Як привабити інвестора на Кіровоградщину?
Кіровоградщина: Як привабити інвестора? або добра наука від програми DOBRE
Нещодавно кропивницькі засоби масової інформації повідомили, що в одній з найміцніших об’єднаних територіальних громад (ОТГ) Кіровоградщини, Новоукраїнській, сума прогнозованого бюджету на 2018 рік склала 124,5 мільйона гривень (торік було 105 мільйонів гривень).
Із них 74,5 мільйона — власні надходження ОТГ. І ця сума збільшуватиметься у зв’язку з ухваленням нормативної бази, що передбачає сплату ПДФО до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням власних або орендованих приміщень, в яких працюють наймані працівники такого суб’єкта господарювання. Як було повідомлено, голова Новоукраїнської ОТГ Олександр Корінний також зазначив, що об’єднана громада, яку він очолює, очікує на трансфери з Державного фонду регіонального розвитку та субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів соціально–економічного розвитку.
Децентралізація надає нові можливості
Однак держава не завжди активно підтримуватиме об’єднані територіальні громади коштами, а лише певний час, даючи їм можливість зміцніти й навчитися заробляти самостійно. Задля цього і вона, і недержавні організації проводять різноманітні навчання, на яких представники ОТГ, зокрема й із Кіровоградщини, яких нині шістнадцять, вчаться так господарювати, аби в їхніх бюджетах було достатньо коштів на створення комфортних умов життя для жителів громад.
Значну частину часу на цих навчаннях приділяють умінню залучати приватні інвестиції, які з часом мають стати одним з основних локомотивів, завдяки яким розвиватимуться ОТГ. На даний час відсутній закон про передачу державних земель за межами населених пунктів в управління або розпорядження цим громадам. Тож поки що вони не мають впливу на орендарів землі, не можуть залучати на ці території інвесторів і повноцінно планувати свою господарську діяльність. Та все ж украй необхідно шукати інвесторів поки що хоча б для створення виробництв на території населених пунктів ОТГ. У Новоукраїнській, наприклад, це добре розуміють, тому готуються запускати цех з переробки граніту в селі Мар’янополі. Проект будівництва перебуває на стадії остаточного уточнення, уже є домовленість з інвестором про пайову участь його та ОТГ в цьому будівництві. До того ж новоукраїнці домовилися з інвестором із Коростеня про реєстрацію підприємства на території Новоукраїнської ОТГ. Так громада отримає і робочі місця, і додаткові надходження до місцевого бюджету.
У тій же Новоукраїнській та Бобринецькій ОТГ приватні інвестори з–поза меж громад встановили сонячні електростанції, у результаті чого (окрім вигідного капіталовкладення для інвесторів) створено нові робочі місця для жителів цих громад, а до їхніх бюджетів надходять кошти від діяльності цих електростанцій. Місцеві підприємці також зацікавлені в розвитку об’єднаних територіальних громад, адже задоволені умовами свого життя їхні мешканці охоче залишаються працювати в цих же підприємців. Тож вони, як, наприклад, у Соколівській та інших громадах, вкладають власні кошти в ремонт шкіл, бібліотек, доріг, створення спортивних майданчиків тощо.
Приватні інвестори зацікавлено поглядають на ОТГ. Чим же вони привабливі для інвестора? Тим, що це — нова конструкція в нашому місцевому самоврядуванні, яка має більший обсяг повноважень, де є більші ресурсні можливості. Однак приватних інвестицій в ОТГ усе ж не так багато, як могло б бути. То на що ж потрібно звертати увагу при підготовці інвестпроектів їхнім авторам? Із цим запитанням автор написаного звернувся до кандидата економічних наук, координатора проектів з громадської організації «Інститут громадянського суспільства» та консультанта програми DOBRE Маркіяна Дацишина; начальника управління Державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Михайла Кузнєцова та доктора економічних наук, професора, проректора з наукової роботи Одеського національного економічного університету Анатолія Ковальова. Ці та інші фахівці потягом двох днів, 14–15 грудня, у Кропивницькому на форумі «DOBRE BOOST КРОПИВНИЦЬКИЙ: “Нові можливості економічного розвитку для об’єднаних територіальних громад”», який організували Одеський національний економічний університет і Подільська агенція регіонального розвитку в рамках Програми США з міжнародного розвитку (USAID) DOBRE, навчали представників трьох ОТГ Кіровоградщини (Бобринецької, Маловисківської та Новоукраїнської), учасників програми DOBRE в нашій області, як слід використовувати власні ресурси задля економічного розвитку громади.
Та перед тим, як читачі дізнаються про думки спеціалістів з приводу залучення приватних інвестицій, варто розповісти, що таке DOBRE. «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) — це п’ятирічна програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), орієнтована на посилення місцевого самоврядування та створення найкращих умов для розвитку ОТГ, підвищення рівня залученості громадян до прийняття рішень та забезпечення підзвітності та прозорості в громадському управлінні. Програма DOBRE спрямовує більшу частину технічної та фінансової допомоги на місцевий рівень, зокрема створюючи умови для нових ОТГ, аби краще управляти ресурсами, підвищувати якість комунальних послуг, стимулювати місцеву економіку та підвищувати залученість громадян.
Обопільна вигода — вагомий аргумент
Ну а тепер час уже дізнатися, що ж думають про інвестиції та інвесторів названі вище фахівці та чим можуть бути привабливі нові громади для приватних інвесторів.
— Будь–який ресурс можна використати більш або менш ефективно для місцевого економічного розвитку. Як казав Рене Декарт, якщо чітко визначитися з поняттями, то можна уникнути більше половини помилок. Проект сонячної електростанції — інвестиційний, встановлення твердопаливного котла у фельдшерсько–акушерському пункті в селі — важко назвати інвестиційним, але форма заявки на нього до Державного фонду регіонального розвитку — «Інвестиційний проект», — зазначив Маркіян Дацишин.
— Щоб уникнути плутанини, одразу ж слід сказати, що інвестиції — це певний ресурс переважно приватної власності. Із його власником потрібно входити в певні партнерські стосунки. У цього власника є мотивація — заробити, отримати прибуток. У значній частині виниклих ОТГ з’явилися нові лідери, які за своїм світоглядом, розумінням того, як правильно здійснювати місцеве самоврядування, відрізняються від старої школи господарників. Переважно перед обранням ці голови проводили серію переговорів, агітаційних заходів з тими громадянами, які об’єдналися в ОТГ. Тож вони є відповідальними за успішність громади. І це дуже важливо.
А що є важливим для приватного інвестора? Чітко розуміти мотивацію місцевої влади. Якщо йдеться про сплату визначених законодавством податків, то щодо цього в нього немає питань. Коли ж на етапі підготовки до інвестування розпочинаються різні натяки й незрозумілі розмови, то зрозуміло, що інвестор розвернеться й піде в іншу громаду, де все буде по закону. Тож некорумпованість нових ОТГ, зокрема в питаннях виділення земельних ділянок у межах населених пунктів, — обов’язкова умова для приходу інвестора. Чимало ОТГ відразу після свого створення розробили стратегію власного розвитку, чітко визначили свої пріоритети. Багато з них уже мають генеральні плани населених пунктів або ж схеми планування всієї ОТГ. Дивлячись на ці два стратегічних документи, уже можна зрозуміти, чим громада може бути цікавою для певного типу інвестора. Таких довгострокових документів на місцевому рівні раніше переважно не було, стратегія здебільшого закінчувалася на містах обласного значення. Наявність цих документів — одна з передумов співпраці інвестора з новими ОТГ.
Іще важливо те, що гроші йдуть до грошей. За три роки від початку реформи децентралізації уже є багато успішних прикладів того, як бізнес, нехай не великий, а середній і малий, реалізував інвестиційні проекти. Це свідчить про те, що навіть за всієї несприятливості інвестиційного клімату на національному рівні (війна, корупція, високі податки, ненадійна судова система тощо), попри всі національні ризики на рівні окремих регіонів можна успішно реалізовувати інвестиційні проекти. І територія ОТГ — якраз один з таких маркерів цього успіху.
Слід назвати й типову слабку сторону ОТГ. У дуже багатьох випадках їм бракує команди управлінців, командної роботи. Переважно є активний лідер, є одна–дві людини, які його підтримують, але троє людей не можуть «витягувати прогрес» для громади з 10–20 тисяч мешканців. І це значна проблема всіх громад — невисока командна спроможність до роботи. Це можна виправити через навчання, якого зараз вистачає, через залучення й мотивацію старшокласників, через використання всіх можливостей інформаційних технологій. Адже, щоб допомагати громаді розвиватися, людина не повинна перебувати в ній постійно. Інтернет, скайп–зв’язок дають можливість все це робити дистанційно. Тому якщо член громади виїхав на заробітки до Польщі, Іспанії чи ще кудись, то це не означає, що вона має поставити на ньому хрест.
Цю людину можна залучати як певного дистанційного комунікатора чи посла громади в тій чи іншій країні. Існує наочний приклад цього: один з таких заробітчан, який відпрацював десять років на ковбасному виробництві в Іспанії, повернувся два роки тому до себе додому під певні гарантії нової місцевої влади, що вона виділить йому земельну ділянку зі старою фермою під м’ясопереробний цех. Технологію іспанського виробництва специфічних видів ковбас він за десять років вивчив досконало. І тепер є успішним підприємцем у своїй громаді. Отак певна комунікація, харизма нового лідера ОТГ дали такий ефект, що інвестор з’явився серед своїх…
Планування наперед, паритет, інновації
У той час, коли відсутній закон про передачу державних земель за межами населених пунктів в управління або розпорядження цим громадам, найдалекоглядніші з них усе ж розробляють проекти, які можна буде реалізувати, коли такий закон з’явиться. На що варто буде особливо звернути увагу після його прийняття, розповів Михайло Кузнєцов.
— Одних інвесторів цікавлять ґрунти для вирощування сільгосппродукції, які дадуть найбільший урожай. Інших може зацікавити наявність певних корисних копалин, які є в тому чи іншому регіоні, у тій чи іншій ОТГ. Коли казати про етнотуризм або екотуризм, то в Кіровоградській області є певні ділянки, які цікаві своєю самобутньою культурою. Усе це може спонукати інвестора вкласти свої кошти в розвиток тієї чи іншої ОТГ, — пояснив посадовець. — Кожен приватний інвестор хоче збільшити свій прибуток. Щоб зацікавити його вкладати, треба надати йому привабливі пропозиції.
Для Кіровоградщини привабливим може бути капіталовкладення у вирощування екологічно чистих продуктів, які є дуже популярними, але, на жаль, не в Україні (екологічно чисті продукти — продукція сільського господарства та харчової промисловості, виготовлена відповідно до затверджених правил і стандартів, які передбачають мінімізацію використання пестицидів, синтетичних мінеральних добрив, регуляторів зростання, штучних харчових добавок, а також забороняють використання ГМО. — Ю.Л.). А в Європі й Америці ця продукція дуже популярна. Там люди спроможні заплатити за екологічний продукт. Але його недостатньо на території європейських країн та США. І ось цю нішу, яка виникла, можуть зайняти наші сільгоспвиробники. Потрібно лише сформулювати пропозицію, поширювати її в засобах масової інформації, на фестивалях, де демонструють самобутність краю, унікальні вироби народних промислів, продукти, виготовлені та вирощені його жителями. Це допоможе знайти інвестора, зацікавити його прийти в ту ОТГ, котра йому підходить і в яку він вкладатиме кошти.
Але має бути комплекс заходів. Не можна сказати, що лише щось одне може привабити інвестора. Десь йому буде цікавим аграрний бізнес, а десь — розвиток туризму, він може вкласти кошти й у розвиток інфраструктури, бо певна місцевість, частина лісу тощо можуть припасти йому до душі. Вклавши гроші в розвиток інфраструктури на цій ділянці, він у подальшому зможе отримувати певний прибуток. Це буде вигідно й інвесторові, й ОТГ…
Аби зацікавити інвестора, інвестиційний проект має бути не «сирим», а всебічно опрацьованим і включати інноваційну складову.
— Дуже важливо досягти паритету у відносинах між ініціатором інвестиційного проекту й приватним інвестором. Тому необхідно підготувати таким чином громади, щоб інвестор відчував їхню готовність до реалізації проектів. Інвестор має отримати не просто «хотєлочку» («Ми хочемо збудувати стадіон» тощо), ні, — зазначив Анатолій Ковальов. — Треба підготувати інвестиційну пропозицію, так звану оферту (пропозиція певній стороні укласти угоду з урахуванням викладених умов. Може мати письмову або усну форму. Оферта вважається прийнятою після її акцепту. Прийняття, або акцепт, оферти є юридично значущою дією, наслідком якої є виникнення між сторонами договору. — Ю.Л.). Ця оферта має передбачати, яку користь отримає не лише громада, а й що буде з грошима, які має вкладати в цей проект інвестор.
Держава нині надає гроші на розбудову інфраструктури ОТГ (дороги, тротуари, комунікації тощо), але цього замало. Важливо створювати й такі проекти, які направлені ще й на розвиток добробуту в громаді (енергоефективність, варіанти додаткових сервісів, те, що приваблюватиме людей лишатися жити й працювати в громадах). Це дуже важливо. Тому розвиток підприємництва, інформаційне обслуговування в будь–якій сфері сервісу дуже необхідні.
Слід пам’ятати, що немає сенсу розмовляти з інвестором з позиції прохачів. Потрібно запропонувати йому привабливу, інноваційну ідею. Наведу приклад. На Одещині я брав участь у підготовці проектів до міжнародного інвестиційного форуму, після якого їх відбулося іще декілька. Там було представлено цікаві проекти, які б могли реалізувати громади. Наприклад, створення підприємств з утилізації сміття (проектів було декілька). Інвестори з Яворова разом з їхнім міським головою зацікавилися інноваційною технологією переробки органічного сміття з допомогою каліфорнійського хробака, який перетравлює органіку, в результаті чого утворюється перегній. Без великих енерговитрат за допомогою цього хробака можна отримувати додаткові продукти. Яворів звернув увагу на дану технологію й придбав її на форумі.
Інноваційна складова, нова технологія мають бути привабливими, аби проектом зацікавились. Я сподіваюсь, що до учасників форуму «DOBRE BOOST КРОПИВНИЦЬКИЙ: «Нові можливості економічного розвитку для об’єднаних територіальних громад»» ми донесли, що переважно все залежить не від тих, хто в Києві, а від них самих. Що вони самі є ковалями свого добробуту…
Тему пошуку інвестицій і вміння працювати з приватними інвесторами організатори названого форуму визначили як одну з основних на цьому й інших заходах, які вони планують проводити й надалі. Тож дана публікація є лише початком висвітлення того, як ОТГ, підопічні DOBRE, навчаються залучати приватних інвесторів до свого розвитку й реалізують отримані в даній царині знання.
Фото надані організаторами форуму
Юрій Лісниченко
Нагадаємо: Що принесе громадам контроль над землею?
