Українська антарктична експедиція їде працювати на станцію «Академік Вернадський»
24 березня на станцію «Академік Вернадський» вирушила 26-та річна Українська антарктична експедиція (УАЕ), інформує Урядовий портал.
Її учасники проведуть в Антарктиці близько 13 місяців. Команда знову є наймолодшою серед усіх попередніх експедицій.
- Українська експедиція здійснює важливу місію, вивчаючи багато процесів, які необхідні для наукових досліджень. Зокрема, це стосується й моніторингу зміни клімату. Приємно, що наші науковці вкотре вирушають на континент. Наразі на станції проводиться ремонт для поліпшення умов праці. Також минулого року за підтримки Уряду були значно збільшені виплати нашим полярникам, – зазначив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.
Керівником УАЕ буде рекордсмен за кількістю зимівок на «Вернадському» – вчений-геофізик із Харкова Богдан Гаврилюк. Для нього це буде дев'ята річна експедиція (до цього максимальна кількість зимівель в УАЕ не перевищувала 8). Богдан також буде найстаршим членом команди й зустріне на станції 49-й день народження.
За словами директора Національного антарктичного наукового центру Євгена Дикого, торік до Антарктики відрядили наймолодшу експедицію за всі роки – середній вік учасників становив 37 років. Цьогоріч у 26-й УАЕ середній вік ще менший – майже 36, а наймолодшому учасникові у квітні виповнюється 25, тобто він – ровесник передачі станції Україні від Великої Британії.
Загалом у 26-й експедиції буде 12 учасників: сім науковців, лікар, кухар, дизеліст, системний механік та системний адміністратор. Серед них одна жінка – біолог Оксана Савенко, яке вже вдруге їде на зимівлю (це також рекорд, раніше жодна жінка двічі не зимувала).
В експедиції найбільше представників Харківщини – 3, Києва та Чернігівщини – по 2. Також по 1 учаснику з Вінницької, Запорізької, Полтавської, Київської та Львівської областей.
Перед поїздкою до Антарктиди вся команда пройшла обов'язковий тижневий тренінг, здобувши знання та навички, необхідні для роботи й життя на станції: починаючи від лекцій про напрями досліджень на «Вернадському» та правовий статус Антарктики і закінчуючи роботою з обладнанням та тренуваннями з пожежної безпеки. Важливою складовою тренінгу також була психологічна підготовка колективу під наглядом фахівців. Майбутні полярники вчилися взаємодіяти між собою в умовах, наближених до станції.
Основними завданнями учасників річної експедиції є:
- проведення щоденних вимірювань;
- проведення запланованих досліджень;
- підтримка роботи станції.
Щоденні вимірювання проводяться за низкою напрямів і є безперервними впродовж кількох десятиліть. Частина з них започаткована ще британськими вченими, інші були додані пізніше.
Наприклад, метеорологічні вимірювання тривають з 1947 року й використовуються як для прогнозування погоди в Україні та світі, так і для глобальних прогнозів змін клімату на планеті.
Одне з найдовших спостережень на нашій станції – за концентрацією озону в атмосфері – розпочалося в 1957 році. Свого часу це дослідження дало змогу британським дослідникам відкрити таке явище, як озонова діра, а зараз українські вчені проводять постійний моніторинг її стану.
Понад два десятиліття тривають започатковані українськими вченими вимірювання стану іоносфери.
Заплановані дослідження за п'ятьма основними напрямами:
- геокосмічні;
- геолого-геофізичні;
- гідрометеорологічні;
- океанографічні;
- біологічні.
Наприклад, вчені продовжать глобальний моніторинг грозової активності в атмосфері нашої планети, вивчення будови льодовиків за допомогою георадару та дослідження міграцій китів за допомогою фотоідентифікації.
Також буде започатковано низку нових досліджень. Зокрема, з використанням потужного метеорадару проводитиметься вивчення формування хмар та опадів, а за допомогою гідрофонів вивчатимуть «мови» та «діалекти» китів.
Підтримкою роботи станції займатиметься здебільшого команда життєзабезпечення. Оскільки зараз на «Вернадському» триває масштабна модернізація, то троє фахівців – дизеліст, системний механік та сисадмін – вирушили в експедицію на місяць раніше, щоб долучитися до встановлення та налаштування нового обладнання, з яким доведеться працювати.
Більша ж частина учасників експедиції вирушила до Антарктиди ввечері, 24 березня, з аеропорту «Бориспіль». Їхнй шлях проходитиме через Туреччину, Бразилію та Чилі, де на команду чекає двотижневий карантин. Відтак кораблем вони мають дістатися станції.
Через пандемію COVID-19 та різкий ріст захворювань в Україні перед поїздкою полярники максимально обмежили всі контакти та пройшли тести на наявність вірусу, а Національний антарктичний науковий центр не організовував традиційні урочисті проводи експедиції за участю медіа та інших гостей. Але одну традицію не змінив навіть COVID-19: фото команди біля пам'ятника Михайлу Грушевському в Києві.
Нагадаємо, вперше в історії Глава Української держави поспілкувався з полярниками, які там працюють. Зустріч проходила через відеозв’язок.
