Урятувати Землю від катастрофи, або Як Кропивницький стає eco-friendly

 

Термін eco-friendly означає «безпечний для екології». Найчастіше його застосовують до продуктів або послуг, які сприяють здоровому способу життя і збереженню природних ресурсів. Також у категорію «дружби» потрапляє бізнес, який підтримує благодійні проекти.

 

2019-й – рік, коли:

 

–  16-річна шведка Ґрета Тунберґ зі сльозами на очах розповідала з трибуни ООН про вкрадене дитинство, початок масового вимирання й екологічну катастрофу;

 

– в Ісландії встановили пам’ятник льодовику, що став першою «жертвою» змін клімату на території острівної держави;

 

– у водах Аляски через температурний рекорд розтанув останній льодовик;

 

– пожежі в лісах Амазонії та Сибіру (і це не єдині території на Землі, що горіли) збільшилися на 85%  порівняно з попереднім роком. Площа лісових пожеж досягла 15 мільйонів гектарів і вона може стати наймасштабнішою за всю історію спостережень.

 

«А у нас усе добре»

 

Цей невеликий список – лише малий відсоток того, що насправді відбувається із Землею. Багато хто думає, що екологічні проблеми його не стосуються, адже «ми не горимо, льодовиків не бачимо». Проте, якщо взяти до уваги деякі факти, наш мозок почне потрошку усвідомлювати глибину катастрофи. Наприклад, перше червня цього року: літній вечір, захід сонця, а небо жовто-помаранчево-червоне (як під час якоїсь катастрофи чи на одній із картин Ван Гога); поруч із цією красою «тягне» синьо-фіолетове, майже, чорне небо. Після тихого вечора майже раптово настає справжня буря – гроза, розряд блискавки по всьому небу (що цікаво: не вертикальні, а горизонтальні), дощ, який вимиває землю на дорогах і валить дерева. У такий спосіб Земля показує нам, як втомилася від тонн пластику, сміття, нерозумного споживання тощо. Досі вважаєте, що нічого не відбувається і від вас нічого не залежить? Наприклад, школярі гімназії імені Тараса Шевченка із 6-В класу іншої думки. 

– Якщо ви бачите в місті дітей з дивними пакетами сміття, не дивуйтесь, то шостий В іде здавати відсортоване сміття. За місяць маємо 1200 г макулатури та 630 г пластику. 4,50 грн відправляється до класної скарбнички, а ми радіємо, що зберегли часточку довкілля нашого міста та країни, – написала їхня класна керівниця Ольга Івашура на своїй сторінці у Facebook.

 

Завдяки eкo-вихованню діти виростуть свідомими громадянами країни та жителями Землі. Принаймні, на це є надія. 

 

Кропивницький приєднується

 

Влітку цього року у місті з’явився проєкт «UA Recycling: Про усвідомлене споживання та recycling!», які мають на меті навчити кропивничан (й українців загалом) свідомо споживати й здавати на переробку майже все. 

 

– В рамках #uarecycling ми будемо не тільки робити фото, але і поширюватимемо інформацію про те, де в місті Кропивницькому розташовані пункти прийому вторинної сировини, обробки і сортування відходів. Будемо говорити і показувати, що здати можна не тільки склотару і макулатуру, а ще й пластмасу, кришечки, батарейки, метал, одяг і взуття. Нагадуватимемо, що ми несемо відповідальність за своє життя і за будинок, а наш будинок – це планета Земля. І що усвідомлене споживання кожен повинен почати із себе, – розповідає авторка фотопроекту «UA Recycling» Анна Наконечна. 

 

Пункти прийому речей шукайте на сторінці проєкту «UA Recycling» у Facebook.

Надмірне споживання пластика викликано тим, що це зручно – взяти з полиці в супермаркеті пляшку з водою, пити з одноразових стаканчиків, користуватися соломинками, поліетиленовими пакетами тощо. Звісно ж, у сучасному світі повністю відмовитися від пластика майже неможливо – завжди будуть ті товари, які апріорі не можна взяти в іншій упаковці. Натомість, можна навчитися споживати менше і здавати на переробку те, що цього потребує. 

 

 

З чого почати?

«Дій локально – змінюй глобально» – цієї думки завжди дотримується директорка «Агенції сталого розвитку «Хмарочос» Ірина Ткаченко. Тож починати потрібно із себе. Журналісти «Первой городской» створили невеликий список, який допоможе більш свідомо споживати:

 

1. Поліетиленові пакети не потрібні для одного лимона, авокадо, зв’язки бананів й усього, що можна понести просто у руках.

2. Намагайтесь обирати ті продукти, які мають крафтові чи паперові упаковки. 

3. Ходіть у супермаркети та на ринок зі своїми пакетами або еко-торбинками, авоськами тощо. 

4. Відмовляйтеся від зайвих пакетів. Наприклад, на ринку люблять класти все у два-три пакети, бо надійніше. Проте, як правило, вони взагалі не грають великої ролі у «безпеці» продуктів.

5. Купуйте рівно стільки, скільки вам потрібно: одяг, речі, їжа. Чим менше, тим краще. Прочитайте про напрямок мінімалізм у житті й візьміть за правило те, що підходить вам.  

6. Почніть сортувати сміття. Найпростіше – макулатура, пляшки тощо. Пунктів прийому у місті достатньо. 

7. Віддавайте непотрібні вам речі у притулки, дитячі будинки, знайомим тощо. Це звільнить вас від мотлоху у житті і подарує справді необхідне іншій людині. 

 

 

Летиція Курята