Моцарт для корів, або Чи стане органічна продукція безпечною

 

У корівнику звучить музика Моцарта. Щасливі, доглянуті тварини знічев’я жують сіно. Безшумно переміщуються доїльні апарати–роботи, здатні виконувати роботу кількох десятків доярок. Навколо — не просто чистота, а стерильність, вигляд якої не в’яжеться з нашим традиційним уявленням про молочну ферму. Усміхнений оператор каже: «Ми робимо все для того, аби наші тварини почувалися щасливими. Тоді вони даватимуть більше молока».  

 

Ні, це не фантастика, а реальність. За таким принципом уже давно працює молочне скотарство Євросоюзу, де ключовим принципом є високий рівень захисту життя та здоров’я людей, тварин і рослин. Віднедавна, коли в повному обсязі запрацювала Угода про асоціацію між Україною та ЄС, європейські стандарти стають обов’язковими для виконання і в нашій країні. Ця реформа торкнеться кожного українця, оскільки якість і безпечність харчів — це питання архіважливе для кожного з нас. 

 

Регламентує воістину революційні новації 64 стаття Угоди про асоціацію. Вона зобов’язує Україну наблизити своє законодавство у сфері СФЗ до європейського. Підкомітет з управління санітарними та фітосанітарними заходами повинен затвердити комплексну стратегію стосовно імплементації четвертої глави. Після цього вона стане невід’ємною частиною Угоди про асоціацію у вигляді Додатка V до цієї глави.   

 

— Приведення санітарних та фітосанітарних заходів (СФЗ) і системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні у відповідність до європейських вимог та практик сприятиме підвищенню рівня захисту життя та здоров’я людей, тварин та рослин, посиленню захисту українських споживачів харчової продукції, а також розширенню експорту агро харчової продукції до країн ЄС та третіх країн, — йдеться у звіті про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2017 році. 

 

Звісно, цей шлях доволі складний і тривалий. Усі товари, які імпортуються на митну територію Європейського Союзу, повинні відповідати вимогам його законодавства. Умовно їх можна розділити на три групи: технічні, екологічні та вимоги у сфері санітарних та фітосанітарних заходів. Поговоримо про екологічний складник.

 

 

Органічне значить безпечне?

На початку травня український парламент у першому читанні ухвалив закон «Про принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». Ключовий момент: контролюватимуть не лише сам продукт, а й його виробництво на всіх етапах. Якщо написане на етикетці не збігатиметься з реальним станом, виробника немилосердно штрафуватимуть. Це повинно наблизити український харчовий ринок до європейських стандартів, а споживачеві дасть гарантію, що на в магазині під маркуванням «органічна продукція» продається якісний продукт, а не підробка.

За останні п’ять років виробництво органічної продукції в Україні виросло удвічі. У Мінагрополітики цей напрямок вважають перспективним і зазначають: потенціал для зростання є. Нещодавно цій темі був присвячений випуск телепрограми «Тема дня» на каналі «Кіровоград».

— Продукт виробляється відповідно до законодавства, не містить хімічних добрив, пестицидів, ГМО, консервантів та вироблений із дотриманням технологій, — розповіла начальник відділу департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської облдержадміністрації Тетяна Бурага. — У новому законі, ухваленому Верховною Радою, відслідковується весь ланцюжок. Земля повинна мати сертифікат, що вона чиста. В законі закладається прозорий механізм спостереження за виробництвом продукції на всіх етапах — від виробника до споживача. Попередній закон, який діяв з 2014 року, був недосконалий. Він не відповідав європейському законодавству. Не передбачав чіткої системи контролю за органічним виробництвом і, головне, не захищав ні виробника органічної продукції, ні споживача. Виробника — від недобросовісної конкуренції, а споживача — від фальсифікату. Маркетологи використовували «еко», «біо» на свій розсуд для просування своєї продукції та отримання прибутків. 

 

 

Фальсифікат не пройде

— У новому законі передбачені достатньо жорсткі санкції для фальсифікату продукції, — каже начальник відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Кропивницького міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Руслан Крайносвіт. — Штрафи починаються від 18 тисяч гривень, при повторних порушеннях — до 24 тисяч, закінчуються 90 тисяч гривень. Суми доволі суттєві. 

Контролюватиме вироб–ників Мінагро та Держпродспоживслужба на всіх етапах виробництва, переробки та реалізації продукції. Контрольні функції покладені на Держпродспоживслужбу. Держава бере на себе допрацювання нормативно–правової бази та інформування сільгоспвиробників — опе– раторів органічного ринку, підготовку фахівців та сприяння у виході на зовнішні ринки. 

 

—  На жаль, сьогодні немає реєстру виробників органічної продукції в Україні, — каже Руслан Крайносвіт. — Коли буде прийнятий закон, будуть підзаконні акти, буде реєстр, будуть прописані чіткі умови та правила. Відтоді ми забезпечимо контроль за відповідністю критеріям органічної продукції. 

 

— Питання в тому, що держава передає контроль приватним структурам, сертифікаційним органам, — каже Тетяна Бурага.

— На сьогодні таких органів у нас зареєстровано 17. З них, на жаль, лише один український — Органік стандарт, а решта, 16, є не резидентами України. Думаю, з прийняттям цього закону кількість сертифікованих органів буде збільшуватися. 

Нещодавно була презентована карта, яка демонструє рівень органічності сіль–госпземель держави. Кіровоградщина має майже 20 тисяч га органічних земель, 14 виробників. Київ має 10 тис га та 58 виробників. Однак дані датовані 2016 роком. Скільки виробників органічної продукції є сьогодні, у 2018 році, поки що незрозуміло.

 

— Сьогодні ми володіємо інформацією оперативного характеру, зібраною асоціаціями та федераціями виробників органічної продукції, — каже Тетяна Бурага. — Багато виробників перебувають у перехідному періоді, який може займати від двох до трьох років.

Тож є надія, що вже на початку 20–х років українці споживатимуть якісну органічну продукцію.

 

Людмила Макей