Земельна реформа: як розвиватимуться села Кіровоградщини

 

Уже 30 років українські селяни залишаються бідними на родючій землі. Середня зарплата в Кіровоградській області становить 9,6 тис. грн. Водночас корумповані чиновники отримують на схемах десятки тисяч доларів.

 

Землі використовують неефективно, а частина з них взагалі не має господаря. Дехто з жителів помер, не встигнувши записати ділянку на себе, або родичі так і не оформили спадок. І лише відкриття ринку землі дає надію, що село нарешті почне відроджуватися.

 

За даними Держгеокадастру на 2021 рік, майже 1,4 млн га у Кіровоградській області є приватною власністю, а державною — менше 300 тис. га. Однак мораторій на продаж не дає селянам змоги розпоряджатися власністю та отримувати ринкові прибутки.

 

Через те що продати землю неможливо, орендна плата є низькою, адже немає балансу між попитом і пропозицією. Як свідчить сервіс моніторингу реєстраційних даних OpenDataBot, середня вартість оренди землі в Україні – 3,5 тис. грн за гектар. Утім навіть такі гроші дають далеко не завжди. «У віддалених селах власники отримують кілька мішків зерна як орендну плату», — зазначає керівник напряму земельної реформи програми USAID АГРО Сергій Кубах. Рівень життя на Кіровоградщині є низьким. За даними Держстату, у  2020 році середня зарплата по області становила 9,6 тис. грн. А вільний ринок землі — це можливість сформувати на селі середній клас і зменшити трудову міграцію.

 

Насправді ринок землі вже існує. На платформі OLX чимало оголошень про продаж земельних паїв. Для цього існує кілька схем: «порожні» договори оренди, у яких заповнюються лише реквізити, папери з формулюванням, що після скасування мораторію документ можна буде вважати угодою купівлі-продажу. А деякі підприємці просто змушують власників підписувати договори оренди на 49 років.

 

Безоплатна приватизація дорого обходиться суспільству

 

Безоплатна приватизація створює підґрунтя для численних корупційних оборудок. Згідно із Земельним кодексом, кожен українець має право приватизувати до 6 га. Проте на практиці це майже неможливо. Пересічним громадянам зазвичай у цьому відмовляють. Натомість, існують корупційні шляхи, як вирішити це питання. На цьому в обхід місцевих бюджетів роками наживалися голови сільських і селищних рад.

 

За даними Держгеокадастру, за останні 7 років держава передала в межах безоплатної приватизації 700 тис. га. Водночас під час аудиту виявили тисячі фактів подвійної приватизації. За словами Міністра аграрної політики та продовольства Романа Лещенка, до 2013 року зловживань було ще більше, адже всі дані зберігали в паперовій формі. 

 

 

Як свідчать інсайдери, хабар за «безоплатне» виділення 1 га в середньому сягає 1 тис. доларів. Якщо ж ділянку хоче викупити забудовник, щоб в подальшому змінити її цільове призначення, ідеться про тисячі доларів.

 

Вирішити проблему допоможе відкритий геопортал про земельні ресурси та землевласників. Він запрацює вже в лютому та дасть змогу оцифрувати всі процеси, оприлюднити інформацію про безоплатно отримані ділянки й відомості про суб’єктів приватизації, провести повний аудит відчуження землі

комунальної та державної власності.

 

Щоб подолати корупцію, експерти радять замінити безоплатну приватизацію грошовою компенсацією. Тоді ветерани АТО й інші пільгові категорії громадян

зможуть отримати живі гроші замість ефемерних 6 га, передбачених лише де-юре.

 

Скасування зайвих адмінпроцедур — ще один важливий етап земельної реформи. Процес отримання землі дуже складний і тривалий. Це численні системи реєстрації та узгоджень, на кожному рівні яких від власника вимагають хабаря (зокрема, під час таких процедур, як державна експертиза документації з впорядкування земель, погодження проєктів землеустрою щодо відведення ділянки, авторський нагляд). Тому документацію із землеустрою буде оцифровано, а перевірки документів здійснюватимуть онлайн.

 

 

У селах побільшає успішних підприємців

 

Із липня 2021 року селяни зможуть самостійно вирішувати, що робити із землю: здавати в оренду, обробляти власноруч чи використовувати в інший спосіб. На Кіровоградщині вже 45 об’єднаних територіальних громад отримали у власність загалом майже 140 тис. га, і процес триває.

 

Щоб землю не скупили за безцінь, до 2030 року вартість гектара не може бути меншою за нормативну грошову оцінку (НГО). Для Кіровоградської області це 32 тис. грн за гектар ріллі. За оцінками експертів Easy Business, протягом наступних 10 років середня вартість землі може зрости до 4,5 тис. доларів

за гектар.

 

Кошти від оренди й оподаткування земель у селах витрачатимуться на будівництво й ремонт доріг, шкіл і лікарень. Малі землевласники зможуть отримувати кредити під заставу ділянок і купувати необхідну техніку й обладнання для польових робіт. Крім того ринок землі сприятиме розвитку переробки сільськогосподарської сировини та виробництву продовольчої продукції з вищою доданою вартістю.

 

Водночас, варто зауважити, що ринок землі повноцінно запрацює лише у разі ухвалення законодавчого пакета, який забезпечить: спрощення та децентралізацію земельних процедур (№ 2194), продаж земельних ділянок на електронних земельних торгах (№ 2195), створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (№ 3205-2), забезпечення права працівників державних агропідприємств на земельну частку (пай) (№3012-2). Ці проєкти документів вже очікують своєї черги в парламенті.