“Взаємодія в підтримці”

у Кропивницькому стартував новий проєкт для ефективної комунікації з військовими та родинами захисників.

Як підтримати військового, що повернувся додому, як не нашкодити своєю підтримкою, як будувати діалог з його родиною. У Кропивницькому презентували новий проєкт “Взаємодія в підтримці”, проєкт для тих, хто прагне допомагати ефективно та щиро. Детальніше про це, читайте у матеріалі Ранкового міста.

Підтримати та допомогти

Практичний соціальний проєкт “Взаємодія в підтримці” нещодавно презентували у Кропивницькому. Перший тренінг провели для представників малого та середнього бізнесу, зокрема керівників колективів, у яких працюють рідні захисників України. Надалі подібні лекції-тренінги планують проводити і в самих колективах.

Питання ефективної комунікації з захисниками та родинами захисників сьогодні є дуже актуальним, адже майже в кожному колективі є люди рідні яких захищають Україну від російських загарбників.

“Не завжди буває зрозуміло, як себе поводити, як спілкуватися. Буває всяке – хтось загинув, хтось отримав важке поранення – і інколи ми не знаємо, як підійти до рідних захисників, як висловити свої співчуття або слова підтримки”, – зазначає начальниця управління економіки, департаменту з питань економічного розвитку Кропивницької міської ради Тетяна Ломова.

Рідні захисників часто потребують саме психологічної підтримки, а як її надати подекуди суспільство не знає, тому і потрібне навчання.

Тетяна Ломова розповіла, що в їхньому колективі працює дві колежанки, чоловіки яких воюють на фронті:

“Ми намагаємось їх якось підтримати, допомогти”.

Кропивничанка Тетяна Дьомич нині працює волонтеркою в госпіталі. Жінка закінчує навчання на факультеті “бізнес та психологія” та вже півтора місяці проходить практику:

“Надалі хочу працювати психологинею. Практику собі вибрала сама, тому що цей напрямок є мені спорідненим. В подальшому хочу працювати та допомагати нашим захисникам.”

Чоловік Тетяни також воює на фронті, він пішов добровольцем і вже майже 2 роки захищає Україну. Жінка ледь стримує сльози і говорить, що вона хвилюється за кожного захисника та захисницю.

На думку Тетяни Дьомич, при спілкуванні з рідними захисників та захисниками потрібно бути відкритим. Головне – це відчути та зрозуміти.

Приватна підприємиця Ольга Водзінська, яка виготовляє натуральну косметику, долучилася до проєкту, щоб дізнатися, як спілкуватися з людьми, які постраждали від війни:

“Питання ефективної комунікації важливе для всієї країни. Ми – українці і якщо ми не будемо підтримувати один одного, то не буде перемоги. Підтримка – це важливо”.

Навчити кожного, хто хоче допомагати, робити це професійно

Ініціаторка проєкту “Взаємодія в підтримці” Ганна Колєва – практична психологиня обласного госпіталю ветеранів війни, очільниця регіонального представництва БО "Українська фундація "Мрія" в Кіровоградській області. Жінка говорить, що ініціювали цей проєкт через те, що отримали запит від суспільства:

“Наші підопічні – ветерани, члени їх родин дуже часто на консультаціях скаржаться на відсутність підтримки від рідних, близьких, колективу, сусідів. Я, як психологиня, розумію, що це не “колективна змова”, а нерозуміння людьми того, як себе потрібно поводити в тяжкі моменти”.

Саме тому, говорить Ганна Колєва, і ініціювали проведення лекцій та тренінгів для різних колективів на тему, як підтримувати людей у кризових ситуаціях. Всі поради та настанови психологи винесли з практики. Проєкт “Взаємодія в підтримці” спрямований на те, щоб навчити кожного, хто хоче допомагати, робити це професійно та обережно.

“Це наша місія – створити соціальний пул підтримки для того, щоб порозуміння ставало більше. Нас, насправді, ніхто не вчив, як поводитися в таких ситуаціях”, – говорить Ганна Колєва.

Психологиня зазначає, що якщо сталася втрата у родині колеги, то колективу не потрібно робити вигляд, що нічого не сталося. Потрібно максимально підтримувати комунікацію з людиною після того, як відбулися похорони:

“Дуже часто саме після похорону, люди залишаються сам на сам зі своїм горем. Потрібно продовжувати комунікацію і не залишати людину наодинці”.

Також потрібно завжи пропонувати свою допомогу, адже люди в стані гострого горя можуть не завжди розуміти, що відбувається або соромляться до когось звернутися за допомогою.

“Колективна травма впливає на всіх нас, і мета кожного з нас – допомогти один одному впоратися з її наслідками”, – підсумовує Ганна Колєва.

Проєкт “ Взаємодія в підтримці” триватиме доти, доки буде запит. Надалі його планують презентувати на всеукраїнському рівні.

Практичні поради

Як говорити з тими, хто потребує підтримки

Ганна Колєва пояснила, що всі ми маємо дзеркальні нейрони, через які теж відчуваємо біль, страх, розпач. Військовим необхідно бачити в оточуючих стабільність. Тому навчитися стримувати власні емоції та підтримувати психологічну рівновагу – одне з головних завдань.

Як допомагати у період горювання

Повернувшись із фронту, військові нарешті починають проживати відкладене горе за побратимами, що загинули. У той час як на війні у них є одна мета – вижити. Процес горювання може бути болючим і навіть лякати родичів, адже близькі не завжди знають, як правильно підтримати. Розуміння цього процесу є важливим кроком до надання ефективної підтримки.

Чому важливо наголошувати на захисті своєї землі

Під час спілкування з військовими важливо пам’ятати, що вони воювали не для нападу, а для захисту. Це підтримує їхній моральний дух, знижує рівень почуття провини. Саме такий підхід допомагає їм залишатися сильними і відчувати, що вони воюють за справедливість.

Поширені фізичні та психологічні наслідки війни

Багато військових стикаються з черепно-мозковими травмами чи контузіями, які значно впливають на їхню психіку. Тому важливо не боятися звертатися до неврологів, психіатрів і психологів. Підтримка фахівців допоможе зрозуміти, що з людиною відбувається.

Що ми можемо зробити?

Варто сконцентруватися на тому, що під силу кожному з нас: допомогти рідним, підтримати знайомих військових, вислухати. Така маленька підтримка у масштабах окремих людей створює потужну синергію, яка насправді здатна полегшити біль.