Уродженка Кіровоградщини поділилася творчим доробом з земляками

В  олександрійській районній бібліотеці імені Д.Чижевського поети і прозаїки літературно-мистецького клубу «Джерело», а також читачі та бібліотекарі зустрічалися з письменницею, доктором педагогічних наук, професором НАУ, нашою землячкою, яка зараз проживає у Києві, —  Тетяною Василівною Саєнко. Письменниця  презентувала  свою нову книжку, написану українською та російською мовами,  під назвою «Александрийские рассказы».

Зустріч була теплою, цікавою, щирою. Тетяна Василівна  розповідала про себе, про своє дитинство та шкільні роки, про своїх рідних.  Народилася вона  на Дніпропетровщині, потім,  разом з батьками  переїхала до Олександрії, до селища Балахівки, де на той час  активно будувався  буровугільний розріз, налагоджувався видобуток бурого вугілля відкритим способом.

У 1968 році закінчила олександрійську середню школу №6 із золотою медаллю та вступила до Київського політехнічного інституту на хіміко-технологічний факультет, який  закінчила  з  відзнакою.  Захистила першу дисертацію та отримала вчений ступінь кандидата технічних наук, після захисту другої дисертації отримала вчений ступінь доктора  педагогічних наук. Нині професор кафедри екологічного аудиту Національного авіаційного університету.

Перша книга — «Хмелівські оповідання» —  спогади авторки про дорогу серцю, рідну Кіровоградщину (2014 р.), потім —  збірка віршів «Друзям, колегам, рідним». Серед віршів-посвят якось по особливому звучить вірш, присвячений нашій відомій поетесі, письменниці —  Антоніні Михайлівні  Корінь, такий  пронизливо правдивий,  щирий:

О, Ант-О-ніно! Степова левице!
Зачарувала віршами мене!
Пощо Вам  меч, стилет і навіть криця?
Для Вас Псалом Давида понад все!
Війна і мир у серці нелукавім.
Підносить велич Господа і Гріх,
Дзвенить металом голосу і бравим
Ширя меткий дотепний сміх!..

Книга «Александрийские рассказы» (2019 р. видання) —  це і спомини  про шкільні роки,  мудрих вчителів-наставників, які навчали не тільки премудростям таких важливих предметів, як математика, хімія, українська мова і література, а й  вчили любити життя,  не коритись труднощам, любити рідний  край,  ту його часточку, де народились  і жили; вивчати і пізнавати рідну природу; складну, часом важку історію свого  краю.  Вчили  любити рідну мову, історію нашого  народу, його велич, славу, біди та поразки.  В книзі  є цікаві дослідження історії Олександрійщини та прилеглих районів, самого міста Олександрії. Окремі розділи  присвячені улюбленим учителям (розділ «Клавдія Василівна»), селищу Балахівка («Сказка о Балаховке»). Торкає до глибини  душі розповідь про любов  і відданість  дворового  собаки («Боцман»).

Дорогоцінною оздобою-перлиною  сяє  розповідь  про нашого відомого талановитого земляка —  художника Степана Федоровича  Николенка, з використанням кольорових  фотокопій його картин («Август», «Осень», «Племянница», «Мельник»  та ін.). Багато цікавих фактів, подій, імен, іноді взагалі невідомих чи  маловідомих викладено у цьому доробку. Книга варта того, щоб її прочитати.

Дві години спілкування  спливли швидко, наче декілька хвилин.  Наостанок, письменниця подарувала свої книги бібліотеці та членам клубу «Джерело»  з добрими побажаннями всіляких гараздів. Тетяна Василівна Саєнко —  письменниця, доктор наук, професор, вразила своєю простотою мови, освіченістю, толерантністю, доброзичливістю.
Зустріч з талановитою землячкою настільки сподобалась присутнім, що, вийшовши  з приміщення бібліотеки, літератори клубу «Джерело» довго ще розмовляли з нею про пам’ятні місця Олександрії;  історичні факти, які мали місце в минулому рідного міста; про необхідність збереження  історичних  пам’яток  для наступних поколінь. Читали вірші, обговорювали  наше сьогодення. І  домовились про  нову зустріч  у майбутньому.

Світлана Лантух.  
Літературно-мистецький клуб «Джерело»
м. Олександрія