Чим Кіровоградщина цікава для ЄС?
Багато підприємств та сільгоспвиробників Кіровоградщини, як й інших областей України, з 1 січня 2016 року (коли в повному обсязі запрацювала глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі України з ЄС) розгорнули нову сторінку своєї діяльності.
Задля налагодження експорту продукції на ринки Європейського Союзу виробникам нашої області доводиться опановувати непрості правила торгівлі з європейцями. Великі компанії мають можливість вивчати ці правила, безпосередньо тісно співробітничаючи з європейськими інституціями й торговельними партнерами, а от менші шукають варіанти.
Переваги чи виклики?
Левову частку змісту Угоди про асоціацію між Україною та ЄС складають положення про створення та функціонування глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ГВЗВТ). Їй присвячено майже 600 із 1200 сторінок цього документа, який регулює стосунки між нашою державою та Європейським Союзом. Завдяки створенню ГВЗВТ український бізнес отримує доступ до понад 500–мільйонного спільного ринку ЄС.
З 23 квітня 2014 року до 1 січня 2016 року діяв наданий ЄС Україні автономний режим торговельних преференцій. Українські виробники вже тоді отримали змогу продавати до ЄС свої товари на умовах вільної торгівлі, прописаних в Угоді про асоціацію. З 1 січня 2016 року ГВЗВТ запрацювала в повному обсязі.
Угода про асоціацію для українського виробника є ключем до нових можливостей, однак ставить їх перед новими викликами, вважає економічний аналітик EasyBusiness Катерина Шаповаленко.
— УА — це нові можливості для наших виробників, оскільки Європейський Союз — це, перш за все, новий ринок, — каже вона. — Йдеться, в першу чергу, про агровиробників, бо Україна входить в топ–10 найбільших постачальників агропродукції у світі, в тому числі до ЄС. Втім, є певні особливості. Угодою передбачається встановлення фіксованого обсягу (квот) на 30 найменувань української продукції. Наприклад, пшениця м’яка — 950 тис. тонн зі зростанням до 1 млн тонн протягом 5 років; кукурудза — 400 тис. тонн зі зростанням до 650 тис. тонн протягом 5 років; яловичина — 12 тис. тонн, ячмінь — 250 тис. тонн зі зростанням до 350 тис. тонн протягом 5 років.
Вочевидь, квоти на експорт сільськогосподарської продукції менші, ніж можливості наших аграріїв.
— ЄС встановлює дуже низькі квоти безмитного експорту, — пояснює Катерина Шаповаленко. — Вони повністю вичерпуються за перший тиждень січня. Український уряд повинен вести перемовини з ЄС щодо нових умов експорту сільськогосподарської продукції. Треба розширювати квоти.
Окрім квот, висуваються й певні вимоги до українських товарів. Вони мають відповідати європейським нормам і стандартам. УА дає механізм для того, щоб українські чиновники імплементували європейські норми в Україні. Уряд повинен привести вітчизняне законодавство у відповідність до норм Європейського Союзу. Це сприятиме збільшенню експорту наших товарів до ЄС, а головне, поліпшить їхню якість.
На ринки єс —
лише після грунтовного навчання й переоснащення
Для малих і середніх підприємств нашої області відкрито інший 
шлях опанування науки торгівлі з ЄС. Кіровоградська регіональна торгово–промислова палата (КРТПП), до якої входять 160 підприємств та підприємців області і яка є партнером програми Європейського банку реконструкції та розвитку — EU4Business, для своїх членів проводить заходи в межах реалізації названої програми.
шлях опанування науки торгівлі з ЄС. Кіровоградська регіональна торгово–промислова палата (КРТПП), до якої входять 160 підприємств та підприємців області і яка є партнером програми Європейського банку реконструкції та розвитку — EU4Business, для своїх членів проводить заходи в межах реалізації названої програми. — Ця програма, що почала діяти з травня 2016 року (КРТПП долучилась до неї з вересня 2017–го), спрямована на допомогу малому та середньому бізнесові, поліпшення бізнес–клімату в нашій країні, — розповіла президент КРТПП Ірина Саєнко. — Вона полегшує отримання фінансування для малого і середнього бізнесу, забезпечує навчання та адресну підтримку підприємств, технічну підтримку щодо узгодження зі стандартами ЄС.
За цією програмою КРТПП провела торік чотири заходи, спрямовані на те, щоб підприємці, виходячи на ринки ЄС, розуміли, що їх там очікує. Цьому їх навчають європейські лектори, які розповідають, як виходити на ці ринки, які документи для цього потрібні, які ризики очікують там на наші компанії, які сертифікати вони повинні мати тощо. Цьогоріч таких заходів КРТПП вже проведе удвічі більше — вісім.
Загалом експортно–імпортні операції здійснюють 36 підприємств — членів КРТПП, із них постійно — 22, а з країнами Європейського Союзу торгують десять, які експортують промислове обладнання й комплектуючі, харчі (олія, кондитерські вироби, кетчупи й майонези, мед), пиломатеріали, сільгосптехніку й зернові культури (пшениця, ячмінь, кукурудза). А імпортують — сільгосптехніку, харчове обладнання, засоби захисту рослин, тканини (давальницька сировина для пошиття одягу), хімічні компоненти для виробництва фарб.
Європейці інвестують передусім у промисловість і будівельну галузь
В економіку Кіровоградської області, незважаючи на загалом несприятливий для іноземних інвестицій діловий клімат в Україні, продовжують надходити прямі іноземні інвестицій. У січні — вересні 2017 року в економіку Кіровоградщини іноземні компанії вклали 5,2 млн дол США прямих інвестицій (акціонерного капіталу) — переважно у промислову та будівельну галузі. Станом на початок жовтня минулого року їх обсяг становить 66,4 млн дол США, що більше на 12,7 % порівняно з початком 2017 року (друге місце, в Україні загалом — на 5,9 %) (за січень — вересень 2016 року — на 8,5 %; третє місце, в Україні загалом — на 6,2 %). У розрахунку на одну особу він склав 69 дол США (24 місце).
Варто акцентувати й на зовнішній торгівлі товарами підприємств Кропивницького з країнами Європейського Союзу, що, як уже було сказано, складає більшу частину експортного потенціалу Кіровоградщини.
Значну частину в товарній структурі експорту до ЄС із Кропивницького займають жири та олії (27,9 % від загального обсягу), зернові культури (11,6 %), реактори ядерні, котли, машини (11,5 %), одяг і текстиль (15,1 %), деревина, вироби з деревини (9,1 %), насіння та плоди олійних рослин (7,7 %).
ГРУП», «Хлібодар», «Зорянка».
Значно було зменшено поставок олії (майже на 80 %), яка займала 70 % у загальному обсязі експорту, через ліквідацію підприємств ПГ «Креатив», ТОВ «Вісма Плюс», ПП «Еллада» (олієекстракційний завод) і ТОВ «Завод модифікованих жирів» (завод з виготовлення жирів). Слід назвати й деякі підприємства міста, які співпрацюють з країнами ЄС. Це, наприклад, «Ельворті», «Гідросила».
З ким і як торгуємо?
Більше половини експортованої до країн ЄС продукції припадає на обласний центр — Кропивницький. Суб’єкти господарювання міста здійснюють зовнішньоторговельні операції з 94 країнами світу. Експорт їхніх товарів складає 65,5 % в експорті товарів Кіровоградської області.
Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку Кропивницького, на 1 січня 2016 року склав 24,9 млн дол США. Значну їх частину, 14,5 млн дол США (58,3 %), було інвестовано в промисловість, а 4,1 млн дол США (16,6 %) — у підприємства, які здійснюють операції з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та надають послуги підприємцям. Велика частка цих інвестицій (42,7 %) припадає на члена ЄС — Нідерланди.
Зроблено у Кропивницькому
ПАТ «Ельворті» тривалий час постачає свою продукцію (сівалки, культиватори, борони тощо) на експорт, зокрема і в країни ЄС.
— Уся продукція компанії «Ельворті», яку ми експортуємо в країни ЄС, повністю відповідає технічним і екологічним вимогам законодавства, спрямованим на забезпечення потреб споживачів та безпечного використання, — розповів директор Торгового дому «Ельворті» В’ячеслав Ківерник. — Останнім часом наша компанія вивела на ринок ЄС машини, розроблені спеціально під вимоги європейських аграріїв. «Ельворті» експортує техніку до Болгарії, Литви, Латвії, Угорщини, Румунії, Польщі, Чехії, Словаччини. За підсумками 2017 року компанія реалізувала на цих ринках 500 одиниць техніки, тоді як 2016–го — близько трьохсот.
На європейському ринку працюють багато конкурентів з Італії, Франції, Польщі, Туреччини. Кропивничани довели, що здатні конкурувати із цими та іншими лідерами галузі не тільки на ринку України та СНД, а й у Європі.
— Уся продукція ПАТ «Ельворті» має сертифікат відповідності ЄС (Директива № 2006/42/EC), — продовжує В’ячеслав Ківерник. — Його ми отримали ще 2008 року, коли після участі у виставці «Агротехніка» в Ганновері зрозуміли, що для того, щоб продавати продукцію в ЄС, потрібно мати сертифікати відповідного зразка на товари. Тому спочатку отримали сертифікат відповідного органу в Празі, у подальшому — у Варшаві. Щороку такий же документ європейці видають на дві–три наші нові сільгоспмашини, які продаємо в ЄС.
Компанія «Ельворті» планує й надалі знаходити нові ринки збуту. Перелік сільськогосподарських машин, які вона поставляє в країни ЄС, буде істотно розширено. А значить, «Ельворті» може зайняти на ринку ЄС свою нішу…
— До кожної групи товарів, що йдуть на експорт в ЄЄ, існують свої вимоги та регламенти, — пояснив віце–президент КРТПП Олег Хмуренко. — Це те, що європейці вже багато років вимагають від своїх власних виробників — висока якість, безпечність, відповідність установленим стандартам…
Якщо для багатьох підприємств та підприємців вікно в Європу прорубала ГВЗВТ, то є в Кропивницькому й підприємства, які задовго до її запровадження розпочали співробітництво з компаніями із ЄС і успішно продовжують робити це й нині.
Приватне акціонерне товариство швейна фабрика «Зорянка» спеціалізується на виробництві жіночого верхнього одягу. Виконує замовлення інофірм з давальницької сировини та виготовляє продукцію на внутрішній ринок. Шиє на замовлення для торгових марок Betty Barclay, Gil Bret, Vera Mont, Lener Cordier.
— Ще за радянського часу «Зорянка» шила верхній жіночий одяг. Тож коли 1991 року ми постали перед загрозою згортання виробництва через низьку купівельну спроможність населення та падіння попиту на нашу продукцію в Україні, нами зацікавилися західні компанії. Ми не боялися цього співробітництва, — поділилася досвідом співпраці з компаніями ЄС директор «Зорянки» Віра Пустовіт. — І першою вимогою наших майбутніх партнерів з Європейського Союзу стала необхідність придбання для фабрики обладнання для внутрішньопроцесного й завершального прасування швейних виробів, іншого універсального і спеціального обладнання. Тепер щороку модернізуємо його й докуповуємо нове.
Після того, як представники західних компаній упевнилися, що необхідне устаткування придбано, кожна з компаній замовила нам виготовлення пробних партій верхнього одягу, надавши свою сировину й лекала. Зараз з нами співпрацюють компанії з Німеччини та Франції. Шили ми також для партнерів з Італії та Великобританії. Вони задоволені нашою роботою, а ми тим, що маємо замовлення увесь рік. Улітку шиємо з давальницької сировини для західних компаній верхній весняно–осінній одяг, а взимку — сукні. З кожною західною компанією укладаємо окремий договір. Щосезону, двічі на рік, узгоджуємо з ними обсяги продукції, яку маємо виготовити…
Матеріали підготували Людмила Макей і Юрій Сергійчук
Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).
