В Олександрії працюють над зупиненням епідемії ВІЛ: які результати
В Олександрії на обліку перебуває 314 ВІЛ-позитивних осіб. Зупинити епідемію ВІЛ/СНІДу, мотивувати людей вчасно проходити лікування – над цим працюють соціальні робітники Кіровоградського обласного відділення Всеукраїнської благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД». Щоб досягнути програми максимум, нинішнього року в Олександрії реалізувалося два проекти - «Життя для всіх» (Глобальний фонд) та «Посилення
континууму ВІЛ-послуг на сайті АРТ» (Респонд). Про результати – мова йтиме з головою Правління Кіровоградського обласного відділення ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» Юлією Чабанюк.
- Які послуги надаються ВІЛ-позитивним в Олександрії?
- Ми надаємо наступні послуги: оцінка ефективності лікування, формування прихильності до лікування, скринінг на туберкульоз. Кожен клієнт раз у півроку проходить скринінг на туберкульоз.
У випадку трьох позитивних відповідей він направляється у тубдиспансер для проведення дослідження щодо підтвердження чи скасування діагнозу. Крім того, завдання соціального працівника - мотивувати ВІЛ-позитивних осіб стати на диспансерний облік, надати інформацію щодо оформлення інвалідності, провести тестування на ВІЛ статевих партнерів ВІЛ-позитивних осіб, належну роботу із людьми, які тривалий час стоять на диспансерному обліку, але більше як півроку не відвідують лікаря-інфекціоніста, тобто кабінет «Довіри». Ми повертаємо втрачених клієнтів, щоб люди проходили діагностику для визначення рівня імунітету, вірусного навантаження. Якщо людина має менше, ніж 500 клітин імунітету, мотивуємо стати на АРВ-терапію. Після цього надається соціальний супровід, який триває максимум шість місяців.
- А як саме проходить соціальний супровід клієнтів?
- Перші три місяці соціального супроводу – це активна фаза, коли соціальний працівник кожні два тижня зустрічається з клієнтом. Наступні три місяці – підтримуюча фаза. Аби знати, чи розуміє ВІЛ-позитивна людина своє лікування, кожні два тижні соціальний працівник по телефону ставить контрольне питання: «Як саме ви приймаєте ліки?». У залежності від схеми людина приймає лікування двічі на добу з чітким інтервалом 12 годин. А є такі схеми, які потрібно приймати кожні 24 години.
- Як в Олександрії проводиться робота щодо виявлення ВІЛ-інфекції серед ув’язнених, наркозалежних?
- Наш соціальний працівник працює у Петрівській виправній колонії №49. Послуги надаються ув’язненим із підтвердженим ВІЛ-позитивним статусом та ув’язненим, які не знають свого статусу. Йде мотивування проходження тестування на ВІЛ шляхом експрес-тесту. Соціальний працівник забезпечує відвідування лікаря-інфекціоніста 49 колонії, щоб наблизити послуги до людей, які знаходяться у місці позбавлення волі. Також ми здійснюємо соціальний супровід людей, які перебувають на замісній підтримуючій терапії. Діяльність даного напрямку направлена на зменшення ризику інфікування ВІЛ, людина перестає вживати ін’єкційні наркотики. Соціальний працівник напрямку ЗПТ надає повний спектр послуг, включаючи соціальний супровід ВІЛ-позитивних, тобто доведення до диспансерного обліку, повернення їх до активної диспансерної групи, мотивування приймати АРТ-препарати. Якщо клієнт програми ЗПТ почав прийом
двох антиретровірусних препаратів, завдання соціального працівника формувати прихильність і тримати людину на АРТ-терапії.
- Ваше відділення в Олександрії реалізувало проект Респонд «Посилення континууму ВІЛ-послуг на сайтах АРТ». У чому він полягав і які результати?
- Так, цей проект діяв в Олександрії десять місяців. Було три напрямки - «Здоров’я партнера», «Кроки до здоров’я» та «Школа пацієнта». Соціальний працівник розпочинав роботу з клієнтом після того, як лікар-інфекціоніст здійснював переадресацію клієнта та отримував письмову згоду клієнта. Така модель успішно працює і в обласному центрі СНІДу, і на інших сайтах АРТ, де надаються послуги, це - Долинська, Олександрія, Новоукраїнка. Відзначаю також тестування та консультування статевих партнерів ВІЛ-позитивних, яких соціальний працівник направляє до кабінету «Довіри» для проходження тестування на ВІЛ-інфекцію. Якщо результат негативний, здійснюється консультування, як уберегтися від можливого подальшого інфікування. А якщо ВІЛ підтверджується, лікар-інфекціоніст запитує згоду у ВІЛ-позитивного про подальшу роботу із соціальним робітником. Якщо клієнт погоджується, відбувається переадресація, оформлюється згода. В Олександрії за десять місяців тестуванням охоплено 60 партнерів, які мали партнерів ЛЖВ, з них 7 осіб – ВІЛ-позитивні, а це більше 10%.
Говорячи про результати даного проекту, відзначу, що соціальний працівник працював із наркозалежними, намагаючись змінити їхню думку щодо вживання ін’єкційних наркотиків. Тобто соціальний працівник пропонував наркозалежним стати на програму замісної терапії або рекомендував звернутися до реабілітаційних центрів. У наркозалежних імунна система значно знижена через вживання ін’єкційних наркотиків, тому йшла мотивація розпочати АРТ-терапію.
Загалом під соціальним супроводом знаходиться 85 клієнтів, з яких 30 - ВІЛ-позитивні. У рамках проекту діяла також «Школа пацієнта», яка показала свою ефективність. За десять місяців до неї потрапили 15 осіб. Це люди, у яких нещодавно виявили ВІЛ; які нещодавно дізналися про свій статус; які мають досвід вживання АРТ, але з якихось причин припинили прийом ліків; які приймають АРВ-терапію, але мають деякі порушення, чи не розуміються на всіх аспектах прийому ліків. За згодою клієнта з ним починав працювати соціальний працівник.
Про спільну роботу в напрямку подоланні епідемії ВІЛ/СНІД, ми спілкуємося із партнерами з міста Олександрія.
Лікар-інфекціоніст кабінету «Довіри» міського комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська лікарня №1» м. Олександрія Людмила Здановська:
«Я працюю давно і стою у витоків створення організації ЛЖВ. Ми сприяли цьому, адже ми дуже хотіли, щоб була допомога «рівний-рівному», щоб пацієнти не просто дізналися про свій ВІЛ-статус, виходили із сльозами: «Як я буду жити?..». Коли з’явилася ця організація, ми дуже відчували полегшення. Ми переадресовували до неї своїх пацієнтів.
З перших днів, коли ми беремо людей на диспансерний облік, ми знайомимо з такою термінологією, «що таке АРТ-терапія, СД-4, навіщо потрібні препарати». Якщо пацієнт не хоче приймати АРТ, кажемо, що потрібно звернутися в ЛЖВ, де розкажуть про необхідність. І люди зверталися. Зараз вони виросли морально. У нас відкритий сайт АРТ. Тепер ніхто не говорить, як раніше: «СНІД – це смертельне захворювання». Ми говоримо, що це проблема, але вона вирішується, адже є безкоштовні медичні препарати. Потрібно лише приходити і отримувати їх.
Якщо кілька разів про це говорити з людиною, будуть зрушення. Ми дуже задоволені роботою. Соціальний працівник допомагала нам знаходити втрачених ВІЛ-позитивних, запрошувати людей на здачу вірусного навантаження, запрошувала тих, хто не зміг своєчасно отримувати терапію».
Лікар-нарколог м. Олександрія Микола Кривоносов:
«У нас 85 осіб, які беруть участь у програмі замісної підтримуючої терапії. З них десять ВІЛ-позитивних отримує АРТ-терапію. Кабінет діє з 2 березня 2009 року. Як правило, ті, хто у нас півроку і більше, більшість з них взагалі не вживає ін’єкційні наркотики. Те, що вони менше ведуть асоціальний спосіб життя – це правда. У них дітки народжуються, сім’ї відновлюються. Якщо у наркозалежного, крім ВІЛ, є туберкульоз, він може адекватно пролікуватися. У нас є такі пацієнти, які отримують у нас препарати, і лікують у фтизіатра туберкульоз легень. Є такі, що пролікувалися і їхній стан стабілізувався - у них не виявляють активного туберкульозу, вони не представляють загрози для суспільства. Це теж позитив. Як правило, якщо наркозалежна жінка завагітніла і прийшла до нас на програму, вона ВІЛ-позитивна і отримує АРТ-терапію, то дитина у неї народиться здорова».
Семененко Вікторія,
PR-менеджер КОВ ВБО
«Всеукраїнська мережа ЛЖВ»
