Рубрика "Запитай у сусіда". Сміття спалюють без шкоди для докілля?
Сміття спалюють без шкоди для докілля?
Зараз іде багато дискусій з приводу сміттєспалювальних заводів. Наприклад, у Кропивницькому хочуть побудувати такий. І це, очевидно, добре. Тільки де гарантія, що він не нашкодить природі та людям? Як подібні заводи працюють у Європі?
Василина Капітоненко, Кропивницький.
На запитання відповідає перший аналітик Ресурсно–аналітичного центру «Суспільство і довкілля» 
Андрій Андрусевич:
Андрій Андрусевич:
— У Європі це працює, нам розповідають, що в центрі Стокгольма чи Відня можна побачити сміттєспалювальний завод.
Так, можна. Але за умови, що дотримуються технології. А це дуже і дуже дорого. Це питання постійної експлуатації заводів. Якщо ми говоримо про контроль у нас, то є величезний ризик, що наше підприємство не буде дотримуватись цієї технології. І викидати діоксин, сильнодіючу отруйну речовину, яку навіть зафіксувати важко, бо в Україні немає лабораторного обладнання.
Втім, євроінтеграція дає Україні великий шанс усе змінити, перейти на екологічні стандарти ЄС та зберегти довкілля, енергію та здоров’я людей.
Про європейські відмінності та спільності
Чи відрізняється шлях України до енергетичної незалежності від аналогічного шляху інших країн Європи?
Вікторія Триступ, село Куцеволівка.
На запитання читачки відповідає віце–президент DiXi Group Антон Антоненко:
— Україна не є якоюсь особливою країною, — каже він. — Практика завжди є найскладнішою частиною реформ, бо вона інколи коригує правила. Це і в ЄС, і в країнах Енергетичного співтовариства. Молдова, Грузія нещодавно приєдналася до більш зрозумілих нам правил, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС. Скрізь існує власна практика. Тут наші європейські партнери будуть радити, хоча й у них у самих є чимало проблем. Це те ж саме, що ви готуєте за кулінарним рецептом якусь страву, але вона виходить у кожного своя. Хтось додав більше спецій, хтось замінив інгредієнти, хтось недосолив, хтось пересолив. Таких аспектів дуже багато.
В самого Європейського Союзу практика дуже часто коригує правила. Зараз, наприклад, відбувається дискусія про продовження проекту Північний потік. ЄС коригує своє законодавство, виявивши в цьому потребу. Так, цей процес є найскладнішим, але він є складним скрізь.
Людмила Макей
Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).
