Стало відомо, де на Кіровоградщині знаходиться справжня резиденція Святого Миколая
Вже сьомий рік поспіль в переддень новорічно-різдвяних свят банкіри займалися чудесами - купували, пакували та передавали подарунки вихованцям Піщанобрідської школи-інтернату.
- Ми настільки відповідально ставимося до кожного листа, які щороку пишуть учні початкових класів Піщанобрідської школи-інтернату Святому Миколаю, намагаючись перевершити сподівання, що починаємо підготовку задовго до свята. Ретельно і прискіпливо виконуємо кожне побажання, обираємо та купуємо іграшки, м’ячі, ляльки, настільні ігри, книги тощо, - ділиться враженнями Раїса Килимниченко, заступник директора Кіровоградської філії ПриватБанку. - Кожен з нас не просто купував все, що просили діти у листі Миколаю, ми вкладали частину душі і свого тепла, хотілося придбати все, що є найкраще.
- Ці візити ще довго викликають теплу усмішку на вустах наших вихованців, і це - найголовніше. Це так душевно і зворушливо, - розповідає Ольга Поливода, заступник директора з виховної роботи Піщанобрідської школи-інтернату. - Подивіться в їх оченята, скільки в них радості, щастя. А ще, вони ж впевнені, що саме Св.Миколай виконує всі їхні бажання, бо звідки ж співробітники ПриватБанку могли знати про омріяні іграшки, заколочки, бантики чи машинки на управлінні. Такі емоції не можна зрівняти ні з чим. Ось ви вже і поїхали, а вони по черзі бігають до кожного з нас і діляться своїм щастям - показують, приміряють, пропонують скуштувати смаколики.
- Передайте Св.Миколаю дуже-дуже-дуже (і так разів з десять) дякую, - щасливим голосом викрикує Кирило, учень 2 класу. - Особливо дякую за машинку, вона ще навіть краща, ніж я хотів - виблискує, мигає, їде...Вау!”. “Подивіться, мені Миколай передав ляльку! Я так хотіла саме таку, у такому рожевому платтячку! Ой, у неї закриваються очки, вона мені посміхається! Тепер я буду спати лише з нею, - обнімаючи банкірів, посміхається від щастя Оля.
Ці дітки зовсім не вимогливі, і бажання у них прості і скромні. Домашні дітки про таке навіть не згадують, бо хто ж із них мріє про звичайну іграшку, розмальовку чи кольорові олівці? Листи починаються з розповіді, що вони поводилися чемно весь рік, були слухняними і гарно вчилися. Кропивницькі банкіри, як справжнісінькі чудотворці, не лише виконують усі побажання, написані у листах, а й додають від себе смаколики, фрукти, іграшки - все те, що придбали би своїй дитині.
- Кожен із нас вкладає душу, виконуючи побажання діток, - додає пані Раїса, - Так хочеться кожному подарувати тепло наших сердець, поділитися добром та любов’ю, обняти кожного і пригорнути.
Такі зустрічі банкірів з дітьми - то цілий вирій почуттів та емоцій. Хіба можна передати словами радість, щастя, здивування, щиру вдячність на обличчях дітей, які буквально пірнали у пакунки, дістаючи один подарунок за одним: от лялька, потім бантики, потім розмальовки та олівці, і от нарешті... бейблейд! Хто б міг подумати, що саме він відіграє найважливішу роль у подарунку :)
“А ти казав, що Св.Миколай старий і не знає, що таке бейблейд, - пошепки каже Кирило однокласнику. - Бач, він знає, і навіть подарував мені. Дивися, бачиш, він справжнісінький - і світиться! Бачиш, він камуфльованого кольору. Я теж стану солдатом, і Миколай це знає!”
Подарунки знайшли своїх нових власників, а діти ще довго не відпускали гостей. Обнімали, цілували і запрошували приїжджати до них частіше. Ці щирі дитячі почуття вартують дуже дорогого.
- Ми ще довго не можемо заспокоїтися після приїзду, - додає пані Раїса. - Нас уже на порозі чекають колеги з проханням показати всі фото. Кожен шукає на них свою дівчинку чи хлопчика, хоче на власні очі переконатися, чи сподобався подарунок. Сотні разів перепитують: а як відреагували? А чи приміряли? А чи підійшло за розміром? А чи сподобалося? А чи щось казали? І тішаться, як діти, від того, що вони теж мають відношення до чудес, які відбуваються в день Святого Миколая.
Прес-служба ПриватБанку у Кіровоградській та Полтавській областях
