«Нам потрібно навчитися говорити їм правду»
У Кропивницькому іноземні волонтери допомагають онкохворим людям.
В обласному центрі триває соціальний проект Empower, направлений на забезпечення соціальної та психологічної підтримки людей з онкологічними захворюваннями за допомогою іноземних волонтерів. Це унікальний досвід, який чи не вперше за всю історію Кіровоградщини з’явився на її теренах завдяки реалізації програми міжнародних стажувань від ВМГО AIESEC.
Координаторка проекту Empower Анастасія Герасименко зазначає, що волонтери цього проекту приїхали з-за кордону, щоб підтримати онкохворих як психологічно, так і емоційно. Причому роблять це від щирого серця і абсолютно безоплатно.
— На наших, як ми називаємо, уроках ці молоді люди розповідають щось про себе, про свою країну, звичаї та культуру. Це робиться для того, аби пацієнти обласного онкологічного диспансеру на деякий час забули про процедури та перев’язки, відволіклися хоч на декілька годин, — розповіла Анастасія Герасименко.
Волонтери влаштовують для своїх підшефних різноманітні заходи та арттерапії. Вони прагнуть познайомити недужих людей із різними куточками світу, не виходячи за межі лікарні. Це світовий досвід, який уже давно застосовують у різних країнах.
— Нещодавно ми влаштували тематичний день Cakeday. Його гаслом було «I cake you», що з англійської означає «Я прийду до тебе з тортом». І ми дійсно пришли до лікарні з тором. Після таких занять люди посміхаються, вони оживляються, розповідають про своє життя до лікарні, згадують свій дім, звички, — ділиться спогадами координаторка проекту Empower.
Як зазначив директор департаменту з управління персоналом агрохолдингу I&U Group — генерального партнера представництва ВМГО AIESEC у Кропивницькому Сергій Попов, такі маленькі кроки змінюють життя людей, змінюють їхні настрої та погляди на ситуацію, що склалася.
У свою чергу лікар-онколог Кіровоградського обласного онкодиспансеру Андрій Гардашніков переконаний, що в Україні занадто мало уваги приділяється психічному та емоційному стану пацієнтів.
— Основне, що мене турбує та бентежить, — це те, що ми не навчилися говорити правдиво з пацієнтом. Ми маємо купу законів, згідно з якими повинні говорити їм правду, але, на жаль, дотримуємося пострадянської логіки, коли про діагноз пацієнта знають всі, окрім самого пацієнта. У таких випадках у людини виникає недовіра до лікаря і вона може придумати собі ще страшнішу хворобу, ніж є насправді. Цей проект змушує нас ще раз задуматися над тим, що емоційний стан пацієнтів також є дуже важливим, — підсумовує Андрій Гардашніков.
До речі, Андрій не лише відомий лікар, а й талановитий музикант. Він пише і виконує власні пісні, часто виступає на різноманітних доброчинних концертах та заходах, і не шкодує свого часу й душевних сил для підтримки своїх пацієнтів. Багато років тому, працюючи ще в обласній лікарні, він приходив на нічні чергування з гітарою. Хворі любили слухати його пісні й з нетерпінням чекали наступних виступів. Казали: зцілюють не лише ліки, а й мистецтво та чуйне ставлення.
Волонтери проекту Емре Генз та Лінтан Сарі у процесі занять ще й самі відкривають для себе цікаві сторони своїх країн.
— Раніше я й сама мало що знала про свою рідну Індонезію. Щоб гарно підготуватися до уроків та мати змогу відповісти на всі запитання, я повторила історію та дізналася дещо нове про культуру своєї країни. Тобто в процесі волонтерства я ще й збагачую свою скарбничку знань, — говорить Лінтан.
Цікаво, що до України вона приїхала за власним бажанням. Каже, друзі порадили взяти участь у доброчинному проекті, і ця ідея їй сподобалась.
Для іноземця Емре найбільше ж запам’яталися українці та гуртожиток, в якому проживає волонтер.
— Українці дуже відкриті люди. Коли я починав з ними говорити на вулиці, багато хто, не знаючи англійської, все ж намагався щось мені пояснити та поговорити зі мною. Згодом я зрозумів, що, щоб краще спілкуватися з людьми, потрібно вивчати мову, яку вони знають, — ділиться враженнями волонтер.
Зараз Емре вміє вітатися та представлятися російською мовою, а ще знає декілька поганих слів, яких його навчили кропивничани. Що поробиш — така вже вона, правда буття…
Із медичним закладом учасники проекту мають добре налагоджений контакт. Працівники онкодиспансеру йдуть назустріч волонтерам та стараються, щоб якомога більше людей прийшли на заняття.
Самі ж організатори проекту Empower дають можливість пацієнтам онкодиспансера познайомитися з культурою різних куточків світу. Шестеро студентів-волонтерів презентують свої країни, розповідають про національні особливості, проводять уроки англійської, творчі майстер-класи і тренінги. Заняття проводяться у формі презентацій, лекцій та командних завдань.
У такій обстановці, яка більше нагадує не лікарню, а клуб чи дружню компанію, люди і справді почуваються частиною суспільства, а не відірваними від життя піщинками. Це допомагає їм долати біль і хоч на деякий час забути про свої невиліковні діагнози. А в цьому і є головна ідея волонтерського проекту.
Конкурс журналістських матеріалів «Поспішай творити добро» ініційований Благодійним фондом Олександра Шевченка та Українським журналістським фондом.
Аліна Кулик
Людмила Макей
Нагадаємо: Ендокринолог Неля Чернявська: мені завжди допомагає любов до людей
