Пишу тому, що люблю: Хто такі кропивницькі Музи?
Чотири роки художники-аматори творчого об’єднання “Муза” працюють над своїми картинами, декоративними виробами. Потім їх презентують на виставках, пленерах кропивничанам, жителям області й гостям з різних куточків України. То хто такі музи, дізнавалася журналістка “Первой городской”.
Зустріч із ними відбулась у ветерано-волонтерському громадському просторі Krop:Hub. Там жінки представляли нові роботи на виставці “Пишу тому, що живу”.
Засновниця творчого об’єднання Ольга Краснопольська розповідає, що все почалося з експерименту. До неї прийшли три жінки, які попросили навчити їх, дорослих людей, малювати:
— Я вирішила спробувати навчити малюванню дорослих. Це був експеримент, який потім розрісся у щось більше. Починалася “Муза” як студія, де ми навчали живопису. Але зараз це вже жива нова істота — об’єднання, до якого входять цікаві, багатогранні особистості.
Зокрема, одна з них, художниця Інна Вішневська, стала ініціаторкою виставки “Пишу тому, що люблю”. Про її творчий і життєвий шлях, погляди можна прочитати в ексклюзивному інтерв’ю у газеті “Первая городская” та на сайті “Утренний город”.
— З Музами ми часто організовуємо виставки. А оскільки я волонтерка Krop:Hub, вирішили організувати цю виставку у цьому просторі. Це і реклама нашого простору, і стимул для творчості. Я вважаю, що відкриття вернісажу — гарний привід провести недільний вечір, поспілкуватися між собою та з новими людьми, — розповідає Інна Вішневська.
Художниці представили гостям свої нові картини, декор та іграшки, виконані у петриківському розписі, а також вітражні підсвічники та сережки.
Зараз до “Музи” входить близько 40 учасників та учасниць. Кожна людина працює за фахом, а у вільний від роботи час присвячує себе живопису. Жінки слухають лекції з історії мистецтва, вивчають твори художників, об’єктивно критикують та допомагають одна одній.
— Десять років мріяла про те, що буду малювати. Купляла і складала у шухляду пензлі, полотна. А потім прийшла у студію - і тут розкрився мій талант. Мені подобається, що тут кожна допомагає, підтримує. Наприклад, одну із сьогоднішніх картин — “Скрипку” — я намалювала завдяки критиці та порадам дівчат, — розповідає перукар Тетяна Кондратьєва.
Ксенія Ракша малює вже другий рік. Каже: щоразу, коли приходить у “Музу” посміхається.
— Вчилася малювати аквареллю. Зараз ближче до душі вітражні фарби. Роблю ексклюзивні підсвічники, прикраси тощо. Для мене “Муза” як ковток свіжого повітря, — зізнається перекладачка Надія Єгурнова.
Лікарка-окуліст Маріна Пономарьова розповіла, що художницею стала в один момент, спонтанно:
— Сиділа біля моря на пляжі, дивилася на корабель і відчула, що хочу малювати. Так і потрапила сюди три роки тому. Щоразу, сідаючи за мольберт, відчуваю кураж, натхнення, стимул до життя. Всі музи відчувають життєвий підйом, коли зустрічаємося.
— Кожна нова виставка — це завжди стимул, який спонукає шукати нові теми, нові засоби виразності, зрештою, зростати й розвиватися, — коментує одна з учасниць творчого об’єднання, головна редакторка “Утреннего города” Людмила Макей. — А починалось моє захоплення з бажання поекспериментувати. Одного разу на пленері, куди нас запросили художники, сказали: “А тепер малюють журналісти”, і я вирішила спробувати. До речі, намалювати корову мені допоміг народний художник Анатолій Шаповалов. Це було настільки драйвово, натхненно! Приємно усвідомлювати, що у Кропивницькому багато талановитих людей, це — потенціал нашого міста.
— У кожної з муз уже є свій почерк і творчий шлях, який від мене не залежить. Я як маяк — до мене приходять за порадами, програмами тощо. У нас уже всі самостійні, і це радує, — пояснює Ольга Краснопольська.
Вже на другий день після виставки її картини, а також роботи Інни Вішневської продали на аукціоні. Виручені гроші підуть на благодійність. За словами організаторки виставки, є декілька напрямків, куди вони можуть перерахувати кошти: реабілітаційний центр для тварин “БІМ”, благодійний фонд допомоги онкохворим дітям “Янголи життя”, діти-сироти тощо. Музи також планують провести онлайн-аукціон власних робіт.
Летиція Курята
