«Зірка» (Кропивницький) – «Карпати» (Львів): без переможця і без голів

«З журбою радість обнялась…» Саме таким рядком з однойменного вірша українського поета Олександра Олеся можна означити результат і перебіг матчу «Зірка» (Кропивницький) – «Карпати» (Львів), що відбувся 15 жовтня в Кропивницькому.

         Після декількох поспіль поразок та обнадійливої нічиєї в Олександрії вболівальники «Зірки» сподівалися, що жовто-червоні подолають темну смугу й виборють перемогу в герці з командою, що знаходиться нижче від нашої в турнірній таблиці. Та не так сталося, як гадалося.

         У першому таймі «Карпати» грали зовсім не так і погано, як можна було очікувати. Вони навіть дещо перегравали наших земляків. А наприкінці тайму так уже й зовсім ледь не зіпсували кропивничанам настрій, коли львівський гравець майже з одинидцятиметрової відмітки пробив по наших воротях. На щастя, прямісінько в руки Євгенові Пасту.

         Початок другого тайму потішив уболівальників господарів поля, адже «Зірка» багато й гостро атакувала, але от прицільного удару так і не змогла завдати. Дуже дошкуляло і кропивничанам, і львів’янам слизьке поле, на якому гравці постійно ковзалися, втрачаючи м’яча й даючи шанс противникам скористатися цим. Але ні ті, ні інші ці моменти так і не використали. А поле було таким слизьким, певно, через мрячну погоду, однак відповідальним за його стан варто все ж звернути увагу на дренажну систему.

         Кінець тайму знову виявився валідольним для вболівальників «Зірки», бо львів'яни мали декілька майже стовідсоткових нагод забити гол, але то наш воротар врятував, то мокре поле, то невлучність суперника.

         Фінальний свисток сповістив, що гра закінчилася з рахунком 0:0. І від цього журно, бо не земляки виграли, але й радісно, бо могли й програти. Наступну гру «Зірка» проведе в гостях з донецьким «Олімпіком» 21 жовтня.    Юрій Сергійчук