З мріями про «Оскар». Як розвивається сучасне українське кіно?

 

Українська кіноіндустрія відроджується. Вітчизняні студії знімають рекордну кількість стрічок, співпрацюють зі світовими зірками, їздять на престижні міжнародні фестивалі. Завдяки чому це стало можливим, чим живе кіновиробництво сьогодні і які українські стрічки обов’язкові до перегляду цієї осені, дізнавався Центр громадського моніторингу та контролю.

 

Державна підтримка на відстані п’яти років

За п’ять років за підтримки Держкіно в Україні зняли 173 фільми, 110 з них – повнометражні стрічки, які вийшли в прокат. Разом вони зібрали у кінотеатрах близько 473 млн гривень. А подивились ці фільми – 8,1 млн глядачів. Лідерами касових зборів серед них стали: «Я, ти, він, вона» (71 млн грн), «Скажене весілля» (55 млн грн), «Викрадена принцеса» (36,4 млн грн).

 

Експерти кажуть, що без фінансової підтримки держави підйом кіновиробництва не був би можливим. За офіційними даними, уряд інвестував в українське кіно понад 2,3 млрд гривень. 

 

«В останні роки змінилося ставлення держави до вітчизняного кінематографа, унаслідок чого обсяг кінопродукту власного виробництва у кінотеатрах країни зріс із нуля до восьми відсотків. Це свідчить про певний прорив і еволюцію галузі», – зауважує продюсер кінофестивалю «Кінобукет» Андрій Різоль.

 

Проте підтримка держави виявляється не тільки в грошах. Кіношники кажуть, що нарешті почали отримувати організаційну підтримку, відчувати важливість своєї справи.

 

- Почали відбуватися процеси, які дали надію багатьом кінематографістам, що є для чого і є для кого працювати в цій країні. Відкриті пітчинги Держкіно (презентації майбутніх кінопроектів – ред.), нові програми Українського культурного фонду (УКФ) – все це доказ того, що інституції культурних та креативних індустрій невід'ємна складова розвитку культури загалом та національного кіно, зокрема, – розповідає режисерка Ірина Правило.

 

Водночас держава бореться із російською пропагандою. За 5 років були заборонені до показу 792 фільми, які становлять загрозу національній безпеці або містять пропаганду держави-агресора.

 

Боротьба триває: найочікуваніші фільми цієї осені

Українські фільми не тільки зросли кількісно, вони стали різноманітнішими. Минулого року відгриміли такі хіти, як військова драма «Кіборги», бойовик «Позивний «Бандерас», комедія «Скажене весілля», анімаційний фільм «Викрадена принцеса». Цього року українські студії продовжують підкорювати нові жанри і відкривати горизонти міжнародного співробітництва. 

 

Так, 22 серпня відбулась прем’єра українського пригодницького фентезі «Поліна і таємниця кіностудії». У фантастичній історії розкриваються теми боротьби добра і зла, важливості сімейних зав’язків. У фільмі зіграли відомі європейські та українські актори: Жан Рено, Віржіні Ледуаєн, Едуард Бер, Василь Вірастюк і Яна Новікова. Оператором виступив Тьєррі Арбогаст, відомий роботою у фільмах «П’ятий елемент» та «Люсі».

 

Ще одним міжнародним проектом є стрічка Ахтема Сеітаблаєва та Джона Вінна «Захар Беркут», прокат якої заплановано на 10 жовтня цього року. Історичний екшн знято за мотивами повісті Івана Франка і є сучасним переосмисленням української класики. Кіноексперти кажуть, що фільм має вразити глядачів видовищною постановкою блокбастера на тлі української природи. Одну з головних ролей зіграв американський актор Роберт Патрік, відомий роллю у фантастичному бойовику «Термінатор 2: Судний день».

 

Ще одне важливе кіно, яке варто подивитись восени, присвячене життю поета і дисидента Василя Стуса. Фільм «Заборонений» вийшов в український кінопрокат 5 вересня до  Дня пам’яті поета.

 

Наше кіно вражає не тільки в кінотеатрах, а й на міжнародних кінофестивалях. Цього року українські фільми вже отримали кілька престижних премій і боротимуться ще. Так,  стрічка кримськотатарського режисера Нарімана Алієва «Додому», яка вийде в прокат в листопаді, вже отримала нагороду Міжнародного кінофестивалю у Бухаресті (BIFF) і Ґран-прі Одеського кінофестивалю. У центрі фільму – конфлікт батьків і дітей, який зрозумілий у будь-якому куточку світу. Стрічка представлятиме Україну на кінопремії «Оскар», а також буде змагатися за премію Європейської кіноакадемії.

 

Представники кіноіндустрії кажуть, що чимало позитивних змін відбулось завдяки екс-голові Держкіно Пилипу Іллєнку, який залишив посаду наприкінці серпня. Як надалі держава підтримуватиме українське кіно – під питанням, це залежатиме від нового уряду та керівництва Держкіно. Експерти сподіваються, що після зміни влади кіноіндустрія залишиться в пріоритеті, і глядачі зможуть надалі дивитись українські стрічки.