«СОКІЛ» у Кропивницькому: Що? Як? Де?

                      

124 роки тому в Україні було створено спортивно­руханкове товариство. Те, що займалося вихованням тіла і духу людини.

 

Майже 10 років у Кропивницькому діє молодіжне військово-­спортивне товариство, яке ставить за мету розбудову українського суспільства та держави на засадах сучасного українського соціал­націоналізму, — Всеукраїнська громадська організація «Сокіл».

 

Про цілі та роботу цього товариства ми поспілкувалися з керівником обласного осередку — Геннадієм Маламеном.

 

 

 

 

Як зазначає сам керівник, основний зміст їхньої діяльності — захист та возвеличення України. Саме для цього вони активно займаються вихованням молоді у національно­патріотичному ключі, формуванням гідних громадян, що мають право голосу та свою позицію, яку вони активно відстоюють.

 

 

 

Товариство регулярно проводить тренування з різних напрямків. Загалом вихованці «Соколу» освоюють все самі, старше членство навчає молодше покоління. 

 

 

— Це рукопашний бій — те, що знадобиться кожному так чи інакше; це ножовий бій, що ми сподіваємося нікому не знадобиться, але краще воно буде в голові. В обов’язковому порядку, що ми тренуємо, — це є військова справа, тактика. Це те, що найбільше має потребу в умовах бойових дій. Можемо іноді запросити військового, який не є членом нашої організації, інших фахівців, які можуть у чомусь допомогти, — розповідає керівник обласного осередку.

 

 

У товаристві і хлопці, і дівчата займаються разом у рівних умовах. Разом вивчають медицину та навчаються володіти зброєю.

 

— Наші дівчата — певного роду валькірії, як це було в міфології скандинавів. Це така прекрасна войовнича жінка, яка була еталоном всього того, що могли уявити чоловіки. Наші дівчата на рядку з хлопцями виконують усі ті самі завдання та вправи, — розповідає пан Геннадій.

 

ВГО «Сокіл» відкрита для спілкування. У свої ряди «сокільці» приймають підлітків із 14 років. Організація має власні сторінки у Фейсбуці та Інстаграмі, де активно ведуть роботи.

 

— Кожен, хто захоче долучитися, може люб’язно написати нам.  У нас немає такого принципу, що ми поставимо 10 обов’язкових запитань і по них проведемо якусь шкалу відповідей. Ні, це виключно живе спілкування. Ми оцінюємо людські якості і риси. Основними є порядність, дисципліна та націоналізм. На цих основах і будується вся наша ідеологія і вся наша робота, — інформує керівник обласного осередку.

 

Батьки юних «сокільців» дякують керівникам за перевиховання своїх дітей.

 

— До нас приходили батьки однієї дівчинки і дякували. Говорили, що дитину просто не впізнати: стала активна в школі, краще навчатися почала, у школі вчителі хвалять, — розповідає Геннадій.

 

 

Окрім військової підготовки члени ВГО «Сокіл» займаються ще й волонтерською діяльністю. Пік у цій сфері припав у організації на 2014­-2015 роки, коли відбувалися активні фази бойових дій.

 

— Ми тоді збирали кошти як на вулиці, так і до конкретних підприємців, які могли закупити ті чи інші речі, зверталися за допомогою. Це було дуже важливим аспектом. Кожен, хто не відправився на фронт, має допомогти всіма своїми силами тому, хто стоїть там зараз за нього,— переконаний Геннадій Маламен.

 

 

Зараз «сокільці» активно допомагають волонтерській організації «БІМ». Цей громадський притулок для тварин не фінансується з жодного бюджету і тримається лише на допомозі небайдужих громадян. 

 

— Це великі люди, які роблять надзвичайно важливу справу. У нас безліч людей викидають тварин. Залишаючи їх в умовах міста, до якого вони не призвичаєні і в якому не мали б вижити. Ця організація, усіх кого може, бере до себе. Притулком займаються переважно жінки, вони утримують всіх цих тварин. Зокрема, там є велика кількість азіатів, тобто псів, які своєю статурою на повідку можуть тягнути будь­яку із цих жінок дуже довго і далеко. Тому намагаємося їм допомогти чим можемо, зокрема і фізичною силою, — говорить далі керівник обласного «Соколу».

 

Вихованці «Соколу» допомогли збудувати вже два вольєри для собак. А наразі готують місце для третього.

 

— Зараз ми зіткнулися з такими погодними умовами, за яких складно працювати на вулиці. Але ми продовжимо цю роботу. Ми розуміємо, що роботи ще предостатньо. Працювати у притулку намагаємось у вихідні дні, щоб кількість робочих рук була більшою.

 

 

 

 

 

На завершення розмови Геннадій Маламен пропонує всім, хто усвідомлює себе як націоналіст та має бажання допомагати нашій країні та вдосконалювати себе, долучатися до товариства.

 

— Вам обов’язково знайдеться місце і ви отримаєте фактично нову велику родину, розкидану по всій Україні, яка дійсно по­сімейному ставиться до кожного свого члена.

 

Аліна Кулик