Заява за підсумками 20-го саміту ЄС-Україна, Брюссель

 

9 липня  Президент Європейської Ради Дональд Туск, Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер і Президент України Петро Порошенко зустрілися у Брюсселі на 20-му саміті між ЄС та Україною і зробили таку заяву.

 

1. Ми, лідери Європейського Союзу та України, зібралися сьогодні, щоби підтвердити нашу безперервну відданість ідеї зміцнення політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом, ґрунтуючись на Угоді про асоціацію та наших спільних цінностях демократії, верховенства права і прав людини. Ми вкотре підтвердили нашу відданість міжнародному праву. ЄС повторно наголосив на своїй непохитній підтримці та відданості незалежності України, її суверенітету та територіальній цілісності у кордонах, визнаних міжнародною спільнотою.

Ми визнали суттєвий прогрес, якого досягла Україна у процесі реформ. Цей прогрес є вкрай важливим для того, щоби задовольняти вимоги українських громадян, а також для зміцнення стійкості України перед зовнішніми викликами, з якими вона зіштовхнулася.

 

2. Ми привітали суттєве збільшення двосторонніх торговельних потоків та ефективне впровадження безвізового режиму, що сприяє поглибленню відносин між нашими суспільствами. Ми наголосили на нашій спільній прихильності Східному партнерству. Також ми привітали результати саміту, який відбувся у Брюсселі у листопаді 2017 року, для здійснення нашої спільної практичної роботи із впровадження «20 завдань до 2020 року». Зберігаючи інклюзивність Східного партнерства, ми також сподіваємося на залучення партнерів, які підписали Угоди про асоціацію та глибоку і всеосяжну зону вільної торгівлі (ГВЗВТ), у спільні дискусії з питань прогресу, можливостей і викликів, які стосуються реформ, пов’язаних із асоціацією, з метою сприяння повному впровадженню Угоди про асоціацію та ГВЗВТ. Самі партнери просили про це. Ми високо оцінили набуття Угодою про асоціацію та ГВЗВТ чинності 1 вересня 2017 року – після рішення голів держав та урядів ЄС, яке було прийнято у грудні 2016 року.

 

3. У цьому контексті ми визнали європейські прагнення України та привітали її європейський вибір, як це зазначено в Угоді про асоціацію. Ми привітали результати, що їх вже було досягнуто у процесі реалізації Угоди про асоціацію, включаючи ГВЗВТ, та підтвердили наші зобов'язання ці зусилля пришвидшити. Ми привітали безперервну відданість України ідеї наближення свого законодавства до законодавства Європейського Союзу у рамках виконання Угоди про асоціацію та ГВЗВТ. Йдеться, зокрема, про сфери цифрового ринку, митної співпраці та енергетики для сприяння створенню робочих місць, економічному зростанню та подальшому полегшенню торгівлі. Ми очікуємо на наступну зустріч Ради асоціації, аби спільно підбити підсумки щодо поступу.

 

4. Ми підбили підсумки широкомасштабного процесу реформ, що їх здійснює Україна, та привітали зобов'язання продовжувати їхню реалізацію та забезпечити їхню цілісність. Ми привітали низку важливих реформ, реалізація яких розпочалася після нашого останнього саміту; вони покращують рівень життя громадян України, зокрема у сферах охорони здоров'я та пенсійного забезпечення. Було досягнуто значного прогресу у здійсненні структурних реформ у сфері децентралізації та державного управління, а також у сфері державних закупівель і екологічних реформ. Ми також привітали ухвалення закону про приватизацію та зусилля з поліпшення управління та прозорості державних підприємств. Ми привітали прогрес щодо закону про національну безпеку, взяли до відома його ухвалення та очікуємо на його реалізацію. Ми позитивно сприйняли ухвалення Енергетичної стратегії України на період до 2035 року. Її впровадження сприятиме енергетичній безпеці країни та реалізації Паризької кліматичної угоди. Ми домовились про подальші можливості для співпраці в галузі захисту довкілля, зокрема стосовно програми ЄС «Life+» і діяльності Європейської агенції з охорони навколишнього середовища. Ми привітали поступ у реформах, який Україна представила на конференції з питань реформ, що відбулася у Копенгагені 27 червня. Ми погодилися, що темп реформ слід зберігати, зокрема й протягом прийдешнього передвиборчого періоду.

 

5. Ми погодилися з тим, що важливим є продовження та активізація зусиль у здійсненні реформ, зокрема стосовно боротьби проти корупції; адже корупція серйозно турбує громадян України та представників бізнесу. Ми відзначаємо встановлення в Україні нової законодавчої інституційної антикорупційної архітектури та роботу, яку вже було зроблено у боротьбі проти корупції, зокрема Національним антикорупційним бюро (НАБУ). Ми погодились з потребою продовжувати зусилля з реформування судової системи та прокуратури задля зміцнення верховенства права в Україні. У зв’язку з цим ми привітали ухвалення закону про Вищий антикорупційний суд як важливий крок у боротьбі проти корупції. [Ми з нетерпінням очікуємо швидкого ухвалення необхідних поправок, що гарантують його юрисдикцію щодо апеляції на рішення судів першої інстанції. – очікувана подія до початку Саміту]. Ми привітали намір забезпечити повне функціонування суду до кінця року. Ми дійшли згоди щодо потреби подальшого зміцнення необхідної незалежності та повної ефективності всіх антикорупційних інституцій, які повинні вільно виконувати свою роботу. Ми також погодились з потребою негайно створити ефективний механізм перевірки електронних декларацій статків і скасувати зобов'язання для громадських активістів подавати декларації майна. Ми нагадали про важливість постійного виконання критеріїв лібералізації візового режиму. Також ми прийняли до відома оцінку та рекомендації першого звіту Комісії у рамках механізму призупинення безвізового режиму. Ми підтвердили наше зобов’язання співпрацювати у боротьбі проти тероризму та організованої злочинності, розвивати інтегроване управління кордонами та обмінюватися провідним досвідом.

 

6. Ми очікуємо на подальші зусилля України, спрямовані на поліпшення бізнесового та інвестиційного кліматів, а також на захист прав економічних операторів, включаючи права інтелектуальної власності, сферу географічних зазначень, послуг морських портів та поводження з економічними операторами у цих портах. Ми також погодилися з нагальною потребою для України вдатися до дій зі скасування заходів, що є несумісними з положеннями Угоди про асоціацію/ГВЗВТ та іншими міжнародними торговельними зобов’язаннями. Ми нагадали про Меморандум про розуміння між ЄС та Україною щодо стратегічного енергетичного партнерства. Ми погодилися з потребою продовжувати реформи в енергетичному секторі, особливо стосовно завершення реформи ринку газу та електроенергії, включаючи завершення процесу роз’єднання («анбандлінгу») видів бізнесу в енергетичній сфері, що є необхідним для інтеграції українського енергетичного ринку з європейським. Ми вкотре підтвердили відданість ідеї підготувати інтеграцію ринку електроенергії України у відповідний європейський ринок, ґрунтуючись на угоді від 2017 року між відповідними операторами системи передачі. Ми підтвердили роль України як стратегічної країни для транзиту газу, що забезпечує доступні, безпечні та тривалі постачання до ЄС. У зв’язку із цим ми знову підтвердили нашу готовність бути залученими у тристоронній процес, що йому сприяла Європейська Комісія, з приводу договірно-правової бази із транзиту газу до Євросоюзу після 2019 року. Ми погодилися з потребою розвивати кращі та безпечніші транспортні зв’язки. Ми нагадали про важливість укладання Угоди про Спільний авіаційний простір у найкоротші терміни. Ми підтвердили свою відданість ідеям плюралізму медіа. Стосовно Закону України «Про освіту», ми погодилися з потребою гарантувати повагу до вже наявних прав представників національних меншин, як це зазначено у Конвенціях ООН і Ради Європи та пов’язаних протоколах; забезпечити недискримінацію осіб, які належать до меншин, і повагу до розмаїття. Також украй важливо повністю втілити рекомендації, що містяться у висновках Венеціанської комісії №902/2017, – ґрунтуючись на предметному діалозі з представниками осіб, які належать національних меншин, включаючи законодавство, що подовжує перехідний період до 2023 року і регламентує нерозповсюдження на приватні школи.

 

7. Євросоюз вкотре підтвердив свою безперервну підтримку реформаторських зусиль України, зокрема тих, що пов’язані з ефективним впровадженням реформ і політик. Ми привітали рішення ЄС надати Україні подальшу макрофінансову допомогу у розмірі до 1 млрд. євро задля підтримки економічної стабілізації країни; допомога залежить від прогресу у здійсненні реформ, особливо у сфері боротьби проти корупції. Ми погодилися активізувати зусилля щодо інвестицій у кваліфікацію людей за допомогою збільшення програм обміну та модернізації професійно-технічної освіти і навчально-тренувальної системи в Україні. Ми також погодилися поглибити нашу співпрацю із поліпшення енергоефективності у житлових будинках за допомогою нещодавно створеного Фонду енергоефективності та активізувати зусилля із впровадження Угоди про асоціацію. ЄС нагадав про свою мету зміцнити інвестиційну підтримку через План зовнішніх інвестицій, що здатен мобілізувати та залучити кошти – у відповідності до встановлених умов. Ми також погодилися з важливістю співпраці у зміцненні кібербезпеки та чесності виборів, боротьбі проти гібридних загроз, зокрема дезінформації, та продовження зміцнення нашої роботи над стратегічними комунікаціями. Ми визнали важливі ролі Консультативної місії ЄС (EUAM) і Групи підтримки України у Європейській Комісії, що допомагали у координації, плануванні та впровадженні підтримки ЄС та поширенні технічних знань. Ми також засвідчили чинний прогрес в імплементації Адміністративної угоди між Міністерством оборони України та Європейським оборонним агентством.

 

8. Ми знову наголосили на нашому різкому засудженні явних порушень суверенітету та територіальної цілісності України внаслідок агресії російських збройних сил, що триває від лютого 2014 року. Ми продовжуємо засуджувати незаконну анексію Криму та Севастополя з боку Російської Федерації; засуджуємо проведення російських виборів на незаконно анексованому півострові та погіршення ситуації з правами людини на цій території. Ми також засуджуємо побудову мосту через Керченську протоку без згоди України, а також подальшу мілітаризацію півострова та Чорного і Азовського морів. Ми рішуче налаштовані повною мірою дотримуватися своєї політики невизнання, зокрема за допомогою накладання обмежувальних заходів. Ми закликали Росію відкрити доступ міжнародним організаціям та правозахисникам до територій, які сьогодні не контролюються українською владою, зокрема на Кримському півострові, і шанувати принципи міжнародного гуманітарного права. Ми закликали до негайного звільнення всіх незаконно утримуваних та ув’язнених українських громадян на кримському півострові та в Росії (зокрема, кримськотатарських активістів), а також Олега Сенцова, Володимира Балуха, Олександра Кольченка, Станіслава Клиха, Олександра Шумкова, Романа Сущенка. Україна презентувала свої зусилля, що їх вона докладає на міжнародних майданчиках стосовно наслідків незаконної анексії Криму та Севастополя.

 

9. Ми засудили продовження насильницьких дій у деяких районах Донецької та Луганської областей, той величезний тягар, які вони несуть для мирного населення та плачевні наслідки для прав людини. Ми якнайрішучіше засудили продовження хаотичних обстрілів житлових районів та критично важливої цивільної інфраструктури. Ми знову наголосили на нашій повній підтримці зусиль Нормандського формату, ОБСЄ та Тристоронньої контактної групи, націлених на стале та мирне вирішення цього конфлікту за допомогою повного виконання Мінських угод усіма сторонами. Ми також наголосили на відповідальності, що її в цьому контексті несе Російська Федерація. Ми наголосили на негайній потребі забезпечити повне шанування мандату Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ (СММ), зокрема щодо безперешкодного, безпечного та безумовного доступу до всієї території України, зокрема територій на українсько-російському кордоні та на Кримському півострові. Ми також погодилися з тим, що Україна відчуває потребу створення національного центру розмінування, аби ефективно відповідати на проблему мін та військових снарядів, які не вибухнули, на територіях, яких торкнувся конфлікт. ЄС оголосив, що надаватиме подальшу допомогу: 16 мільйонів євро на роботу Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ та близько 4 мільйонів євро для зміцнення стійкості громад, що перебувають у зоні конфлікту, та для реінтеграції ветеранів конфлікту. Нещодавно ЄС знову продовжив свої економічні санкції проти Росії, тривалість яких залишається чітко прив’язаною до повного виконання Мінських угод.

 

10. Беручи до уваги зусилля, що їх вже доклала українська влада, ми погодились, що слід продовжувати усувати соціально-економічні та гуманітарні наслідки конфлікту в інклюзивний спосіб. Ми погодились, що є нагальна потреба надавати нашу підтримку найбільш вразливим особам на сході України, включаючи внутрішньо переміщених осіб. Ми підкреслили важливість подальшого полегшення доступу та руху людей та гуманітарних товарів уздовж усієї лінії розмежування, а також забезпечення повних прав громадянина України для тих українців, які проживають на території, тимчасово непідконтрольній Україні. Євросоюз виголосив свою готовність долучитися до відбудови Донбасу, коли ситуація це дозволить. Ми вітаємо чинні ініціативи, включаючи висловлені країнами-членами, що покликані надати цільову допомогу містам та районам, що знаходяться у зоні, ураженій конфліктом.

 

11. Ми згадали трагічне збиття рейсу МН17, ушанували пам’ять жертв, виголосили сподівання щодо ефективного притягнення до відповідальності усіх причетних до цієї трагедії, а також закликали Російську Федерацію визнати свою відповідальність та повністю співпрацювати з усіма спробами встановити тих, хто відповідальний за цю трагедію.

 

Європейський Союз складається з 28 держав-членів та їхніх народів. Це унікальне політичне та економічне партнерство, засноване на цінностях поваги до людської гідності, свободи, рівності, верховенства права і прав людини. Понад п’ятдесят років нам знадобилось для створення зони миру, демократії, стабільності і процвітання на нашому континенті. Водночас нам вдалось зберегти культурне розмаїття, толерантність і свободу особистості. ЄС налаштований поділитись своїми цінностями та досягненнями з країнами-сусідами ЄС, їх народами, та з народами з-поза їхніх меж.