Вступна кампанія-2018. До чого готуватися школярам?
Вступна кампанія-2018. До чого готуватися школярам?
Поки в Україні тривали новорічні та різдвяні свята, освітяни вже почали підготовку до нової вступної кампанії. З 9 січня розпочалася реєстрація абітурієнтів для участі у пробному зовнішньому незалежному оцінюванні (ЗНО), а більшість вишів вже оприлюднили правила прийому та вимоги до зарахування на контрактні та бюджетні місця. Чим нові умови вступу відрізнятимуться від торішніх та які зміни очікують на школярів під час складання ЗНО, дізнавалися експерти Центру громадського моніторингу та контролю.
Відтепер – і для учнів ПТУ
За інформацією Українського центру оцінювання якості освіти, для участі в ЗНО в 2017 році зареєструвалося майже 241 тисяча осіб. Цього року кількість учасників може значно збільшитися, адже тестування з української мови та літератури, окрім школярів, також проходитимуть випускники технікумів і училищ, які прийшли на навчання до професійно-технічних закладів після 9 класу. Для них ЗНО замінить державну підсумкову атестацію (ДПА).
«Позиція МОН є такою, що форма та умови проведення ДПА мають бути однаковими для всіх – незалежно від того, в якому типі закладу здобувається загальна середня освіта, – розповідає директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій. – Це дасть можливість порівняти, який рівень підготовки є у школі, профтехзакладі й коледжі».
За твердженням посадовця, наступного року на учнів ПТУ також чекатиме ЗНО з математики або історії України на вибір, а ще через рік – вони повністю перейдуть на зовнішнє оцінювання замість ДПА. На думку аналітиків, це дозволить вирівняти умови вступу для абітурієнтів, які отримали середню освіту в закладах різних типів. За словами юриста громадянської мережі «Опора» Наталії Радиш, деякі школярі цілеспрямовано вступали до училищ, щоб після їхнього закінчення потрапити до вишу, оминаючи ЗНО. Тепер для всіх буде однакова процедура й однакові вимоги, зазначає експерт.
Ще більше інклюзії
Міносвіти активно впроваджує інклюзивний підхід у систему зовнішнього оцінювання. Цього року тести з української мови і літератури, математики та історії України вперше надрукують шрифтом Брайля.
«Ми розуміємо, що інклюзивна освіта дозволить дітям з особливими освітніми потребами відчувати себе рівними в українському суспільстві. Це право таких дітей на самостійне життя. Це можливість їхнього подальшого працевлаштування», – підкреслює голова Благодійного фонду Порошенка, перша леді країни Марина Порошенко.
Завдання адаптували під молодь із вадами зору фахівці МОН та Національної академії педагогічних наук України спільно із практиками-тифлопедагогами.
«Ми працювали над програмою, щоб не втратилася змістова складова, – розповідає доцент кафедри тифлопедагогіки НПУ імені М. П. Драгоманова Ганна Серпутько. – Графічні матеріали замінюватимуться описовими питаннями чи питаннями, що не спрощують змісту. Програма не спрощується».
Технологію апробують під час додаткової сесії ЗНО – з 2 до 11 липня. Результати не будуть зараховуватись як оцінки ДПА, але абітурієнти зможуть використати їх для вступу до вищої школи, й університети будуть зобов’язані їх приймати.
«Такі зміни дозволять слабозорим дітям бути конкурентоспроможними під час вступної кампанії», – підкреслює представник омбудсмена з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Аксана Філіпішина.
Мовне питання
Найсуттєвіші зміни відбулися у програмі ЗНО з іноземних мов: збільшили кількість завдань і, відповідно, час їхнього проходження зі 120 до 150 хвилин та додали нову частину – аудіювання, завдяки якій перевірять, наскільки добре школярі можуть сприймати і розуміти текст на слух.
Тести будуть двох рівнів складності: академічного (для випускників загальноосвітніх шкіл) та профільного (для випускників шкіл з поглибленим вивченням мов). Раніше МОН анонсувало запровадження тестів загальноєвропейських рівнів В1 (середнього) та В2 (вище середнього), втім, поки що відклало цю ідею.
У зв’язку з міжнародним резонансом, який у 2017 році виник навколо закону «Про освіту», в багатьох абітурієнтів з’явилися побоювання, що вони не зможуть складати ЗНО мовами нацменшин. Однак у Міністерстві запевнили, що у 2018 році завдання будуть перекладені 6 мовами: російською, румунською, польською, угорською, молдовською і кримськотатарською. Головне, щоб учні заздалегідь повідомили про необхідність доставити такі тести.
«Минулого року 6 осіб замовили зошити польською мовою. Є російські школи, там до 200 людей замовили зошити російською мовою. Ніяких проблем ніколи з цим не було», – розповідає директор Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Лариса Середяк.
Однак цього року серед списку предметів ЗНО більше не буде російської мови. Тож минулорічним випускникам, які складали російську мову, доведеться знову пройти тестування, але з іншої дисципліни, однак лише за умови, якщо вони планують стати студентами.
Нове у правилах вступу
Цього року абітурієнти зможуть вступати до вишів на основі результатів ЗНО 2016, 2017 та 2018 років. Це стосується усіх предметів, окрім іноземних мов. Для них дійсними будуть лише результати 2018 року. Також МОН зменшила кількість заяв, яку можна подати на бюджетні місця у ВНЗ з 9 до 7. Майбутні студенти можуть обрати 4 різні спеціальності, як і минулого року. При цьому кількість заяв на контракт – не обмежується.
Міносвіти також уніфікувало перелік дисциплін ЗНО, які є обов’язковими для зарахування на ту саму спеціальність у різних вишах. Серед них українська мова та література, один профільний предмет (єдиний для всіх ВНЗ), і ще два залишаються школяру на вибір, але їхній список також є однаковим для різних університетів та академій.
«Якщо людина хоче вступити на спеціальність «Фізика», то нехай здає іспит із фізики, математики та української мови. Не повинно бути так, щоб в іншому університеті вимагали замість математики, наприклад, історію України», – обґрунтовує нововведення експерт із питань освіти Андрій Черних.
Змінилася вимоги і до абітурієнтів, які планують пов’язати своє життя з медициною. Міністерство підвищило прохідний бал на медичні напрямки до 150 балів. Меншими можуть бути лише бали з української мови.
«Лікарі – це спецпризначенці нашої медицини, на плечі яких ляже турбота про наші життя. Вони мають не лише отримувати найкраще навчання, а й самі прагнути до знань. Будемо боротися, щоб на навчання у медичні виші приходили найбільш здібні та вмотивовані студенти», – зазначає в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.
У майбутніх медиків та педагогів з’явилася можливість потрапити на бюджет, якщо вони укладуть договір про відпрацювання перших 3 років у селі. У МОН сподіваються, що завдяки цьому вдасться не лише привабити більше молоді у медичні виші, а й забезпечити село новими кадрами. Чи спрацює така схема, побачимо через кілька років. А от перевірити свої знання школярі зможуть уже за два місяці – на пробному ЗНО, яке відбудеться 24 та 31 березня.
Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю
