Законний банкрут. Що передбачає новий кодекс?
Українці, які постраждали від економічної кризи, нарешті зможуть позбутися своїх боргів. Вирішити проблему допоможе Кодекс України з процедур банкрутства, який глава держави підписав у квітні. Відтепер оголошувати банкрутство зможуть не лише юридичні, а й фізичні особи. Що передбачає механізм банкрутства і які можливості він надає громадянам, з’ясували наші експерти.
Від боржника – до банкрута
Кодекс з процедур банкрутства, що його депутати ухвалили ще восени минулого року, дозволяє фізичній особі оголосити себе банкрутом. При цьому ініціатива належить саме боржнику, а не кредиторам. Громадянин, який має борги, подає заяву про відкриття провадження до господарського суду за місцем проживання.
Щоб уникнути зловживань і не дозволити скористатись цією лазівкою недобросовісним позичальникам, законодавство обумовлює чіткі вимоги до заявника. Відповідно до закону, ініціювати банкрутство може особа, кредитні борги якої становлять щонайменше 30 мінімальних зарплат (з 1 січня 2019 р. ця сума дорівнює 125 190 грн), або яка припинила платити більш ніж 50% по кожному із кредитів впродовж двох місяців. Також умовою банкрутства можуть стати постанова у виконавчому провадженні про відсутність у боржника майна, яке можна стягнути для погашення кредитів, або інші обставини, що підтверджують неплатоспроможність.
Разом із заявою боржник повинен подати до суду декларацію про доходи, а також всю інформацію про майно, борги і кредиторів, зокрема про операції з нерухомістю, цінними паперами тощо.
- Також необхідна інформація про його (боржника, – ред.) рахунки, як в Україні, так і за кордоном – реквізити і суми, які на них є. Заодно доведеться докласти копію трудової книжки, інформацію про роботодавців», – пояснює адвокат Богдан Шабаровський.
Закон забороняє ініціювати банкрутство особам, які вже оголошували себе банкрутом протягом попередніх 5 років, вказали недостовірну інформацію у майновій декларації, намагалися уникнути виплат по кредиту, притягувались до кримінальної або адміністративної відповідальності за дії, пов’язані з неплатоспроможністю.
Реструктуризація боргів
Розпочинаючи справу про банкрутство, суд призначає арбітражного керівника, який виступає посередником між боржником і кредитором. Закон передбачає два шляхи вирішення проблеми заборгованості: через реструктуризацію боргів або ж через продаж майна боржника, якого оголошують банкрутом.
Реструктуризація означає розстрочку або зміну строків виплат боргів, їхнє «прощення» або продаж частини майна боржника. Законодавство не дозволяє реструктурувати кредити, отримані на відпочинок, розваги, придбання предметів розкоші, або борги, пов'язані з азартними іграми. Так само не підлягають реструктуризації борги за аліментами.
Варто зауважити, що, відповідно до Кодексу, валютні кредити конвертуються в гривню за курсом НБУ на момент відкриття справи про неплатоспроможність.
Якщо кредитор і боржник не домовились про реструктуризацію, суд оголошує про банкрутство останнього.
- Якщо збори кредиторів протягом 120 днів з дня відкриття справи про неплатоспроможність не схвалить план реструктуризації боржника, або прийме рішення про перехід до процедури погашення вимог, суд визнає його банкрутом, – коментує юрист Олександр Бірюков.
Після цього починається процедура погашення боргів, яка передбачає продаж майна боржника, зокрема на електронних аукціонах «ProZorro.Продажі». Експерти звертають увагу, що Кодекс скасовує введений 2014 року мораторій на стягнення нерухомості у позичальників, які брали валютну іпотеку. Утім, заспокоюють, що на продаж не може бути виставлене єдине житло боржника (квартира до 60 кв. м або будинок до 120 кв. м). Також за борги не можуть забрати кошти на пенсійних рахунках чи у фондах соціального страхування.
Життя після банкрутства
По завершенні процедури банкрутства всі борги вважаються погашеними або списаними, незважаючи на те, чи вистачило майна позичальника для розрахунку з кредиторами. Будь-яке нарахування відсотків чи штрафів припиняється.
За законом, впродовж трьох років банкрут не вважається особою із бездоганною діловою репутацією. Арбітражний керівник може заборонити банкруту укладати певні угоди і навіть виїжджати за кордон. Впродовж п'яти років банкрут повинен письмово повідомляти про свою неплатоспроможність, якщо хоче взяти кредит, укласти договір позики, застави чи поруки. Крім того, протягом п’яти років він не може повторно ініціювати процедуру банкрутства.
Експерти вітають появу Кодексу з процедур банкрутства, звертаючи увагу як на вигоди для позичальників, так і фінансових установ. Українці, які постраждали від економічної кризи 2008 і 2014 років, отримують шанс вийти зі скрутного становища. Чітко прописаний механізм банкрутства захищає боржників від колекторів і дозволяє закрити всі кредитні зобов’язання. Варто зауважити, що закон передбачає п’ятирічний перехідний період із пільговими умовами реструктуризації боргів.
За словами фахівців, хоч банки і можуть втратити деякі кошти через списання частини боргів, однак загалом це сприятиме оздоровленню банківської системи. Тож ефективне запровадження процедури банкрутства допоможе зміцнити українську економіку.
Кодекс набуде чинності через півроку після опублікування.
