Як кропивницькі студенти відзначають своє свято?

 

Свято всіх студентів, яке в Україні відзначають як і у більшості країн світу 17 листопада, асоціюється з молодістю, романтикою та веселощами. Але ж не веселощами єдиними живуть студенти. Щодня вони мусять долати сонливий бар’єр та прокидатися ледь не о 6 ранку, щоб піти на пари. Щодня вони долають приступи ліні та бажання викинути  з вікна усі конспекти. 

 

У Кропивницькому живуть студенти не тільки з різних куточків області чи то України, а й з різних країн світу. 

Серед деяких студентів ми провели опитування: як вони відзначають своє свято та чи насправді студентські роки найкращі.

 

 

Взагалі не знаю, що можна розказати про своє студентське життя… На думку спадає хіба що, як на фітнес ходила – то був суцільний цирк. У нас був вибір: або ж ходити на фізкультуру на перші пари, або увечері на фітнес. Ми з подругою, звісно ж, обрали фітнес. Думали, фігуру підкорегуємо, станемо більш спортивними. Але сталося не так, як гадалося. Ми там майже нічого не робили, просто з м’ячиками для фітнесу гралися. А одного разу з іншими дівчатами за музику ледь не побились. Також досі згадуємо, як із минулого дня студента ходили до магазину та зустріли викладачів. Ховалися по всьому супермаркетові, адже не по морозиво ми тоді прийшли. День студента святкую як і всі, з друзями.

 

Плюсом для себе дівчина вважає, що саме в ці роки можна себе спробувати у різних видах діяльності, знайти нове захоплення та хороших друзів. 

 

 

 

 

Для мене студентство – це початок самостійного життя, справжні друзі, гуляння та «зубріння» до ранку та постійно якісь абсурдні ситуація. Принаймні у мене так сталося. Пам’ятаю, як після здачі останнього екзамену почалася начитка лекцій. От всі, хто туди прийшов – був із мінеральною водою, у тому числі й викладач. Однак студентство – це не лише вечірки та гуляння. Це також дуже великий стрес та навантаження на людину. Потрібно якось поєднувати і навчання, і відпочинок, а декому й роботу. Іноді це буває дуже складно, не у всіх виходить.  День студента святкуємо гучно та весело, це ж поки ще наш день. Добре хоч це вихідний. Можна останній рік пошуміти як слід.

 

 

 

 

Студентство – це, насамперед, період величезних можливостей, якими я не скористалась. З різних причин. Навчання не завжди буває цікавим, тому дуже подобається, коли викладачі розряджають обстановку своїми жартами, хорошими жартами. Що дуже дратує, так це кількість непотрібних пар, от справді непотрібних, без перебільшення. Лише займає час, який я могла б використати на інші завдання. Для мене студентство - це можливість віднайти нові користі знайомства, знайти друзів, кохання… Це можливість подорожувати дешевше не тільки Україною, а й світом. Нам пропонують різні програми для подорожей та ще й роботи. Як на мене, це дуже круто. А День студента якось особливо й не відзначаю, якщо є настрій і є з ким – то це вже інша справа.

 

 

 

 

 

Моє студентське життя – це суцільна кумедна історія. За 6 років навчання є ще згадати. Взяти хоча б поїздку до Карпат, які ми виграли від університету, цілий тиждень проведи в горах та Буковелі. На лижах каталися, такі краєвиди бачили, що не вірилось своїм очам. 

Гарним досвідом для мене стала робота вожатим у міжнародному дитячому таборі. Там були дітки з різних країн і я страшенно хвилювався, що не зможу з ними знайти спільну мову. Але таки знайшов – англійську. День студента завжди святкую зі своїми друзями. 

 

 

Згадати є багато чого, немає що розповісти. Хіба що одну історію з нашим ватером у гуртожитку. Є у нас один чоловік, який контролює тих, хто входить до гуртожитку. Але не дай бог вам зайти сюди після 23.00. Вам прочитають лекцію про те, як небезпечно пізно вночі гуляти містом (особливо, якщо ви дівчина), про всі страхи нічого життя та про погрозу викликати негайно коменданта. Такі розмови іноді дуже не доречні, особливо для тих студентів, які працюють допізна і вимушені приходити вночі. Я одного разу повертався із знайомим з роботи так ми, мабуть, хвилин 40 вислуховували про те, що краще нам так не робити. Але ж ми працюємо! Ми не можемо приходити раніше. Та ще й на пари зранку вставати треба. А святкуємо День студента ми гучно, кожен раз, як останній.

 

Я тут навчаюсь вже 3 роки. Спочатку був у Донецьку, а потім наш університет перевели до Кропивницького. Обживався я собі цілком нормально, ніяких особливих труднощів не було. Хіба ще й досі деякі слова та вирази українців не розумію. Складна у вас мова. Проте дівчата дуже гарні і готують смачно. Я сам собі можу приготувати хіба картоплю смажену та локшину швидкого приготування, не дуже дружу з кухнею. 

 

За роки життя тут мені особливо запам’яталися мої виступи в команді КВК. Це було дуже круто та весело. А день студента відзначаємо так само, як і в Узбекистані – в клубах. 

 

Які вони, студенти Кропивницького?

 

Аліна Кулик

 

Нагадаємо: Чому у Кропивницькому мітингують студенти-медики? (ВІДЕО)