Від інвестицій до реальних зарплат. Економічні підсумки року

 

Рік, що минає, відзначився досить стабільною економічною ситуацією в Україні. Антикризова політика минулих років почала приносити реальні результати у вигляді зростання промислового виробництва та переорієнтації експортерів на нові ринки. Що є драйвером української економіки, а які фактори стримують розвиток? Підготували огляд ключових економічних показників 2018 року.

 

Загальна економічна картина 

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – один із найважливіших показників розвитку економіки. За даними Держстату, за три квартали 2018 року ВВП України зріс на 2,8% порівняно з аналогічним періодом 2017 року. За прогнозами Міжнародного валютного фонду, за підсумками року економічне зростання залишиться на рівні 3%. 

 

За словами міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва, ВВП країни зростає вже 10 кварталів поспіль. Здебільшого це відбувається за рахунок підйому української промисловості, яка нарешті оговталася від кризи попередніх років. Високі темпи демонструє автомобілебудування, хімічна промисловість, а також український експорт.

 

- За 8 місяців 2018 року українські промисловці виробили на 2,2% більше, ніж за 8 місяців 2017 року. Хімічне виробництво за цей період зросло на 29,9%, автомобілебудування – на 17,2%, – підкреслює Кубів.

 

Фінансовий експерт Андрій Боренков зауважує, що у 2018 році прибутковішими стали сфери фінансів та страхування, а також банківська система загалом.

 

Зовнішня торгівля

Урядовці кажуть, що останні роки чи не найголовнішим драйвером української економіки залишається експорт. За даними Державної фіскальної служби (ДФС), за січень-вересень 2018 року експорт товарів з України становив 34,5 млрд доларів, що на 10,3% більше, ніж за аналогічний період 2017 року. Імпорт товарів за цей період зріс на 16,1% і сягнув 41 млрд доларів. За товарними позиціями найбільше експортовано чорних металів (7,7 млрд доларів), на другому місці – зернові культури (4,8 млрд доларів), на третьому – машини, обладнання та механізми (3,4 млрд доларів).

 

Уже понад рік у повному обсязі працює Угода про асоціацію України з ЄС, яка відкрила для нашої країни зону вільної торгівлі із Європейським Союзом. За підсумками 10 місяців 2018 року, частка ЄС в експорті з України становить 42%. Найбільше європейці купують українські зернові, олійні культури, кукурудзу, мед і оброблені томати, які Україна експортує за безмитними тарифними квотами. Водночас на ринок ЄС почали виходити компанії, які традиційно експортували до РФ, зокрема, машинобудівні.

 

Державний борг

Експерти зауважують, що тягарем для української економіки залишається зовнішній борг, який накопичувався останні 10 років. За даними Мінфіну, обсяг державного боргу України становить 74,6 млрд доларів. При цьому пікові виплати боргів прогнозуються у 2019 році. Проте економісти заспокоюють, що необхідність виплачувати позики не спричинить фінансової дестабілізації. Зокрема, завдяки продовженню співпраці з МВФ, Світовим банком та іншими ключовими іноземними партнерами.

 

«Хочу підкреслити: як не дочекались, коли прогнозували дефолт України у 2014-2015 роках, коли у нас було ледве 5 мільярдів доларів золотовалютних резервів, так і не дочекаються ніякої дестабілізації зараз», – заявив президент Петро Порошенко під час щорічної зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії у вересні. 

 

Реальні зарплати

Одним із маркерів економічної стабільності є зарплата. У Держстаті констатують її зростання як у номінальному, так і реальному вимірі. У вересні поточного року середня зарплата штатного працівника склала 9042 гривні, що на 23% більше ніж у вересні минулого року. Найвищий рівень зарплати у вересні було зафіксовано в Києві, де її середній показник склав 13614 гривень, найнижчий у Тернопільській області – 7061 гривень на місяць.

«Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у вересні 2018 р. становила 9042 грн, що у 2,4 рази вище рівня мінімальної заробітної плати (3723 грн). Темп росту середньої номінальної заробітної плати порівняно із серпнем становив 100,7%, а порівняно із вереснем 2017 року – 123%», – зазначили в Держстаті.

Найбільшою є зарплата в сфері фінансів і страхової діяльності – 15 956 грн, інформації та телекомунікації – 14 307 грн, найменшою – 5730 грн – в сфері охорони здоров’я і надання соціальної допомоги.

 

Іноземні інвестиції

За перше півріччя 2018 року Україна залучила 1 млрд доларів прямих іноземних інвестицій. За словами Степана Кубіва, за останні 3 роки за участю іноземних інвесторів було побудовано або зараз будується 80 заводів. 

Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко зауважує, що найбільш привабливі напрямки для інвестицій сьогодні пов’язані із реформою енергоефективності, дерегуляцією в будівництві та децентралізацією.

 

- Для швидкого зростання економіки потрібні інвестиції, для відновлення промисловості потрібні інвестиції і навіть для зростання продуктивності праці потрібні інвестиції, а для інвестицій потрібні реформи, – підсумовує експерт Андрій Боренков.

 

Економічні рейтинги

Економічна стабільність в Україні не залишилась непоміченою і на міжнародному рівні. За останній рік країна показала хорошу динаміку у світових рейтингах. Так, у рейтингу економічної свободи країна піднялася на 15 позицій і зайняла 134 місце. За оцінками експертів, зростання оцінки України відбулося завдяки валютній лібералізації, оскільки істотні зміни зафіксовані саме в категорії «доступ до надійної валюти».

 

Так само позиції країни покращились у рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business. Відповідно до нього, Україна посіла 71 місце із 190, покращивши свій торішній показник на 5 сходинок. За останній рік країна значно поліпшила свої позиції за показниками захисту міноритарних акціонерів, спростила процес отримання дозволів на будівництво, а також процедуру суперечок щодо виконання контрактів. 

 

«Ми бачимо найкращу Україну. Більшість членів нашої палати відзначають, що цей рік був одним із найкращих за останні 15 років. Це показує покращання індексу Doing Вusiness. Ми бачимо багато змін та реформ – дерегуляція, децентралізація, повернення ПДВ без затримок», – відзначив президент Українсько-німецької торговельної палати Андреас Лір.

 

Експерти погоджуються, що головними підсумками 2018 року є утримання макроекономічної стабільності, покращення ділового та інвестиційного клімату. Усі ці складові є хорошим ґрунтом для подальшого зростання.

 

Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю