Асоціація між Україною та ЄС — дороговказ реформування держави
Майже півроку в повному обсязі діє Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (далі — УА), яка запрацювала 1 вересня 2017 року. Цю дату дехто вважає точкою неповернення у процесі зближення України з ЄС, що тривав більше десяти років. Варто додати, що, хоча УА в повному обсязі запрацювала з 1 вересня, більша її частина з 1 листопада 2014 року діяла в режимі тимчасового виконання.
Угода про асоціацію — об’ємний договірно–правовий документ, який визначатиме життя українського суспільства в найближчі роки. Як він працює, спробуємо розібратися.
Однакові порядки для всіх сусідів
Одразу зазначимо, що підписання Угоди про асоціацію аж ніяк не гарантує вступ України до Євросоюзу. Для нашої країни це означає, передусім, приведення законів та економічних процесів у відповідність до європейських стандартів.
Уявімо, що ЄС — це будинок, в якому живе 28 сімей — стільки, скільки країн сьогодні входить до Євросоюзу. Усі вони різні, мають чимало відмінностей та особливостей. Одні люблять подорожувати, інші ходити до опери, решта — посидіти в кафе за келихом вина, а хтось взагалі тижнями не виходить із квартири. Але всіх їх об’єднують спільні підходи до організації життя, догляду за будинком, влаштування дозвілля та відпочинку, прибирання та ремонту житла, а також інші важливі речі, передбачені договором співтовариства.
Таким документом, який регулює стосунки сусідів по Європі, а в нашому випадку України та ЄС, є Угода про асоціацію. Процес реалізації на практиці цих законів називається імплементацією.
Ключовими для співробітництва України та ЄС є демократія і верховенство права, належне врядування, ринкова економіка, боротьба з корупцією, тероризмом та організованою злочинністю. Ці засади викладені в семи розділах на 1200 сторінках.
Зрештою, це правила, за якими Євросоюз живе з моменту свого утворення. Для України ж досягнення цих принципів означає кардинальні зміни, які допоможуть їй розвинутися і стати гармонійною частиною європейського співтовариства.
Як діють нові стандарти
Як діятимуть європейські закони в Україні, розглянемо на конкретному прикладі — запровадженні нових стандартів екологічної політики.
Угода про Асоціацію є для України потужним стимулом для реформування екологічної політики, вважає експертка Реанімаційного Пакету Реформ, директорка міжнародної благодійної організації «Екологія — Право — Людина» Олена Кравченко.
— Основні сфери співпраці у цьому напрямку прописані у шостій главі Угоди, — пояснює експертка. — Це 29 директив, які потрібно адаптувати до національного законодавства України з охорони навколишнього природного середовища. Наразі наближені, тобто апроксимовані, декілька.
Одна з них дуже принципова, яка стосувалася оцінки впливу на довкілля, нарешті, 
запрацювала з 18 грудня минулого року з прийняттям Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Одночасно прийняті зміни до Водного кодексу, апроксимована Водна рамкова директива. Третя директива стосується стратегічної екологічної оцінки. Раніше був прийнятий закон, ветований Президентом, зараз нова редакція закону України про стратегічну екологічну оцінку пройшла перше читання і зависла в парламенті.
запрацювала з 18 грудня минулого року з прийняттям Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Одночасно прийняті зміни до Водного кодексу, апроксимована Водна рамкова директива. Третя директива стосується стратегічної екологічної оцінки. Раніше був прийнятий закон, ветований Президентом, зараз нова редакція закону України про стратегічну екологічну оцінку пройшла перше читання і зависла в парламенті.
Головним нововведенням стало запровадження нового дозвільного документа — висновку з оцінки впливу на довкілля, який замінить висновок державної екологічної експертизи. Це велика перемога і екологічно свідомої громадськості, і Міністерства екології та природних ресурсів.
Пані Олена каже: без цього закону Україна підпадала б під штрафні санкції за недотримання положень Оргуської конвенції та конвенції Еспо. Зокрема, у них ідеться про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля. Тепер цей закон є.
Проаналізувати його доведеться практично всім, хто планує будувати або експлуатує підприємства реальної економіки. Наприклад, у Кропивницькому працює декілька промислових комплексів, у тому числі три заводи з виробництва олії та компанія з виробництва сільськогосподарської техніки, не кажучи про інші, менш крупні виробництва. Про те, як їхні викиди впливають на здоров’я городян, добре знають і екологи, і медики.
За даними Головного управління статистики у Кіровоградській області, лише в 2016 році у повітряний басейн області надійшло від стаціонарних джерел викидів підприємств та організацій майже 12 тисяч тонн забруднюючих речовин.
Ще більше вилилося в річки, озера та осіло в легенях мешканців. Очевидно, саме тому наш регіон посідає першість по онкологічних та серцево–судинних захворюваннях.
Шкодиш довкіллю — плати!
Відтепер висновок стратегічної екологічної експертизи фактично стає для підприємств основним документом і може вплинути на вірогідність отримання інших договорів, у тому числі — на виконанні будівельних робіт. Це європейська процедура, яка передбачає прозорість і враховує техногенні ризики.
— Буде створений онлайн реєстр оцінки впливу на довкілля, де від першого до останнього кроку прописуються всі дії чиновників і тих, хто хоче будувати фабрику, завод чи інший об’єкт, від повідомлення про наміри до остаточного рішення, — пояснює Олена Кравченко.
Чим це корисно для місцевого населення? Тим, що будь–хто з будь–якої точки світу зможе зайти в цей реєстр і подивитися, що підприємці збираються будувати на території міста чи села, як походить ця процедура, чи відповідає вона нормам законодавства? Якщо чиновник не відповів вчасно або експерти не надали свою інформацію — значить, можна починати хвилюватися.
— Це новий зручний механізм, який має максимально убезпечити суспільство від корупції, що існувала зазвичай під час проведення екологічної експертизи та оцінки на вплив навколишнього середовища. Виходить так: якщо шкодиш довкіллю — значить, плати за це кошти. Прийняттю цього закону був величезний спротив, особливо представників агробізнесу. Але для чесного бізнесу краще чіткі, зрозумілі, прозорі правила, ніж система хабарів. Ця прозорість нам допомагатиме знаходити спільну мову між громадою, бізнесом і довкіллям, підсумовує Олена Кравченко.
Домашнє завдання для України
Загалом же «домашнє завдання» з євроінтеграції для України — це чималий 
«портфель» перетворень у майже 30 сферах суспільного, економічного та політичного життя. Відстоює цей процес віце–прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш–Цинцадзе. 14 квітня 2016 року вона очолила офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в Києві.
«портфель» перетворень у майже 30 сферах суспільного, економічного та політичного життя. Відстоює цей процес віце–прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш–Цинцадзе. 14 квітня 2016 року вона очолила офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в Києві.
Представники «Первой городской газеты» тричі побували на прес–брифінгах у столиці, де мали нагоду з перших уст дізнатися про хід виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і ознайомити з ним своїх читачів. Візити проходили за сприяння громадської організації «Інтерньюз» та її міжнародних партнерів.
Днями Іванна Климпуш–Цинцадзе прозвітувала перед профільним комітетом Верховної Ради про важливі досягнення.
«З набуттям чинності Угоди про асоціацію минулий 2017 рік став роком, коли були зняті останні перепони на шляху України до європейської інтеграції, а урядова євроінтеграційна команда присвятила свою роботу створенню всіх умов для ефективного виконання Угоди. План заходів з виконання Угоди про асоціацію з ЄС, на думку віце–прем’єра, є одним з найважливіших напрацювань уряду, до розробки якого протягом багатьох місяців були залучені всі органи державної влади. План заходів є досить об’ємним документом та складається з 1 950 пунктів, викладених на 700 сторінках», — цитує віце–прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Урядовий портал.
Речником Європейського Союзу в Україні є Представництво ЄС, яке очолює Посол Хюґ Мінґареллі. У своїй вітальній промові на веб–сайті Представництва eeas.europa.eu він, зокрема, зазначає:
— Наша асоціація зближує нас, активізує наші торговельні зв’язки, гармонізує українські закони і стандарти з європейськими, долучає Україну до європейських ринків і зміцнює спільні цінності. Разом ми сильніші. Євросоюз пишається тим, що є найбільшим двостороннім донором України: він підтримує процес реформ у країні, надаючи приблизно 250 млн євро щороку. Керуючись Угодою про асоціацію з Україною, наша фінансова і технічна співпраця допоможе розв’язати ключові питання. Ми допомагатимемо у боротьбі проти корупції, реформуванні судової системи та державної служби. Ми працюватимемо разом з владою над поліпшенням інвестиційного та нормативно–правового клімату, від чого користь отримають як бізнес, так і споживачі. Ми здійснюватимемо інвестиції в інфраструктуру та енергетичну реформу, аби допомогти Україні ефективно використовувати її численні природні ресурси, відтак досягти енергетичної незалежності та зміцнити економічний розвиток.
Україна вже відчула перші наслідки дії Асоціації. Так, прем’єр–міністр Володимир Гройсман навів кілька фактів ще у вересні, коли Угода була підписана.
«За цей час ЄС став головним торговельним партнером нашої країни, — написав він на своїй сторінці у Фейсбук. — Наразі торгівля з країнами ЄС складає 41,1% від загального обсягу зовнішньої торгівлі товарами, а за перше півріччя 2017 року експорт товарів та послуг до ЄС зріс на 22,8% порівняно з аналогічним періодом 2016 року та склав 9,4 млрд доларів».
Перша заступниця міністра економічного розвитку й торгівлі Наталія Микольська навела інші попередні цифри.
Так, за 11 місяців експорт товарів до країн ЄС збільшився на 3,1% (або на 372,3 млн доларів) і загалом становить 12,201 млрд доларів, а товарообіг зріс на 6,3%.
39,8% — частка ЄС у торгівлі товарами та послугами.
До ЄС постачається з України:
84% продукції легкої промисловості;
понад 50% продукції переробки деревини;
майже 50% продукції машинобудування.
Європа поруч
Ми поцікавились, чи відчули проєвропейські зміни кропивничани?
— Найважливіше — це відчуття більшої свободи дій, — вважає редактор газети «Городской курьер» з Олександрії Віктор Голобородько.
— Вікно можливостей — це найбільше із досягнень Угоди, — продовжує він. — Бо розвиток економіки у країні, яка охоплена полум’ям війни, — це нездійсненна місія. А саме зростання добробуту хотіли всі бачити від Асоціації. Її сприймали як перепустку до банківського рахунку із багатьма нулями. Той же, хто читав текст цієї Угоди, розуміє, що це навпаки — зобов’язання і багато праці. Не вагон із золотом.
Асоціація — це життя за звичайними людськими стандартами, до яких ми, чесно кажучи, не звикли. Так, кордони зникли, принаймні штучні. Але залишилось багато перепон інших: мова, гроші, культура, звички. І треба навчитись не стільки долати їх, скільки розуміти сусіда і поважати себе.
Добре і те, що тиск європейських інститутів змусив створити відкриті електронні сервіси, наприклад «Прозорро», електронні реєстри з різних питань і систему електронної, тобто миттєвої, звітності влади. Тепер можна все це побачити і прочитати. Дізнатись як діяти. Звернутись за допомогою. І для цього не треба бігати, просити, вимагати.
Чиновники, що мають гріхи, стали боязливішими, вони оглядаються на людей. Не всі, не скрізь і не завжди. Але все ж тінь минулого їх лякає. З цього свого часу і починалась європейська сучасна цивілізація — зі страху влади перед громадянами, які хотіли змін. Тому найголовніший результат — це відчуття нової країни, яку будувати набагато складніше, ніж всі ми сподівались.
Про зміни у ставленні людей до ситуації навколо та участь у житті
громади розповіла керівниця Прес–клубу реформ та громадська діячка Вікторія Талашкевич.
громади розповіла керівниця Прес–клубу реформ та громадська діячка Вікторія Талашкевич.
— Хоча й досі недостатньо, але все ж більшає різних громадських ініціатив, коли люди власноруч беруться і змінюють своє життя та життя оточуючих: допомагають безхатченкам, впроваджують якісні благодійні механізми, об’єднуються заради високої мети. Я б назвала кілька моментів, які позитивно вразили мене протягом минулого року.
Перше — системна робота з бездомними молодіжного форуму «Милосердя». У Кропивницькому створили хостел для людей, які перебувають у скрутному становищі. Це крок вперед у захисті прав людини.
По–друге, благодійна ініціатива фонду «Філія добра», реалізована у партнерстві із місцевим бізнесом. Це прекрасний приклад прозорого, цивілізованого збору благодійних пожертв і залучення до цього процесу громади. Третій приклад — це створення у нашому місті ініціативної групи команди Team Europe, до якої входжу і я. Команда складається з експертів та експерток, які можуть і планують організовувати заходи із роз’яснення викликів та переваг європейської інтеграції України. Вже найближчим часом ми проведемо презентацію команди та розповімо про заходи, в яких зможуть взяти участь всі охочі.
Втім, Угода про асоціацію — це не лише нові можливості, а й нові виклики для України. Про них ми поговоримо в наступних випусках проекту «Кіровоградщина: курс на Європу!».
До речі
• Угода не містить згадок про можливість або неможливість членства України в Євросоюзі.
• «Ця угода не визначатиме наперед і залишає відкритим майбутній розвиток відносин Україна — ЄС», — йдеться в преамбулі документа.
• Угода — це лише інструмент для реформ в Україні. Якщо
вона виконає свої євроінтеграційні зобов’язання і якщо сприятимуть обставини у внутрішній ситуації ЄС, питання членства можна буде винести на порядок денний.
• У висновках Ради ЄС від 3 березня 2014 року записано, що «Угода не є кінцевою метою співпраці між Україною та ЄС».
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна–ЄС в українських медіа», що втілюється польським Фондом міжнародної солідарності у співпраці з українськими громадськими організаціями «Інтерньюз–Україна» та «Товариство Лева». Проект реалізується за кошти Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), а також за кошти Програми «Підтримка демократії», що у свою чергу фінансується з Програми польського співробітництва задля розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.
