Буковельське економічне диво (ВІДЕО, ФОТО)

Сотні відтінків зеленого восени — це не фантастика, а реальність! І це найперше, що впадає у вічі, коли прибуваєш до Буковеля із запиленого Кропивницького.

За верхівки синіх гір чіпляються хмари, а незвично мілкі ріки нагадують весняні струмки талої води. Тут легені розпирає від кисню, нерозбавленого вихлопними газами. Тут паморочиться голова, але не від стресів і хвилювань, а від щастя та гострих відчуттів. Душа сприймає смарагдову палітру навколишніх краєвидів як казку, а розум невпинно сигналізує: «Це відбувається з тобою насправді, і ти не спиш!».

Голова Українського журналістського фонду Людмила Ольховська зазначає: медійникам, які постійно перебувають у стресі та в оточенні негативних новин, конче необхідно змінювати обстановку! Тож «Буковель натхнення» — найкращі ліки від буденності та депресії.   
          
Нам, регіональним журналістам, пощастило бачити Буковель і в зимовій красі, коли народний депутат і меценат Олександр Шевченко разом із Журфондом запрошував у лижні прес-тури. Сказати відверто, вже тоді я по-доброму заздрила мешканцям невеличкого села Поляниця, яким доля подарувала щасливий шанс. За лічені місяці закапелок, куди навіть транспорт ходив з труднощами, перетворився на сучасне європейське містечко з ідеальними дорогами, туристичною інфраструктурою та майже 70 кілометрами підготовлених гірськолижних трас усіх рівнів складності.

Таких темпів будівництва, як у Буковелі, я не бачила ні в Києві, ні в Івано-Франківську, ні в Одесі, де зведення житла вважається пріоритетною галуззю. Тут стрімко народжуються цілі котеджні містечка, спортивні комплекси, розважальні заклади.
   

— Коли ми сюди прийшли, місцевість виглядала дуже сумно. Тут працювала лише початкова школа, а люди соромились говорити, що вони з Поляниці, бо навіть сільрада не працювала, — розповідає засновник Буковелю Олександр Шевченко, з яким українські журналісти знову мали нагоду зустрітися й поспілкуватися під час фестивалю «Буковель натхнення».     

Ми на власні очі побачили, що таке справжнє економічне диво в одному, окремо взятому українському селі, й почули рецепт буковельського успіху. А полягає він у невпинній праці.

— Завдяки наполегливості, чесній співпраці і вірі занедбане селище стало заможним і добре відомим, куди йдуть інвестори, — ділиться враженнями президент Ротарі-клубу «Київ — Столиця» Олексій Лукач. — Розумний підхід, яким колись скористувалися партнери, називається best usage, тобто «найкраще застосування». Саме такого аналітичного, господарського підходу дуже не вистачає зараз економіці країни. А цей український курорт, на мій погляд, має шалені перспективи розвитку.  
Що ж далі? У планах Буковелю — працювати та розвиватися!

 

— Головний акцент робимо на Карпатах, — зазначає Олександр Шевченко. — Добробут цілого регіону — наша мета. Адже Карпати дуже різноманітні і особливі. Тут сприятливий клімат, неймовірно мальовничі пейзажі, працьовиті і творчі люди. Єдине, що потрібно — розробити план та стратегію розвитку територій, підтримка держави, а саме, перехід від злочинних схем до чіткого плану дій.
 

І знаєте, що мене особисто вразило тут найбільше? Мешканці Поляниці не хочуть їхати на заробітки до Європи, як це роблять мої земляки-кропивничани. Кажуть: їм і тут непогано живеться. От би так було в кожному регіоні України!..  

 

 

Наодинці з… водою

Минулого разу я відвідала Буковель узимку, і враження від цієї подорожі досі зігрівають мою душу. Засніжені схили, гарячий глінтвейн, приємна компанія… Як добре було повернутися в Буковель восени — і повірте, у цю пору року там буде чим зайнятися!
Одразу після смачного сніданку ми вирушили до спа-центру VODA. Це відпочинковий комплекс, у який цілий рік приїздять відвідувачі з усієї України та навіть із-за кордону. Ми не раз зустрічали іноземних гостей — німці та італійці у захваті від місцевого спа-центру!

Спа-комплекс вражає переліком послуг: тут і джакузі під відкритим небом (туди я, звісно, пішла щонайперше); соляна кімната, яка допомагає відновити сили та здоров’я. Відвідування кімнати рекомендовано людям з легеневими захворюваннями; кілька видів саун на будь-який смак — фінська, римська, середземноморська сауна з ефірними оліями; снігова кімната; масажний кабінет та ще багато чого, що вам обов’язково захочеться відвідати!

Мій досвід перебування у спа-центрі був просто неймовірний. Звісно, хотілося спробувати все відразу! Але розповім про те, що запам’яталося найбільше.
По-перше, джакузі. Це відчуття, коли ти лежиш у теплій воді, яка ніби обіймає тебе з усіх сторін! Ти мрієш, аби це тривало якнайдовше, — але вже час переходити до наступної процедури…

Наступна за списком — середземноморська сауна. Її особливість полягає у тому, що тут використовують ефірні олії. Ти можеш обрати будь-який аромат за своїм смаком та насолождуватися стовідсотковим релаксом.
Після сауни саме час відвідати лаунж-кімнату з м’якими диванами та затишною атмосферою.
За бажання можна відвідати соляну кімнату — відпочити під заспокійливі звуки природи. Після відвідування кімнати дихається надзвичайно легко та приємно.
Особливої уваги вартий басейн у спа-центрі VODA — барна стійка, яка знаходиться прямо посередині басейну. Можна смакувати вишукані коктейлі, не виходячи з води!

Взагалі атмосфера у відпочинковому комплексі налаштовує на спокій та невимушеність — перебуваючи там, відновлюєш сили, душевний баланс та готовий знову поринути у бурхливе буденне життя.

 

Гори змінюють людину — серед цієї краси, ти міняєшся, неодмінно в кращу сторону. Бажаю кожному знайти таке місце, де можна відновити гармонію в собі — і можливо, таким місцем для вас виявиться саме комплекс VODA.

 

Як медійники завітали до гуцульської садиби  

Кропивницькі журналісти завітали на другий Всеукраїнський фестиваль «Буковель натхнення», який проводять Український журналістський фонд та Благодійний фонд депутата VIII cкликання Олександра Шевченка. Під час фестивалю підбили підсумки конкурсу журналістських матеріалів за рубриками: «Дій активно! Живи позитивно!» та «Поспішай творити добро». У Буковелі проходили пізнавальні семінари, зустрічі та майстер-класи для журналістської спільноти з усієї України. І спершу ми потрапили до Етно-парку «Гуцул ленд».

Відпочиваючи у славнозвісному курорті Буковель, ви неодмінно повинні потрапити до музею «Гуцул ленд», який з’явився нещодавно — буквально нинішнього літа. Пройшовши повз озеро Молодості і піднявшись вгору, ви вже на місці. Вас радо зустрічає гуцульська садиба.

Між соснами та смереками розташовані автентичні гуцульські хатки з дерева, у кожну з них можна завітати і роздивитись меблі та господарські знаряддя. На ґанку навіть розвішані овечі та баранячі шкури. Заходили ми і у домівку мольфара, де у скляному дзбанку зберігається заспиртована змія.

Зазвичай гуцули тримали худобу на господарстві, тож гості можуть погодувати та погладити овечок, муфлонів, баранців та кіз. Деякі кізоньки мають чорно-білий окрас «доміно». Тваринки теж проявляють до вас великий інтерес, якщо ви маєте із собою корм, будьте готові до того, що деякі навіть і вистрибують на туристів своїми ніжками.

У цьому парку я вперше побачила волохатого бичка породи Хайленд (шотландська корівка) на прізвисько бицьо Юрко, який має дуже меланхолійний темперамент. Тут можна зустріти цесарок, павлінів (у тому числі і білих), чорних шовкових карликових курочок та інших птахів. Бачили табличку, яка зазначає, що тут проживають  козулі, але, на жаль, зустріти їх не пощастило.
Зачаровують красою штучні водограї і гірські джерела, а над ними — підвісні мости, по яких спершу боязко ходити, але згодом звикаєш. Весь час у парку лунають гуцульські народні мелодії та пісні, до того ж можна і приміряти на себе гуцульське національне вбрання та відчути себе справжнім гуцулом або ж чарівною гуцулкою Ксенею.

Цей етнопарк нагадує Мамаєву Слободу і Національний музей архітектури та побуту у Пирогові, що є у Києві, але має свою неповторну, «західну» красу. Тож, відпочиваючи у Буковелі, неодмінно завітайте і до «Гуцул ленду».

Велопрогулянки кропивницьких журналістів
Нинішньої   осені кропивницькі журналісти разом із колегами з різних куточків України шукали натхнення під час фестивалю «Буковль натхнення», що вже вдруге проходив у Карпатах. Цей масштабний форум організовує Український журналістський фонд за підтримки народного депутата Олександра Шевченка та його Благодійного фонду.

Численні тренінги, творчі зустрічі та майстер-класи об’єднали працівників медіа України. Журналісти обмінювалися досвідом, черпали ідеї та створювали спільні проекти для майбутньої роботи. А між заходами мали змогу насолоджуватися краєвидами та знайти розвагу до душі.

Так, любителі помірного адреналіну та фізичного навантаження могли зайнятися велопрогулянками. Декілька кілометрів спеціально облаштованої доріжки для велосипедистів стануть  справжнім  другом для тих, хто хоче відпустити думки з голови хоча б на декілька годин.

Великим плюсом також є те, що доріжка збудована навколо озера Молодості — найбільшої штучної водойми в Україні. А сосни та ялини з іншого берега озера додають затишності та спокою. Тож гарне фото для соціальних мереж апріорі вам забезпечене. А після тригодинного катання на двоколісному можна перепочити біля того ж озера, милуючись красотами осінніх гір та лісів, які ще по-літньому такі зелені.

Вересневі розваги в Карпатах (підходять і ледачим)
Кожен турист, приїхавши у саме серце Карпат — Буковель, неодмінно має потрапити на гору. Усі «першачки» спочатку дуже страшаться сідати на підйомник, але то дарма, бо витяг рухається дуже повільно — і ви плавно «злітаєте» вгору. Під час підйому можна не лише милуватися краєвидами, а й робити селфі, знімати відео і навіть співати (щоб не було лячно). Ви пропливаєте повз величні сосни і стрункі ялинки. Ви вважаєте, що несетесь дуже високо над землею, але ні — смереки все одно вищі за канатну дорогу.

На самому вершечку гори перед вами відкриваються шикарні, незвичні для жителів  степу краєвиди, переходиш на інше місце — теж нові пейзажі, а з оглядового майданчика можна угледіти Говерлу (якщо її не закриють хмари).
Для жителів  степу такі краєвиди дуже незвичні.
Але це ще не все! Спустившись (дуже обережно) з гори, можна назбирати солодкої ожини або пошукати грибів. Однак майте на увазі: після дощу і у неспортивному взутті краще цього не робити.

На горі на вас чекає багато цікавих екстремальних розваг: спуск на тросі та Буковельські гірки Roller Coasterzipline, де вас підвішують у кріслі-рюкзаку на трос. А потім ваше тіло швидко несеться назустріч соснам, раптом — різкий поворот, спуск, підйом —  і знову крутий віраж.
Roller Coasterzipline — це  абсолютно нова екстремальна розвага для любителів яскравих вражень. Це зіплайн, підвішаний на канатах між деревами, з підйомами, спусками і крутими віражами. Така розвага підійде не лише дорослим, а й дуже екстремальним дітям.
Іще одна цікавинка: на оглядовому майданчику вас зустрічає вуйко Василь з трембітою, за невеличку плату музикант-самоучка заграє для вас мелодію, що розійдеться луною по Карпатах.

Після міні-походу приємним бонусом може стати корчма «Фільварок», де привітний персонал приготує для вас запашний глінтвейн або рибу на відкритому вогні, або ж вареники з дичиною.
Спуск донизу не менш захопливий, ніж наверх, бо на курорт тепер споглядаєш з іншого ракурсу — видно і озера, і нові будиночки, і круті лижні траси. Можна спостерігати, як стрімко будуються сучасні котеджі та доріжки.
Тож такі прогулянки зовсім не стомлюють, а лише захоплюють.

Читайте також: Буковель дарує натхнення (ФОТО)
 

Людмила Макей, Аліна Кулик, Олена Скочко, Ксенія Волкова

Читайте також: Як журналістки з Кропивницького відвідали Буковель взимку