Кропивницький: Знайомтесь, я – ваш депутат

 

Олена Скочко: Влада не є самоціллю,  а інструментом для втілення ідей націоналізму

 

Уже 29 років поспіль сьомого грудня Україна відзначає День місцевого самоврядування. Це професійне свято стосується тих, хто працює в сільських, селищних, міських, районних та обласних радах. Ці люди – представники багатотисячного загону народних обранців. Журналістка «Первой городской» вирішила поспілкуватись із депутаткою, яка вже чотири роки представляє інтереси громади у Фортечній районній у місті раді. 

 

Знайомтеся, наша героїня – кропивничанка Олена Скочко, представниця ВО «Свобода». Все життя живе у Кропивницькому, має дорослу доньку, затя, а також дворічного онука. 

 

Про думки у дитячому віці жінка розповідає так:

 

– Моя мама все життя працювала у дитсадку, тому думала, що я теж працюватиму вихователькою. Загалом, так воно і сталося:  після закінчення місцевого педагогічного університету трохи працювала вчителькою української мови та вихователем.

Олена Скочко стала депутаткою Фортечної районної ради у 2015 році. Жінка зізнається, що ніколи не визначала собі за мету стати політиком. 

 

– У 2011 році познайомилася з місцевими націоналістами, які порушували питання, що зараз теж дуже гостро постало у суспільстві, щодо продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення. Я зрозуміла, що з цими хлопцями ми однодумці. Тож трохи згодом долучилася до активної роботи партії ВО «Свобода». Проводила агітацію у наметі, працювала на виборах. А у 2015 році балотувалася від своєї партії на місцевих виборах і, несподівано для себе, пройшла у Фортечну районну раду (тоді ще Кіровську), – розповідає пані Олена. 

 

Багато кропивничан досі не розуміють, чим займаються депутати у міській раді, зазначає Олена. Крім того, що час від часу ходять туди і відвідують сесії. 

 

 

Депутати міської ради розпоряджаються міським бюджетом, а на районні ради кошти не направляють. Тому наші звернення дуже рідко отримують позитивні результати. Депутати-свободівці пропонують рівномірно розподіляти кошти на всі округи міста Кропивницького. На практиці виходить, що ті обранці, які при владі, отримують більше коштів на розвиток своїх округів, а ті, що в опозиції, – значно менше і рідше.

 

На мою думку, це несправедливо по відношенню до всіх жителів міста – громадяни ж усі однакові. Вважаю, що треба змінювати всю систему. Влада для мене не є самоціллю, а інструментом для втілення ідей націоналізму. Саме через владу ми з однопартійцями можемо впроваджувати Програму захисту українців, яку розробляли у ВО «Свобода», – розповідає Олена Скочко. 

 

Ще один міф, який відлякує людей від місцевих депутатів, – вони багато заробляють. Проте на практиці все не так. Зарплатню отримують лише депутати Верховної Ради, а місцеві працюють на громадських засадах – безкоштовно. Проте пані Олена розповідає, що це не головне для неї:

 

– Робота депутата дає певний досвід у спілкуванні з громадою, розуміння системи державного устрою та проблем міста. І найголовніше – чи можеш ти особисто щось змінити у країні, чи якось позитивно вплинути на розвиток свого міста. Тому вважаю так: як би там не склалася політична ситуація у владі – треба робити те, що можеш і вмієш, а не просто чекати, що хтось щось для тебе зробить. Необхідно кожному брати на себе відповідальність за майбутнє міста і країни.

 

 

Якщо звернутися до історії, то говорять про День місцевого самоврядування так:

Це давня слов’янська і давньоруська традиція, яка бере свій початок з часів Київської Русі. Це свято притаманного українцям способу суспільного життя, в основі якого самоврядне суспільство. Це вибір вільних громадян, які довіряють обраним ними представникам і наділяють їх владними повноваженнями. Тільки така влада і є справді народною – владою не над суспільством, а легітимною владою самого суспільства, для суспільства і в інтересах суспільства.

 

 

Летиція Курята