В Олексіївці встановили меморіальну дошку загиблому бійцю Віталію Бабану

 

«Усміхнений боєць» Віталій Бабан

              

На Кіровоградщині полеглому бійцю Віталію Бабану встановили меморіальну дошку на будинку, де він мешкав. До дійства долучилися освітяни та учні школи, у якій він навчався, його побратими по службі, друзі та родичі. Честь її відкрити надали бійцям, які служили з Віталієм. Під час лінійки присутні висловили слова скорботи. Відчувалося, що для села Олексіївки — це непоправна трагедія.

 

— Це була дитина–сонце. Завжди веселий, живчик. Коли прийшла сумна звістка, за ним плакало все село. Досі тяжко усвідомити, що це сталося. Його ніколи не бачили без посмішки. Ніколи не нагрубить, завжди допоможе. Він був другом мого сина. Хлопці завжди проводили разом час і навіть на море їздили компанією, — згадує жителька села Олексіївки Світлана Кісельова.

 

Народився Віталій 9 березня 1994 року в селі Липняжці Добровеличківського  району. До Олексіївки його родина переїхала в 2007 році. В цьому ж році він пішов до 8–го класу Олексіївської загальноосвітньої школи. Після  її закінчення  вступив до професійного училища в Комсомольську (нині Горішні Плавні) Полтавської області  і по закінченні училища 1 жовтня  2012 року був призваний до лав Збройних Сил України. Через деякий час продовжив військову службу за контрактом. 20–річний юнак проходив службу  в 25–й Дніпропетровській  повітрянодесантній бригаді, особовий  склад якої  і сьогодні виконує бойове завдання на сході України. Перебував на посаді головного сержанта взводу, був командиром відділення 25–ї Дніпропетровської повітрянодесантної бригади Високомобільних десантних військ ЗС України, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.

 

14 червня 2014 року селом прокотилася сумна звістка. Терористи збили літак, на борту якого перебував і Віталій. 13 червня 2014 року десантники готувались до відправлення в зону проведення АТО. У ніч на 14 червня трьома військово–транспортними літаками Іл–76 з інтервалом у 10 хвилин вони вилетіли в Луганський аеропорт на ротацію особового складу. На борту також була військова техніка, спорядження та продовольство. Іл–76, на борту якого перебували дев’ять членів екіпажу 25–ї мелітопольської бригади транспортної авіації та 40 військовослужбовців 25–ї Дніпропетровської окремої повітрянодесантної бригади, о 0:51, під час заходу на посадку на аеродром міста Луганська, на висоті 700 метрів, був підбитий російськими терористами з переносного зенітно–ракетного комплексу «Ігла». Літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу аеропорту. 49 військовослужбовців — весь екіпаж літака та особовий склад десанту — загинули. 

 

Минуло більше 40 діб, перш ніж десантників поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації.

 

26 липня Віталія поховали на кладовищі села Олексіївки Добровеличківського району

Указом Президента України № 543/2014 від 20 червня 2014 р. «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу» був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Пізніше нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

 

12 грудня 2014 року на фасаді будівлі Олексіївської ЗОШ І–IIІ ступенів, де навчався Віталій Бабан, встановлено меморіальну дошку на його честь. Вулицю Леніна перейменовано на вулицю Віталія Бабана.

 

Дмитро Семенюк