Чому трипільці періодично спалювали своє житло? Кропивницькі націоналісти відвідали музей у Трипіллі

 

На свято Покрови свободівці з Кропивницького завітали у музей Трипільської культури, який представляє одну із версій світогляду жителів тієї епохи.

 

На Київщині у селі Трипілля з’явився музей, присвячений трипільській культурі. 

 

Село лежить на березі Канівського водосховища в гирлах трьох річок – Стугни, Красної та Бобриці. З цими річками і пов’язане походження назви поселення. Справа в тому, що річки розділяли три родючі поля – отже поселення назвали Треполь. В офіційних документах ця назва зустрічається під 1093 роком, а, ймовірно, поселення було засноване раніше. Вчені припускають, що його збудував Ярослав Мудрий у 1032 році.

 

 

Трипілля село всесвітньовідоме. Славу йому принесли знахідки відомого чешського археолога Вікентія Хвойки, який у 1897 році розкопав поряд із селом поселення нікому не відомої на той час культури. Відкриття Хвойки стало справжньою сенсацією в науковому світі. Подумати тільки – було відкрито цілий народ.

 

 

 

Біля музею розташовані погруддя Вікентія Хвойки, а також камені періоду Сарматського моря, вік яких близко 70 мільйонів років (!) Також можна розгледіти нижню частину  ком’яної баби - ноги половецького воїна.

 

 

До речі у слові, "баба" наголос треба ставити на другому складі, що означає "батько", "дід-батько", "пращур".

 

У самому музеї представлено багато цікавих експонатів: зброя трипільців, посуд, кістки тварин, на яких полювали мислівці. 

 

 

Як усім відомо, житло цих людей було двоповерховим, на другому поверсі трипільці відпочивали, а на першому -  тримали худобу і працювали. У таких будинках жило по дві-три сім’ї. 

 

Є три версії пояснення того факту, чому трипільці в певний момент спалювали своє поселення: 

 

1) так як люди жили в одному приміщенні з тваринами, вони часто заражалися інфекціями, тож потрібно було таким чином уникнути  епідемії;

2) виснаження грунтів і нив, внаслідок чого наступав голод, тому виникала потреба у освоїнні нових земель;

3) релігійні причини.

 

 

Ховали трипільці своїх померлих у позі ембріона і посипали зверху червоною вохрою, адже вони вважали, що якою людина прийшла у цей світ, такою повинна і піти.  При обряді поховання великого воїна з ним у могилу клали і його дружину, яку напували снодійним відваром.

 

 

95 процентів сакральних фігурок складали жінки, які уособлювали плодючисть і родючисть земель, замість обличчя ліпили сонце і місяць, адже про що думали люди, те вони частіше і зображували. Якщо фігурка мала широкі стегна, значить, трипільці дбали про врожай. 

 

 

Виготовляли трипільці і ритуальний посуд, наприклад, подвійні горнятка - в  них знайшли залишки зернят. Отже, в одне горнятко насипали зерно тієї культури, яку хотіли виростити, а в іншу посудину наливали воду -  таким чином закликали дощі на поле, в результаті чого мав бути гарний врожай.

 

 

 

 

 

Після відвідування музею кропивницькі туристи дізнались і про таку історичну особу, як отаман Зелений, який сто років тому був отаманом Дніпровської повстанської дивізії і боровся за інтереси громади, адже більшовики відбирали хліб у селян. Данило Терпило у Переяславі скасував угоду 1654 року про "возз’єднання" з Росією. 

 

 

 

Село Трипілля розташоване над Дніпром, неподалік  від музею перед туристами відкривається гарний краєвид на Славутич. Є тут і Дівич-гора, на яку може піднятися кожен охочий. У давні часи дівчата і вагітні молодиці набиралися тут жіночої сили. 

 

 

 

Олена Скочко

 

ФОТО Сергія Капітонова і Олени Скочко