ЗНО: оцінка знань чи виклик для абітурієнтів?
Щороку на Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) реєструються сотні тисяч українських школярів. Для багатьох це безсонні ночі, проведені за книгами, та купа грошей, витрачених на репетиторів.
Попри це, 75% з двохсот опитаних кропивничан віком від 15 до 25 років вважають, що ЗНО не вимірює справжні знання абітурієнтів. На їхню думку, така система іспитів не досконала. Серед головних аргументів «проти» вони називають те, що іспит оцінює рівень підготовки, а не справжні знання. Також серед недоліків називають великий моральний тиск з боку вчителів, батьків та екзаменаторів.
– Люди переоцінюють важливість ЗНО. Як на мене, думка, що цей іспит вирішує все життя, хибна. Хоча приблизно таке нам нав’язували наші вчителі. Водночас, це лише іспит, який абсолютно не показує твій рівень знань, – розповіла першокурсниця Таня.
– Заучені факти аж ніяк не можуть показати справжні знання абітурієнтів. І, тим паче, вони аж ніяк не є показником їхньої спроможності для здобуття майбутньої професії, – зазначив Влад.
У той же момент частина опитуваної молоді вважає ЗНО якісним іспитом для оцінювання знань абітурієнтів.
– Як на мене, ЗНО зроблено не просто так, аби завдати школярам стресу. Це вдалий іспит для врахування їхнього рівня підготовки. Без цього виявити справжні знання абітурієнтів неможливо, – зазначила студентка Марина.
На думку вчительки української мови Оксани Нетребенко, яка щорічно готує школярів до ЗНО, такий формат іспиту має свої переваги та недоліки.
– ЗНО як інструмент створення рівних можливостей для вступу до ВНЗ та запобігання корупції – це найкраще, що на сьогодні зроблено в системі освіти. ДПА у форматі ЗНО як інструмент перевірки якості освітніх послуг – теж добре. Перетворення батьками, вчителями і самими старшокласниками ЗНО на фетиш та нагнітання навколо цього процесу істерії – ось що погано. А ще найбільше викликає непорозуміння, чому процес складання ЗНО з предметів, що зараховуються як Державна підсумкова атестація, починається до закінчення навчального року. Це створює проблеми з виконанням програми, складанням розкладу тощо, – розповіла Оксана Нетребенко.
Водночас психолог Андрій Фоменко вважає, що тестування – це недосконалий варіант для перевірки знань.
– Тести – це лише одна з форм перевірки знань. Однак тестові завдання підходять далеко не всім дітям. Скажімо так, такий формат не для усіх типів сприйняття, що відповідно у декого з тестуємих викликає стрес і спротив. І тут справа не в знаннях, а скоріше в здатності використовувати стандартизований інструментарій завдань. Батьки випускників пристосовуються як можуть, наймають репетиторів, беруть додаткові завдання, намагаються досягти кращих результатів. Таким чином стрес і перенавантаження тривають для деяких дітей та батьків місяцями, – розповів Андрій Фоменко.
Цього року реєстрація на ЗНО розпочалась 3 лютого і триватиме до 24 березня.
Випускники обов’язково мають складати три предмети: українську мову і літературу, математику або історію України на вибір і ще один будь-який із запропонованих предметів.
Для тих, хто закінчує школу, оцінки за складені предмети зарахують як результати ДПА й вони підуть у шкільний атестат.
Попри плітки, математика цього року не стала обов’язковою для ЗНО. Проте в Українському центрі оцінювання якості освіти (УЦЯО) анонсують, що вона стане такою для ЗНО 2021 року.
Цьогорічним випускникам для реєстрації на участь в ЗНО потрібно:
– створити й заповнити реєстраційну картку на сайті Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО);
– підготувати комплект необхідних для реєстрації документів;
– подати їх відповідальному за реєстрацію у школі.
Після реєстрації на сайті УЦОЯО буде створена особиста сторінка учасника ЗНО.
Випускникам минулих років документи треба надіслати до регіонального ЦЯО.
Нік Шендеровський
