Сьогодні виповнилась друга річниця з дня загибелі Володимира Степанка

 

На Алеї Слави біля могили В. Степанка зібралались його рідні, вдова та побратими, щоб вшанувать пам’ять загинувшого Героя. Заупокійний молебен відслужив отець Феропонт з Пантаївки, якого покійний знав особисто протягом 16 років. Священик пригадував, що покійний передчував свою загибель і під час останньої зустрічі попрощався.

Вдова Героя, Олена Валентинівна, говорила про те, що мала щастя прожити 20 років зі справжнім чоловіком, завжди дивувалася тому, що Володимир був справжнім патріотом, не дивлячись на те, що народився в Криму і закінчив військове училище в радянські часи. Мати В. Степанка народилася в Черкаській області, а батько - у Чернігівський, сім’я жила і працювала неподалік Джанкоя, АР Крим.

Поділився спогадами про загинувшого побратим Олег з "Бойового братства", розповів присутнім, що Володимир був надзвичайною людиною.І навіть зараз товариші по службі відчувають підтримку Володимира.

Виступив перед присутніми однопартієць Володимира Степанка, Олександр Івашура, з яким разом брали участь у Революції Гідності. Володя був членом партії ВО "Свобода" з 2012 року, тож перебував на Майдані під час революційних подій, а вже влітку 2014 року вирушив на війну.

У давні часи козаки завжди молилися за загинувшого товариша, щоб його душа знову відродилась в Україні. Тож віримо в те, що Володя залишається з нами поруч, разом зі своєю сім’єю, разом з побратимами на сході України. 

Володимир Степанок служив у 42-му мотопіхотному батальйоні заступником командира з виховної роботи, загинув під Дебальцевим 26 січня 2015 року, напередодні свого дня народження. В його машину влучив протитанковий ворожий снаряд, разом з В. Степанком загинув 19-річний боєць.

Володимира Івановича Степанка нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно)