Тігран Хачатрян: Волонтерство – не лише гроші (ВІДЕО)

Громадська кампанія «Пандемія: час можливостей»

 

Те, що вірус рано чи пізно «проникне» на територію України, почали обговорювати ще в лютому. А тим паче після заяви голови  ВООЗ Тедроса Гебреєсуса: «Жодній країні не слід сподіватися, що у неї не буде випадків захворювання. Це було б фатальною помилкою, в прямому сенсі слова». Україна до цього готувалася – проводилися тренінги, роз’яснення, у кожній області було визначено заклади, куди хворих доставлятимуть карети швидкої допомоги. 

 

 

Допомога – це не лише маски 

Як діяла громадськість Кіровоградщини, розповідає Тігран Хачатрян – голова Громадської ради при Кіровоградській облдержадміністрації.

 

 

Ми закупили стрейтч-картки для бензинної каси, аби віддати їх міським, районним та обласним лікарням. Таким чином долучилися до обласної акції, яку організував підприємець Артур Арутюнян, та, об’єднавши зусилля, почали допомагати тим водіям, які на безоплатній основі своїми засобами, авто та коштами почали возити медиків на роботу. 

 

 

Ми змогли допомогти і людьми з автомобілями та пальним. Тут важливо було бути хоч чимось корисним тим добродіям, бо про них мало говорять, але ці люди о сьомій ранку вставали і поспішали на допомогу медпрацівникам. Був створений чат у вайбері, де кожен медик писав, звідки його забирати і куди везти.

 

Потім ми адресно допомагали тим людям, які хворіли на COVID-19. Надали матеріальну допомогу двом людям з Кропивницького, які проходили лікування в Першій міській лікарні на Фортечних валах. Фінансово допомогли не в тому розумінні, що оплатили лікування, ні! Їхні діти залишилися без годувальників і потребували товарів першої необхідності тощо. Тож ми взяли на себе цю турботу. 

 

 

 

Потім були зустрічі в районах. Почули побажання від місцевих медиків. От, наприклад, у автомобіля швидкої допомоги в Олександрівці лопнуло лобове скло. Воно вже було таке тріснуте, що швидка не мала змоги доїхати до хворого по виклику. Ми допомогли його замінити. Ми про це не говорили на широкий загал, тому що це такі речі, які повинні робити і державна влада, і обласна.

 

Підприємці й благодійники об’єдналися 

Коли ситуація більш-менш стабілізувалась і стала підконтрольною, низка підприємців зі Світловодська, Олександрівки, Малої Виски та Кропивницького об’єдналися під егідою Громадської ради при Кіровоградській облдержадміністрації та зробили внески у загальний благодійний фонд, який створений при ОДА.

 

Також було багато звернень від громадян, наприклад, закупити підгузки для дітей, якісь ліки тощо. Також ми збирали речі та відвозили у Дім милосердя. Ще долучилися до акції Олексія Сторожука, 17-річного хлопця, який допомагає людям похилого віку продуктовими наборами. І вже Олексій від мого імені як голови Громадської ради та самої Ради розніс ті набори нужденним.

Не розслаблятися!

 

 

На сьогодні у нас запланована відправка допомоги до Олександрівської районної лікарні. Там є потреба в засобах індивідуального захисту. Наразі тривають перемовини стосовно закупівлі захисних костюмів. Також приєднуємося до всеукраїнської акції «Допоможи ближньому» і  вже разом зі Спілкою вірмен України роздаватимемо маски громадянам. Можливо, це зараз і не так актуально, але багато людей нехтує рекомендаціями носити захисну маску. Вже за тиждень ми цей проєкт запустимо і всім бажаючим містянам роздамо маски. Хотілося, щоб кожен мешканець міста задумався, хоча ми і самі вже розслабилися, але розповсюдження коронавірусної інфекції поки ще триває.

 

Про державу і громадян

Мене особисто дратує те, що держава зараз більше наказує, ніж допомагає. До мене звернувся підприємець зі Знам’янського району, де навколо ринку йде активна стихійна торгівля, а на самому ринку створили такі умови, що туди торгувати не йдуть, ще й штраф у 17 тисяч гривень наклали. Звичайно, ми боремося за те, щоб людей не карали. Але і підприємець – теж член суспільства, який приносить користь людям, створює робочі місця і податки платить до місцевих бюджетів. Він створив усі умови, а його оштрафували. Однак навколо ринку триває стихійна торгівля, напевно під чиїмось прикриттям. Я розумію, що люди повинні виживати та працювати, але ж не в такий спосіб. Усе-таки ми живемо в цивілізованій країні і має бути  певний порядок.

 

Діалог, співпраця, аудит

Під час онлайн-конференції за участі директора департаменту охорони здоров’я Кіровоградської ОДА Олега Рибальченка були погоджені дії стосовно подальшої співпраці. Від Громадської ради було обрано Віктора Остащука,  голову комісії із соціальних питань, який спілкується напряму стосовно тієї чи іншої допомоги з представниками влади.

 

Хотілося зробити громадський чи професійний аудит, адже кошти виділяються обласними та районними органами влади на усунення заходів, пов’язаних із коронавірусною інфекцією, та зрозуміти доцільність направлення цих коштів. На мою думку, не всі вони доходять до адресата. Можливо, це й помилкова думка, але вона має право на існування. Більшість керівників медзакладів бояться говорити про реальну картину, і ми це прекрасно бачимо. Говорити, це не означає ображати чи обманювати, адже жартувати життями людей принаймні неетично. Хотілося б більше, щоб не картинка була у Facebook або в інших соціальних мережах, а дійсно робота. Громадська рада крок за кроком і нікого не ображаючи й надалі боротиметься з коронавірусом  та продовжуватиме займатися благодійністю.

 

 

Допомагати – в радість

Особисто я отримую велике задоволення від того, що комусь допомагаю. Якщо за день нікому не допоможу, то, вважай, і день не задався. Ось після нашої зустрічі прийде заслужений майстер-спорту України з пауерліфтингу Богдан Фельчин, який потребує коштів, аби поїхати на Чемпіонат України. Він звертався до багатьох меценатів, у тому числі до народних депутатів. Звісно, я розумію, що це не депутатське питання і вони не повинні сидіти і роздавати гроші, але з миру по ниточці необхідну суму зібрати можна, і спорт потрібно підтримувати. 

 

Трохи інформації про нашого чемпіона: майстер спорту України з пауерліфтингу, срібний призер кубкiв України 2017, 2018 рр., бронзовий призер кубку України 2016 р., переможець турніру «Козацькi забави – найсильнiша Людина Кiровоградщини» 2020 р. 

 

Зрештою, Спілка вірмен України Кіровоградської області підтримує богатиря-пауерліфтера, який представлятиме нашу область на Чемпіонаті України. 

 

Дітям потрібно допомагати, аби вони проявляли свої таланти. Треба заохочувати їх, щоб у них був до цього інтерес. А у нас волонтерський рух начебто і є з одного боку, а з іншого – справа вже перетворилася на популізм. Хотілось, щоб благодійність була сконцентрована в одному місці. 

Таких спірних моментів багато. Наприклад, є родини, що потребують благодійної підтримки на лікування дитини, інша сім’я не має власного житла. А ми в цей же час даємо тисячу чи дві тисячі євро для виступу юних артистів за кордоном. Але за такі гроші в селі можна купити будинок… 

 

 

 

 

 

На жаль, пріоритети у нас трохи погано розставлені. Якщо узагальнити кожну допомогу, то це колосальна підтримка. Але не забуваймо і про державну допомогу. Як член суспільства, як громадянин та мешканець кожен має вносити свою лепту. 

 

Хочу зазначити, що волонтерство – це не лише фінансові затрати, а й фізичні, це витрачений час і сили людини. Це навіть більше, ніж просто дати грошей. Або ти одним і тим «хворієш» і залучаєш більше уваги громадськості до якоїсь конкретної проблеми, це теж волонтерство. На жаль, більшість громадян сприймає волонтера як людину, котрій немає чим зайнятися. Але це не так. Коли щось робиш, ти не ждеш від когось подяки, а просто виконуєш якусь місію. І ти почуваєшся впевненіше. Звісно, люди інколи нахабніють, грають на почуттях. Та головне – бути волонтером в душі. 

 

Проєкт фінансується Фондом міжнародної солідарності в рамках програми «Free Media Programme»

 

Ірина Лягул