Кропивницький: Василь Шкляр розповідає про новий роман (ФОТО)
Теплого вихідного дня до Кропивницького завітав сучасний письменник-історик Василь Шкляр. Зустріч з любителями літератури пройшла в новому громадському просторі KROP-HAB, на яку прийшло близько двохсот містян. Модератором зустрічі виступила місцева поетеса Олена Горобець. Кропивницький - вже четверте місто, де був презентований роман "Характерник".
- Попередні два романи оповідають про події XX ст., а новий роман описює події XVII ст. Чому?
- Після тих тяжких історій (романи "Троща", "Чорний ворон") хотілося написати щось веселе. Коли серце від болю стискається у макове зерня і от-от може тріснути - хочеться посміятися, відтанути. Я подумав, що я це зроблю з нашими козаками. Якщо ми будемо глибше вивчати тодішню минувщину - то теж веселого не дуже багато, але я написав веселу історію, іронічну, хотів, щоб ви, читаючи, усміхалися.
Восени 1673 р. на Січі з’являється гурт донських козаків, які привозять із собою цікавого молодика, який називає себе сином царя Олексія Михайловича. Іван Сірко, на той час кошовий, швидко змикитив, що таку птаху можна використати у своїй грі з московитами, і розпочинає цю небезпечну боротьбу, попри великі загрози. Події відбуваються у другій пол. XVII ст., в історії цей період називають "Руїна".
- Чому саме цей період Вас зацікавив?
- Тому що я шукав таку небуденну, неординарну історію, яку можна було б написати весело, я її знайшов саме у цьому періоді, в якому було багато подій, перемог, було задіяно багато цікавих постатей, гетьманів (Брюховецький, Дорошенко, Суховій, Ханенко).
У романі "Характерник" скільки подій, думок збігається з сьогоденням, немає жодного штучного проведення паралелей, це все абсолютно на рівні цитацій історичного часу. Тоді ті самі гасла превелювали, що і тепер: Мова, Армія, Віра.
- Я найбільше боявся десь спіткнутися і почати описувати характерників у жанрі фентезі, на рівні творчої фантазії, як про них ми знаємо з легенд: люди, які ловили на льоту кулі, могли перекинутися на лисицю чи вовка. Це був своєрідний військовий орден, який зберіг свою таємницю настільки, що і сьогодні ми про них майже нічого не знаємо.
Як виявилося, у залі були присутні люди, які вже прочитали новий роман і називають його найчарівнішим, твір навіває думку, що світ наш не такий простий, як здається.
- Як Ви працювали над романом: вивчали архіви, спілкувались з істориками, адже сучасників і свідків подій вже немає? Чого вам бракувало в цій роботі?
- На моє щастя як автора є величезний архів - "Архів юго-западной России", тобто України, і він є в інтернеті. Ми можемо користуватися величезною базою, якою не міг користуватися, наприклад, Д. Яворницький. Я знайшов помилки у наших класиків, про що зробив примітки у своєму романі.
- У вашому творі описана у дусі епохи мова. Як Ви входили в той стан, щоб писати саме тою мовою?
- Головна таємниця будь-якого твору захована в мові. Коли пишу про УПА на Західній Україні, їду туди і вивчаю діалект, тонкощі тамтешніх говірок. Адже герой не може говорити літературною мовою, навіть в авторській мові вживаю речі, які відтворюють колорит епохи. Так і тут занурювався в епоху, вивчав фольклорні твори, історичні пісні, бо тогочасні письменники писали церковнослов’янською мовою, яку ми з великою натяжкою називаємо староукраїнською, але вона є настільки кострубатою, штучною - не тою, якою люди розмовляють.
- На обкладинці роману ми бачимо козачку з оселедцем. Чи нам варто чекати сильного жіночого персонажу?
- Є в романі, звичайно, і жіночий персонаж, історія кохання, як без неї? Сам жанр роману визначає любов, без нього книжка, як борщ без солі, напевно. Якщо цей роман буде екранізовано і там не буде жіночої ролі - то як правило за такий твір ніхто не візьметься, бо режисерова жінка образиться)))
То яке слабке місце у характерника? То кохання, і то є правда, бо коли закохувався козак, то наставало внутрішнє хвилювання, яке не давало зосередитися на основній думці, на своїх силах.
Обмовилися письменник і про екранізацію твору. Василь Шкляр запросив учасників зустрічі на прем’єру фільму "Чорний ворон", яка відбудеться 5 грудня у кінотеатрах України, і розповів, що не виконує там головну роль, але озвучує титрові історичні коментарі. До речі, вийшла у світ книга "Чорний ворон" - подарункове видання, оформлена кадрами з фільму. Зараз розпочинаються зйомки фільму "Самотній вовк" по роману, який раніше називався "Елементал". З новою назвою книжка отримала нове дихання. Є пропозиції по екранізації роману "Троща": "І мене це радує, але є деякі побоювання, і я вагаюся, адже не маю права на помилку", - поділився автор роману.
Письменник подарував для KROP-HABу три свої книги, які кожен відвідувач зможе читати за чашечкою кави у новому громадському просторі. Здивувала Василя Шкляра Дар’я Гейко, яка подарувала йому Словник експресивів роману В.Шкляра "Троща". До того ж дівчина, детально вивчивши новий роман, задавала письменнику декілька цікавих запитань і про "товстошкірих" козаків, і про вжиті поруч слова "любов" і "ненавиджу", і про кістляву сваху-смерть.
На зустрічі з письменником була присутня і матір звільненого з полону моряка Романа Мокряка - пані Наталя, якій волонтерка Інна Колпак вручила светр від організації "Серця матерів", на светрі зображений корабель під назвою Росія, що йде на дно.
Письменник зазначив, що як тільки він у Моринцях на Шефесті підписав книгу для Романа - того відразу звільнили.
Кропивничани цілими стопками розкуповували книги гостя і просили видавати і створювати нові дитячі книжки. Наприкінці зустрічі письменник люб’язно підписав усім охочим придбані романи.
Олена Скочко
Читайте також: KropHub: у Кропивницькому відкрився інформативно-креативний простір (ФОТО.ВІДЕО)
