«Зірка» поступилася «Шахтареві» з розгромним рахунком 5:0

 

Ніхто з прихильників «Зірки» й не сподівався, що вона на виїзді 25 лютого хоча б унічию зіграє з «Шахтарем», але на програш з рахунком 5:0 аж ніяк не очікували. І до того ж ці голи наші земляки пропустили ще в першому таймі.

 

Перший гол затріпотів у наших воротях уже на 14-й хвилині, коли Феррейра Факундо переграв Євгена Паста. Тут би «Зірці» зібратися з духом і намагатися якось протистояти іменитому суперникові. Але той часу на це кропивничанам не дав і вже через чотири хвилини заколотив «Зірці» і другий гол. Цього разу відзначився Віктор Коваленко. Однак для наших гравців та їхніх вболівальників це був ще не останній неприємний сюрприз: буквально за декілька хвилин, на 21-й хвилині, Марлос пробив точно в кут воріт Євгена Паста, після чого рахунок став 3:0.

 

Але й такий перебіг подій на полі виявився недостатнім для донеччан, тож вони продовжували атакувати й завдавати обороні кропивничан значних клопотів. І врешті-решт на 43-й хвилині той же Марлос зробив свою чорну справу, забивши «Зірці» четвертий гол. Що аж ніяк не поліпшило настрій і гру кропивницьких футболістів. І настільки не поліпшило, що майже одразу, на 45-й хвилині гри, вона пропустила від Феррейро Факунди і п’ятий гол.

 

Після перерви донеччани нарешті трохи заспокоїлися й навіть давали можливість кропивничанам проводити свої атаки. Певно, через це «Зірка» у другомі таймі мала привабливіший вигляд, але до забитого гола справу так і не довела. Результат гри при температурі – 12 засвідчив, що теплолюбивим гірникам така погода підходить набагато більше, аніж для загартованіших наших земляків. 

 

Варто сказати, що тепер від аутсайдера Прем’єр-ліги, кам’янської «Сталі», нашу команду відділяє всього три очки, а це означає, що за такої невиразної гри наступний сезон «Зірка» вже може розпочати в першій лізі. Її вболівальники усе ж сподіваються, що їхні улюбленці поліпшать свою гру. Тим паче, що третього березня на них очікує домашня зустріч з «Олександрією» — суперником, з яким «Зірці» ніколи не було легко грати.

 

Юрій Сергійчук