Олексій Чорний: про 3-D моделювання в Кропивницькому, відновлення пам’ятника Наталці Полтавці та допомогу медикам

 

Почувши що-небудь про 3-D принтери, у пересічного громадянина відразу виникає уявлення про якісь технології майбутнього. Адже на перший погляд, не розбираючись у цій тематиці, стає незрозуміло, навіщо це все взагалі треба. Адже є масове виробництво, яке може зробити все навіть краще. Чи так це насправді, ми розпитали у Олексія Чорного, який вже не перший рік займається 3-D моделюванням у Кропивницькому. 

 

- Спершу розкажіть трохи про свою діяльність.

 

- Вже четвертий рік поспіль ми займаємося 3-D друком у Кропивницькому. Працюємо буквально над усім, що зроблено з пластику. Від підстаканників до авто та навіть авіазапчастин. За цей час ми протестували різноманітні макети, намагаючись створити різноманітні речі. Зараз більшість наших замовлень – це автозапчастини. Мріємо, що в майбутньому зможемо спроєктувати цілий автомобіль завдяки 3-D друку. 

 

- Для мене, як для людини дуже далекої від цієї сфери, 3-D друк – це таке собі чудо технології, що прийшло до нас з майбутнього. Чи так це насправді?

 

- Я почав цим займатися у 2016 році і тоді це виглядало, ніби я дійсно прийшов з майбутнього й намагаюся нав’язати всім свою нову віру. Проте з часом люди почали ставитися до цього більш спокійно. І навіть цей приклад з масками показав, що фахівці в 3-D моделюванні можуть набагато швидше інтегруватися й почати створювати щось необхідне саме на цей момент. Їм не треба запускати виробництво й чекати місяць, поки все запрацює. Це показує, що ми самостійно можемо зробити те, що нам дійсно необхідно, не чекаючи, поки це прийде до нас з Китаю чи поки великі компанії не почнуть це виготовляти на своїх заводах.

 

 

- З перших днів початку пандемії ви почали виготовляти захисні маски для медиків. Чому саме маски?

 

- Ця ідея прийшла до нас у голову, ще коли все тільки починалося в Китаї. Тоді в мережі можна було зустріти фото медиків, обличчя яких постраждало від щоденного носіння захисних окулярів. Тоді проєктори на 3-D принтерах придумали такий формат захисту - маски, які ми зараз виготовляємо. Вона заміняє окуляри й звичайну маску одночасно й дозволяє медикам працювати в більш комфортних умовах. Зараз вже існує величезна кількість різноманітних масок. Ми ж взяли за основу італійську модель, трохи вдосконаливши її. За перший час ми роздали на благодійність близько 250 таких масок для місцевих медиків.

 

 

- Де може використовуватися такий формат виготовлення речей?

 

- Фактично всюди. Буквально всюди. Завдяки 3-D проєктуванню можна створити новий автомобіль чи навіть будинок. Це вже чинна практика в сучасному світі. Цим користуються в абсолютно різноманітних сферах. Наприклад, для лікування. Так, вже навчилися виготовляти дуже легкий гіпс, який пацієнт навіть не відчуває у себе на тілі. Тобто це може бути все, що влізе у ваш принтер. Проте, на жаль, в Україні це поки що не так розвинуто.  

 

- Чи можливо запустити якесь масове виробництво на базі 3-D принтерів?

 

- Зараз ми плануємо розпочати виготовленням вітряків. Це будуть не ті величезні вентилятори, які можна зустріти на європейських електрофермах. Ми плануємо маленькі вітряки, до метру у висоту. Їх можна просто встановити на дах свого приватного будинку й насолоджуватися зеленою енергією. Вони спеціально розроблені для Кіровоградщини. Тому видають більше електроенергії при малих вітрах, що є дуже актуально для нашого регіону. 

 

- Які найцікавіші речі, які ви друкували на своїх принтерах?

 

- Ну, для нас усі ці речі вже насправді буденні, тому великої цікавості для нас вони не мають. Наприклад, ми виготовляли броню для наший військових. Також робили черепа для медичних університетів. До того ж у вересні 2019 року ми відновлювали руку нашій кропивницькій Наталці Полтавці, коли її зруйнували вандали.

 

- А які ще переваги друку на 3-D принтері перед тими деталями, що виготовляються на заводах?

 

- У першу чергу це швидкість. Адже для того, аби створити щось на великому підприємстві, необхідно пройти всі кола пекла. А нам просто треба увімкнути принтер, ввести всю необхідну інформацію й натиснути кнопочку «Друк». Також, якщо брати до уваги дрібносерійне виготовлення, то безумовно принтер тут покаже себе краще й це буде дешевше. Адже електроенергії принтер використовує набагато менше. Ну а взагалі, це просто різні підходи до виготовлення. Такий друк дозволяє думати інакше, простіше. Наприклад, якщо в твоєї мами завтра день народження і ти хочеш подарувати їй якусь оригінальну вазу. То просто може сказати розмір і те, що ти хочеш там бачити, й наша команда на наступний день тобі її вже й віддасть. 

 

- Чи треба бути програмістом, аби почати друкувати на 3-D принтері?

 

- Коли я починав з цим працювати, в мене не було жодного досвіду в цьому. Я банально не міг навіть паяльника в руках тримати. По суті, аби почати, треба принтер та цікавість до цієї справи. В інтернеті є купа уроків на цю тему, є макети, які можна скачати й за ними вже працювати, вдосконалюючи свої знання. Проте тут випливає інша проблема, ти купляєш собі цей принтер, збираєш його і по суті не знаєш, що з ним робити. Ти можеш надрукувати усе, що тільки забажаєш. Але ти не вмієш створювати дизайн. І тобі треба сісти й освоїти цю нішу. Потім тобі треба отримати навички інженера, адже без них ти нічого нового не зробиш. Тому ти маєш сісти й навчитися й цьому. Таким чином, для початку можна пробувати себе й без навичок, але згодом, аби створювати щось дійсно вартісне, без цього не обійтися. Зараз, наприклад, в моїй команді працюють дизайнери й інженери-конструктори. Але ми плануємо збільшувати нашу команду, аби творити щось нове й цікаве. 

 

Що ж, доки люди думають про те, що 3-D моделювання – це далеке майбутнє, яке ще не скоро стане чимось буденним, Олексій разом зі своєю командою доводять геть інше. І цілком можливо, що незабаром це стане частиною нашого життя, на яку ми навіть не звертатимемо увагу. Адже ще 20 років тому мобільний телефон теж був чимось новим та дивним для людства, а зараз абсолютно більшість ними користується. 

 

Нік Шендеровський