Як кропивницька поетеса Антоніна Корінь святкувала свій ювілей (ФОТО)
Шостого серпня в актовій залі Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Чижевського пройшов ювілейний творчий вечір відомої поетеси, журналістки, перекладачки, громадської діячки Антоніни Корінь.
Іменинниця назвала цю зустріч «Скажи, хто твій товариш, і я скажу, хто ти». А віншувати свою улюбленицю прийшло чимало талановитих людей. Серед них художники та письменники, журналісти й музиканти, бібліотекарі, музейні працівники, майстри народних ремесел, видавці, – усіх не перелічити. Чимало приїхало гостей і з інших міст: Дніпра, Олександрії, Малої Виски, Помічної, Новоукраїнки, Добровеличківки, де живуть друзі та однодумці ювілярки.
На сцені звучали привітання, поезії та пісні на вірші Антоніни Корінь, яка, до речі, святкувала одночасно з днем народження й 55-річчя творчої діяльності. За цей час вона встигла не лише видати кілька десятків своїх поетичних збірок, а й примудрилась згуртувати й надихнути бардів на створення клубу авторської пісні «Байгород», керувати літературно-мистецьким клубом «Євшан», подорожувати з поетами районами Кіровоградської області, одночасно пишучи до газет, журналів, працюючи на добровільних засадах в об’єднанні болгар Кіровоградщини «Нашіте хора» та інших творчих спілках… Усім вона віддає свою невгамовну енергію та багатство душі.
За її ініціативи та безпосередньої участі в «Первой городской газете» виходить літературний додаток «Шарварок», який полюбився читачам.
Особистість багатогранного таланту та найкращих людських якостей – так характеризують іменинницю її друзі, знайомі, колеги. Вони не шкодували аплодисментів і квітів, усмішок у відповідь на іскрометні жарти Антоніни Михайлівни.
Багаторічну творчу діяльність Антоніни Корінь відзначила відзнакою й обласна організація Національної спілки письменників України. Її голова Василь Бондар вручив відповідний нагрудний знак.
Замість запланованих двох годин святкування в бібліотеці розтягнулось на цілих три через те, що кількість охочих привітати іменинницю значно перевищувала заплановану.
Єдине, чого вона не встигла зробити на власному ювілейному вечорі – прочитати свої вірші. Ними вона пожертвувала, аби кожен із присутніх міг виступити зі сцени й зізнатись у коханні жінці, чиє значення в культурно-мистецькому розвитку Кіровоградщини ще належить оцінити.
Людмила Макей