Велика дорога починається з першого кроку

         

Якось персонаж фільму «Міміно» сказав: «Пасажир може два тижні сидіти, і з ним нічого не станеться!» Ця саркастична фраза відображує всю суть системи, в якій людина–гвинтик була перешкодою, небажаним елементом. Так тривало десятиріччями, оте «нічого не станеться» міцно увійшло в побут і стало своєрідною візитівкою радянського, а потім й українського буття.

 

З набуттям чинності Угоди про асоціацію між Україною та ЄС наша держава перейшла Рубікон, відхрестившись від совкових принципів. В тому числі й у сфері транспортних послуг. 

 

 

Кровоносна система держави

— Транспортну систему країни можна порівняти з кровоносною системою людини. Без цієї системи важко взаємодіяти з іншими містами та країнами. Не секрет, що якісна транспортна інфраструктура, транспорт прискорюють економічне зростання держави. Це доводять приклади Польщі, Чехії, Болгарії, Німеччини та інших країн, які входять до Європейського Союзу, — каже заступниця голови Всеукраїнського центру реформ транспортної інфраструктури Юлія Красовська. 

 

— Хороші дороги — це один з найважливіших факторів успішності розвитку будь–якої країни. Коли Польща вступала до Євросоюзу, то він дуже активно фінансував тамтешні інфраструктурні проекти, підтягував якість автомобільних доріг до рівня євростандартів. В ЄС дуже розгалужена якісна транспортна мережа. Практично в кожному обласному центрі є свій аеропорт, з якого щонайменше відбуваються польоти територією країни, а часто — і за кордон. І кожен населений пункт має якісне залізничне сполучення з іншими, — додає заступник голови Кіровоградської облдержадміністрації Андрій Коломійцев. 

 

Втім, Україні до заявленої європейської мети ще їхати й їхати — і потягом, і маршруткою, а подекуди й возом. Адже, якщо вірити цифрам, у 2017 році згадана вище Угода про асоціацію між Україною та ЄС у галузі транспорту та поштових послуг виконана лише на одинадцять відсотків…  

 

Поміж тим на сайті Міністерства інфраструктури України йдеться:

— Транспортні мережі та послуги відіграють ключову роль у поліпшенні якості життя громадян країни та у зростанні можливостей розвитку промисловості. Тому транспорт є однією з ключових сфер співпраці між ЄС та Україною, й, відповідно до статті 368 Угоди про асоціацію, основною метою такої співпраці є сприяння реструктуризації та оновленню транспортного сектору України і поступовій гармонізації діючих стандартів та політики з існуючими в ЄС.

Справді, транспортне сполучення має стратегічне значення для економіки та безпеки кожної держави. І якщо Україна осилить своє «домашнє завдання» з євроінтеграції, наша економіка вийде з кризи, а громадяни також будуть їздити гладенькими, як оксамит, автобанами, літати недорогими авіарейсами до Відня чи Праги, а в автобусах сидітимуть охайні ввічливі водії… 

 

 

Азбука реформ

Тонкощі майбутніх перевтілень прописані в самій Угоді та додатку ХХХІІ до сьомої глави «Транспорт» п’ятого розділу «Економічне та галузеве співробітництво». Це своєрідна азбука реформ, де змальовані кроки до європейських стандартів. Передусім, ідеться про те, що «Україна зобов’язується поступово наблизити своє законодавство до законодавства ЄС».

 

Та це справа не одного року і навіть не двох. Адже господарство, яке належить реформувати, велике й різноманітне: автомобільний та міський, залізничний та водний транспорт, авіатранспорт, дорожнє господарство. І в кожному є свої негаразди. Згадаймо лише отой злощасний відрізок траси Кропивницький — Миколаїв, який більше нагадує полігон для танків, ніж дорогу. Тисячі автомобілістів та мешканців навколишніх сіл чекають на її ремонт, як на манну небесну. Та всі ці роки у державному бюджеті не знаходилося коштів, і люди вимушені були вдаватися до крайніх заходів — блокування траси...  

 

Отож, самотужки подолати всі негаразди тяжко. Тож Євросоюз виступає не лише куратором, а й донором змін в українському транспортному секторі.

— У січні 2016 року стартував проект технічної допомоги Європейського Союзу  «Підтримка імплементації Угоди про асоціацію та Національної транспортної стратегії» вартістю 3 млн 740 тис євро. Його суть полягає в тому, що протягом  2016 — 2018 років належить інтегрувати та модернізувати транспортний сектор України та окремих підсекторів галузі транспорту відповідно до зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Також заплановано оновити Національну транспортну стратегію України відповідно до законодавства, стандартів і вимог ЄС та сприяння у її подальшій імплементації, — пояснюють у Міністерстві інфраструктури.

Для кращого розуміння варто процитувати положення документу, оприлюдненого на сайті відомства.

«Компоненти проекту:

 

1. Сприяння у гармонізації законодавства в галузі транспорту відповідно до пріоритетів Угоди про асоціацію.

2. Допомога у модернізації, виконанні та моніторингу Національної транспортної стратегії.

Результати, які мають бути досягнуті по закінченню проекту:

 

Компонент 1. Гармонізація законодавства України та ЄС в транспортній галузі відповідно до Угоди про асоціацію:

— адаптація, імплементація та застосування п’яти пріоритетних директив і регламентів (Регламент ЄС) в транспортному секторі;

— зміцнення інституційної спроможності на всіх видах транспорту відповідно до додатків 17 (морський транспорт) та 32 Угоди про асоціацію;

— запровадження системи звітності та моніторингу прогресу виконання зобов›язань в рамках Угоди про асоціацію;

— підвищення кваліфікації персоналу та підвищення інституційного потенціалу відповідних зацікавлених сторін, гармонізація законодавства та моніторинг імплементації Угоди про асоціацію в транспортному секторі;

— налагодження і зміцнення співпраці з європейськими транспортними агентствами;

— забезпечення прогресу у реалізації зобов›язань відповідно до Угоди про асоціацію та імплементації Національної транспортної стратегії і стратегічних планів для транспортних підгалузей.

 

Компонент 2. Транспортна стратегія України (НТС), разом зі стратегіями розвитку підгалузей будуть оновлені у відповідності до національних вимог та вимог ЄС.

— розробка плану дій з реалізації оновленої Національної транспортної стратегії і системи її моніторингу;

— забезпечення правового регулювання мультимодальних перевезень;

— розробка фінансових та адміністративних інструментів, необхідних для реалізації оновленої Національної транспортної стратегії;

— встановлення сталого механізму для поліпшення координації та співробітництва в галузі транспорту;

— підвищення прозорості та ефективності державного управління у транспортному секторі;

— наближення політики, пов’язаної з розвитком національної транспортної мережі до транспортної політики ЄС».  

Що насправді стоїть за цими офіційними тезами та як діятимуть нові норми в Україні, знають експерти Незалежного консалтингового центру транспортних стратегій, куди ми звернулись за коментарем. Серед членів його експертної ради чимало відомих особистостей, які фахово розбираються в тонкощах «транспортного цеху»: заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков, авіаційний експерт Кирило Новиков, перший міністр транспорту України Орест Климпуш, голова департаменту автотранспорту при МІУ Роман Хміль та інші. Та, на жаль, наш запит, надісланий за вказаною адресою, так і залишився без відповіді. Тож, як кажуть кінокритики, фінал картини — на розсуд глядачів.

 

Гальмуємо більше, ніж рухаємось

Кожен учасник дорожнього руху знає, що дотримання правил — запорука їхньої безпеки та успішного пересування. Так само і в транспортній системі загалом, потрібно мати правила, тобто закони. А під час реформування галузі — й поготів.  

 

— Першим етапом адаптації законодавства є процес транспонування актів законодавства Європейського Союзу в українське законодавство, тому фахівці приділили основну увагу розробці первинного законодавства у відповідних галузях транспорту, — продовжує заступниця голови Всеукраїнського центру реформ транспортної інфраструктури Юлія Красовська. — До Верховної ради були внесені проекти законів:

— Про приведення законодавства України у сфері автомобільного транспорту у відповідність з актами ЄС;

— Про залізничний транспорт;

— Про внутрішній водний транспорт;

— Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо приведення їх у відповідність із законодавством ЄС у сфері перевезення небезпечних вантажів.

Всього ж в українському парламенті перебуває близько десяти законопроектів із транспортної галузі, на які Україна чекає понад десять років. 

 

Якось  міністр інфраструктури Володимир Омелян, спілкуючись із журналістами, зауважив: реформа залізниці запізнилась на десять років, реформа внутрішніх водних шляхів — на чверть сторіччя.

— Ці законопроекти вже готові, за них треба тільки проголосувати, — каже Володимир Омелян. — Втім, у цьому якраз і полягає найбільша перешкода. Народні обранці України чомусь не можуть чи не хочуть приймати доленосні закони для своєї країни. Розуміти треба одне: ці закони не потрібні Європейському Союзу. Вони, в першу чергу, потрібні нам, українцям. Тому що вони означають якісні зміни нашого життя. 

 

 

— Наразі найтяжче за все з законом про внутрішній водний транспорт та  про залізничний транспорт, — зазначає Юлія Красовська. — Це можна пояснити тим, що в парламенті представлені різні зацікавлені сторони, тому узгодити спільне бачення важко. Найкраще це показує ситуація з прийняттям закону про внутрішній водний транспорт, прийняття якого стикається з відкритим протистоянням. Але колись же прийдеться в чомусь поступитися кожному та прийняти закон, який буде саме в інтересах держави.

Із незрозумілих причин зависла в повітрі й Національна транспортна стратегія України (НТСУ), яка має представити комплексний розвиток усіх видів транспорту до 2030 року. Ініціював кардинальні зміни особисто прем’єр–міністр Володимир Гройсман ще рік тому. Особливе місце в НСТУ займає питання безпеки дорожнього руху. Адже українські дороги вважаються найбільш небезпечними в Європі. Щороку в ДТП гине більше чотирьох тисяч громадян. Втім, безпекою треба зайнятися не лише на автомобільних шляхах, а й на Укрзалізниці, у водному та повітряному просторах. 

 

Ще в 2016 році керівниця Офісу підтримки реформ при Мінінфраструктури Олександра Клітіна переконувала: потрібно провести засідання Нацради з безпеки й оборони, яка проаналізує нормативно–правові акти, законодавство і напрацює необхідні зміни за для покращення безпеки дорожнього руху. 

Заступник міністра Юрій Лавренюк акцентував: треба почати з Укравтодору і навести там лад.

 

А в лютому нинішнього року в Києві відбувся перший транспортний діалог між Україною та ЄС високого рівня. У ньому взяли участь генеральний директор з питань мобільності та транспорту Європейської комісії Генрік Хололей та міністр інфраструктури Володимир Омелян, а також керівники Укравтодору та Укрзалізниці. 

Рідною «сестрою» Національної транспортної стратегії України є Експортна стратегія, яка життєво необхідна для економіки країни. 

— Експортна стратегія та Національна транспортна стратегія–2030 повинні відповідати одна одній для розвитку інфраструктури та логістики. Збільшення експорту в пріоритетні країни необхідно забезпечити інвестиціями в порти, дороги, залізницю та аеропорти. Мінінфраструктури розробляє план розвитку логістики та пріоритетні інфраструктурні проекти, — коментує заступник міністра інфраструктури Віктор Довгань.

На жаль, новин з цього приводу не так багато. 

 

— У 2017 році Національну транспорту стратегію активно доробляли, обговорювали і знову доробляли. Також в 2017 році вона була презентована в областях України. Наразі вона очікує схвалення в Уряді, — пояснює Юлія Красовська.

А тим часом представник Єврокомісії в Україні Йоханес Бауер заявив, що (НТСУ) буде базисом для залучення іноземних та, зокрема, європейських інвестицій для поліпшення української інфраструктури. Отож, чим довше її чекатимемо, тим довше нарікатимемо на брак коштів. А вони ж поруч! 

 

 

Пріоритети 

Пріоритети з імплементації Угоди про асоціацію на 2018 рік Міністерство інфраструктури вже сформувало, поступово йде де їх втілення.

Конкретно йдеться про такі позиції: 

• Імплементація додатків 17, 32 та 33 відповідно до Угоди про асоціацію;

• Прийняття базових євроінтеграційних законів;

• Розробка підзаконних актів;

• Схвалення Національної транспортної стратегії до 2030 року;

• Схвалення дорожньої карти у сфері послуг поштового зв’язку та кур’єрських послуг;

• Утворення нових органів відповідно до Угоди про асоціацію;

• Підготовка до аудиту Міжнародної морської організації (IMO);

• Інтеграція національної транспортної мережі до загальноєвропейської;

• Розробка національних реєстрів, передбачених актами законодавства ЄС;

• Ратифікація конвенцій у сфері транспорту».

Одним із фокусів залишається розвиток між–народних транспортних кори–дорів та заходи, спрямовані на зміцнення потенціалу України як транзитної держави. Втім, це вже зовсім інша сторінка виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка заслуговує на окрему публікацію. Отже, далі буде.

 

Фото із Фейсбук–сторінок Володимира Омеляна,

Юлії Красовської 

 

Людмила Макей