Ініційований народним депутатом України Костянтином Яринічем круглий стіл з питань озеленення обласного центру в рамках його ініціативи щодо програми радіаційного захисту населення Кіровоградщини мав завершитись підписанням відповідного Меморандуму про співпрацю між ним, міською владою та ГО «Озеленення Кропивницький». І хоча церемоніального підписання не сталося, підняті проблеми потребують негайного вирішення.
Першою з них став догляд за вже висадженими молодими деревцями. Адже, крім спеки, у них є ще два основні вороги – собаки й відпочиваючі містяни. Зі спекою можна боротися лише одним способом – регулярним поливанням. За словами міських посадовців, питання щодо необхідної техніки та водозабору вже вирішено. Чекаємо спеку.
Стосовно ж собак та людей – тут проблема складніша. З друзями нашими меншими можна боротись захистом дерев міцно збитими дерев’яними конструкціями, а от двоногих тварин доведеться лише ловити «на гарячому» та викликати патрульну поліцію. А що робити, коли совісті немає?
Обговорення Програми розвитку ЖКГ-2017 та Програми природоoхоронних заходів місцевого значення відбувалось трохи на підвищених нотах. Яриніч показав присутнім копію рішення міськради щодо виготовлення проектно-кошторисної документації на заміну проблемних дерев «екобезпечними», датовану минулим роком та виділення на це певних коштів.
- Де ПКД ? – запитав нардеп. – Якщо її досі не зробили, то куди пішли гроші?
Зелений Кропивницький – в минулому чи в майбутньому?
Ініційований народним депутатом України Костянтином Яринічем круглий стіл з питань озеленення обласного центру в рамках його ініціативи щодо програми радіаційного захисту населення Кіровоградщини мав завершитись підписанням відповідного Меморандуму про співпрацю між ним, міською владою та ГО «Озеленення Кропивницький». І хоча церемоніального підписання не сталося, підняті проблеми потребують негайного вирішення.
Першою з них став догляд за вже висадженими молодими деревцями. Адже, крім спеки, у них є ще два основні вороги – собаки й відпочиваючі містяни. Зі спекою можна боротися лише одним способом – регулярним поливанням. За словами міських посадовців, питання щодо необхідної техніки та водозабору вже вирішено. Чекаємо спеку.
Стосовно ж собак та людей – тут проблема складніша. З друзями нашими меншими можна боротись захистом дерев міцно збитими дерев’яними конструкціями, а от двоногих тварин доведеться лише ловити «на гарячому» та викликати патрульну поліцію. А що робити, коли совісті немає?
Обговорення Програми розвитку ЖКГ-2017 та Програми природоoхоронних заходів місцевого значення відбувалось трохи на підвищених нотах. Яриніч показав присутнім копію рішення міськради щодо виготовлення проектно-кошторисної документації на заміну проблемних дерев «екобезпечними», датовану минулим роком та виділення на це певних коштів.
- Де ПКД ? – запитав нардеп. – Якщо її досі не зробили, то куди пішли гроші?
Посадовці шукали винних, перекидаючи відповідальність одне на одного. Проте після попередження депутата про можливий запит до правоохоронців, заступник начальника управління ЖКГ Юлія Яндович визнала свою провину: «Я ще над цим не працювала...»
Активісти «Озеленення Кропивницький» Надія Паливода та Максим Сінченко обурились ставленням міської влади щодо відновлення зелених насаджень, висловивши пропозиції переглянути вищевказані програми з пошуком необхідних коштів для закупівлі саджанців –особливо віднайти саджанці для навчальних закладів, які постійно звертаються до активістів з бажанням озеленити свої території.
- Ми готові висадити дерева, але їх немає, – підтримав активістів Костянтин Яриніч. На жаль, серед присутніх не було представників обласного управління лісового господарства – а вони б могли допомогти.
Наступним питанням стало «тополеве». І тут виявились розбіжності. За словами помічників нардепа, ними виявлено 150 тополь, які треба замінити. Представники ж управління ЖКГ та «Кіровоград Благоустрій» стверджували, що таких є близько шести сотень. Побажання Яриніча промаркувати небезпечні тополі було взято до уваги (сподіваємось), але питання заміни залишилось відкритим. Звісно ж, така тема вимагає детального вивчення, але ж нею і на початковому рівні не займались. Проте активісти наполягли на плановому та якісному обрізанні тополь, ніж знищенні під корінь з поступовим викорчовуванням та заміною іншими «крупномірами». Думка ж нардепа пролунала наступним чином: «Громадськість – це добре, але мені потрібне професійне вирішення цієї проблеми». Цим він натякнув, що озеленення Кропивницького має стати ключовою проблемою, що вимагає залучення максимальної кількості та якісних фахівців.
Суперечки виникли й щодо видів та формату обрізки. Існуюче КП «Кіровоград Благоустрій» не має достатніх сил та засобів, тому змушене долучати приватні структури. А ті вже на власний розсуд займаються лісозаготівлями, хоча головний інженер КП Віктор Івашина це заперечував. Але ж мережа Фейсбук переповнена майже щоденними шедеврами місцевих лісорубів.
Наостанок було підняте питання залучення громадськості, зокрема ГО «Озеленення Кропивницький» до складу комісії, яка обстежує зелені насадження, з метою унеможливлення зловживань з деревами. Крім того, на думку активістів, кожне знищене з певних причин дерево має бути замінене новим – замість 1400 дерев, вирубаних протягом 2016-17 років має бути висаджена еквівалентна кількість.
Звісно ж, активісти не відступлять від свого. А от чи зацікавились цим посадовці? Заступник міського голови Олександр Мосін ніби й перейнявся проблемою. Але все значно складніше. Має бути стратегія озеленення міста, розроблена карта з позначкою кожного дерева, моніторинг їхнього стану, варіантів обрізки або заміни на інше – з одного боку. З іншого – сама громада має зрозуміти, що зелень – це не лише краса, а й кисень, який потрібен нам для легкого дихання та довгого життя. Ех, мріяти не шкідливо, шкідливо не мріяти...
Максим Гуцалюк
