умови життя у тварин починаються психічні розлади, і вони можуть нападати на дресирувальників та публіку. Так, у травні 2017-го в Білій Церкві бурий ведмідь кинувся на глядачів, а у березні цього року в Прилуках з мандрівного цирку втекла левиця. Тож активісти наголошують, що тварини на манежі – це негуманно і небезпечно.
Позиції сторін
Український уряд підтримує зоозахисників і наразі працює над планом відмови від тварин у цирках. Проте це завдання не є простим через позицію представників цирків. За словами заступниці міністра культури Ірини Подоляк, урядовці вже зустрічалися з керівниками державних цирків, щоб обговорити план переходу на цирк без тварин, але ті не пропонують конкретних кроків.
- Більшість розповідала про історію цирку і малюнки на античних фресках і вазах, любов і піклування про тварин в українських цирках, висловлювали турботу про дресирувальників, їхні родини та їхніх тварин, а також, що без тварин цирк збанкрутіє, бо «люди приходять на тварин», – нарікає вона.
Директор Запорізького державного цирку Тамара Зубко підтверджує: циркова спільнота категорично проти заборони звірів. Вона запевняє, що в державних установах є змога контролювати належні умови проживання і дресирування тварин, а проблемними є тільки приватні установи. Крім цього, в Національному цирку стверджують, що без тварин цей цирк перестане існувати.
- Якщо в цирку не буде тварин, він «згорнеться» за пів року. На рівні держави треба створювати якусь комісію, яка навела б лад у приватних цирках, – наполягає керівник прес-служби Національного цирку України Олександр Калюжний.
Зооактивісти кажуть, що аргументи про збитковість цирку без тварин є маніпулятивними. Адже досвід інших країн свідчить, що цирк може бути цілком успішним і без тварин. Часткова або повна заборона на використання диких тварин у цирку працює вже в 27 європейських країнах. У світі є цирки, які гастролюють і збирають аншлаги без номерів зі звірами, наприклад популярний Cirque du Soleil. Ще далі пішов німецький цирк Roncalli, який замінив живих тварин на голограми і далі збирає повні зали.
Чи є життя після цирку?
Експерти кажуть, що спротив директорів цирків не є найбільшою складністю. Головне питання: що робити з тваринами після завершення їхньої циркової кар’єри? Для менших шукатимуть місця в зоопарках та притулках, а от з великими тваринами виникає проблема. За кордоном диких тварин відправляють у спеціальні реабілітаційні центри. В Україні також є схожі установи, як наприклад, ведмежий притулок «Домажир», де рятують ведмедів із притравлювальних станцій, пересувних зоопарків і цирків. Але, звичайно, таких притулків замало.
- Якщо говорити про екзотів: великих котячих, рептилій, приматів, то знайти їм місця складно. Але є зустрічне питання: куди їх дівали до цього часу? Тваринами розпоряджалися як завгодно: їх вбивали, продавали в приватні зооколекції, ресторани, створювали демонстраційні звіринці, передавали у притулки. Ніхто в один момент їх не викине на вулицю. На них намагатимуться заробити до останнього: когось далі експлуатуватимуть чи вивезуть в країни, де немає заборони, наприклад, в Росію чи Білорусь, – зауважує координаторка ведмежого притулку «Біла скеля» Марина Шквиря.
Активісти і чиновники погоджуються, що вирішити долю циркових тварин без будівництва нового сучасного притулку буде складно, а для цього потрібна допомога держави.
- Зоопарки усіх таких тварин не візьмуть, у природі вони не виживуть, тому потрібно виділяти фінансування, окрему територію, де за ними доглядатимуть, – наголошує гендиректор Державної циркової компанії Сергій Кабаков.
Втім, шукати домівку для тварин можна в реабілітаційних центрах за кордоном. За словами активістів, з цим радо допоможуть міжнародні організації.
Зоозахисники кажуть, що боротьба за цирк без тварин тільки-но розпочалась і попереду багато роботи, зокрема, у напрямку створення належних умов для звірів. Але тішить, що Україна нарешті стала на шлях гуманності.
