Від Київської Русі -до європейської України!
"Ми зайшли в глухий кут..., - розпочав свій виступ Володимир Євгенович, - теми Єлисаветграда в усіх форматах реально заповнюють весь простір, навіть за межами країни - всім відомий лист дівчинки до британської королеви. Проте навіть прихильникам цієї назви відомо, що ніякою святою тут і не тхне". В якості доказу Панченко навів висновок Українського геральдичного товариства, де зображено герб міста зразку 1845 року з коментарем: "...... внутри коего вензель Императрицы Елисаветы Петровны..." Ще питання будуть?
"Невже й герб повернемо з назвою?" - розмірковує Володимир Панченко. Основним лобістом він вважає Українську православну церкву Московського патріархату. В якості причетності він риторично запитує, чому УПЦ МП не бере участі у Всеправославному соборі, якій нині триває. "Все просто - відповідна вказівка Кирила" - сам же і відповідає.
В свою чергу, промовець пропонує своєрідний "меморандум" з трьох пунктів:
1.Назва має бути нейтральною - тобто безіменною та неполітизованою;
2.Прихильники Єлисаветграда відмовляються від свого варіанту та похідних від нього;
3.Опоненти Єлисаветграда дають "м"яча" його прихильникам для створення іншого варіанту, який і стане компромісним.
Сам Панченко пропонує міськраді навздогін надісланому до ВР протоколу щодо незгоди з назвою "Кропивницький" обговорити з можливим затвердженням запропонований свого часу письменником Миколою Смоленчуком варіант "Золоте Поле"(або "Златопілля"). Проте на сьогодні це лише пропозиція.
