У Кропивницькому представили фотовиставку «Сильні духом. Мами»

  • 10 бер. 2021 18:09
  • 987
    • Новина У Кропивницькому представили фотовиставку «Сильні духом. Мами» Ранкове місто. Кропивницький
     
    9 березня 2021 року в Музеї мистецтв відбулося відкриття фотовиставки «Сильні духом. Мами». Про це повідомляє у ФБ Олена Степанок.
     
    Дванадцять мам з різних куточків України, які втратили синів на війні, але знайшли сили жити далі, стали підтримкою та прикладом для інших, займають активну громадянську позицію: саме вони є героїнями фотопроєкту, який вперше був презентований до Дня матері у 2019 році в Музеї історії Києва.
     
    На жаль, вже понад 6 тисяч осіб у нашій державі отримали статус «член родини загиблого військовослужбовця», серед них чисельна категорія – матері. Фотопроєкт організований з метою вшанування членів родин загиблих, привернення уваги громадськості до проблем їхньої психологічної та духовної реабілітації та з метою вшанування пам’яті загиблих Героїв.  
     
    Життя триває – ось основний посил, що зчитується зі світлин фотографа (авторки фотосвітлин проєкту) Мирослави Марциненко. Магазин одягу «Синій льон», дизайнери: одягу - Лідія Лущик, прикрас - Ольга Бунеску, візажистки Олена Тулапіна, Оксана Мороз та талановита дизайнерка авторських головних уборів та прикрас для волосся Ірина Підліпська створили учасницям проєкту вишукані образи. 
     
     
    Фотовиставка «Сильні духом. Мами» ініційована Департаментом військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ у рамках проєкту духовно-психологічної опіки, підтримки та реабілітації родин загиблих військовослужбовців, а також за підтримки Всеукраїнської громадської організації «Ветеранське братерство». 
     
    Інформація про організацію: Департамент військового капеланства заснований 2006 року при Патріаршій курії Української греко-католицької церкви. Департамент співпрацює із силовими міністерствами та відомствами (Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Внутрішні війська МВС України та Державна прикордонна служба України), а також залучає іноземний досвід щодо впровадження системи душпастирської опіки військовослужбовців та їх родин в Україні.
    Автор ідеї  проєкту — Наталія Дубчак, мати загиблого молодшого сержанта Олександра Єрошенка.
     
     
    Учасниці проєкту:
    1.Харченко Наталія Олексіївна, 1959 р.н.,
    народилася у м. Курчатов, Курської обл., РФ. Проживає в м. Київ, голова громадської організації «Незламні матері України». 
    2.  Наумова Інна Сергіївна, 1971 р.н.,
    Народилася і проживає в м. Козятин, Вінницька область. Завідувачка сектору по роботі та соціальній підтримці воїнів АТО та членів їх сімей Козятинської міської ради.
    3. Дубчак Наталія Іванівна, 1962 р.н., 
    Народилася в Києві, проживає в м. Буча, Київської обл. Має майже 20 років військової служби, майор у відставці, працівник Департаменту військового капеланства УГКЦ (опіка родин загиблих воїнів).
    4. Борисенко Наталія Петрівна, 1974 р.н., 
    Народилася та проживає в м. Рівне. Працює в ДЮСШ міста. Активно займається громадською та волонтерською діяльністю, голова громадської організації «Єдина родина Рівненщини». 
    5. Жеребило Любов Володимирівна, 1962 р.н., 
    Народилася в с. Щербашенці, Богуславського р-ну Київської обл. Проживає в місті Мена, Чернігівської обл. Голова Менського відокремленого підрозділу громадської організації «Єдина родина Чернігівщини». 
    6. Муравська Алла Анатоліївна, 1972 р.н.,
    Місце народження та проживання - м. Хмільник. Член координаційної ради громадської організації «Спілка учасників АТО та їхніх сімей м. Хмільника та Хмільницького району».
    7. Панасенко Олена Василівна, 1965 р.н.,
    Місце народження - с. Поліське, Коростенського району, Житомирської області. Проживає в м. Київ. Активно займається громадською діяльністю. Працює головним бухгалтером.
    8. Полєва Любов Дмитрівна, 1950 р.н.,
    Народилася та проживає у м. Дніпро. Працюючий пенсіонер, заступник голови громадської організації «TAPS-Україна м. Дніпро».
    9. Костюк Вікторія Анатоліївна, 1978 р.н.,
    Народилася і проживає у м. Вінниця. Працює у перукарні. Громадська активістка. 
    10. Яремчук Вікторія Валеріївна, 1970 р.н.,
    Народилася та проживає в Добровеличківці Кіровоградської обл. Спеціаліст фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Кіровоградській області,  громадська активістка: член координаційної ради об’єднання рідних безвісти зниклих «Надія»; член ГО «Єдина родина Кропивниччини». У 2019 році нагороджена Пам’ятною медалю «Матері Божої Неустанної Помочі» від предстоятеля Української греко-католицької церкви Блаженнішого Святослава (Шевчука) та Нагрудним знаком «Знак пошани» від Міністерства оборони України.
    11. Тороповська Тетяна Миколаївна, 1968 р.н.,
    Місце народження і проживання - м. Київ. Кандидат історичних наук, доцент, викладала в Київському Національному університеті технологій та дизайну, Київському університеті імені Бориса Грінченка. На цей час у відпустці по догляду за дітьми (двійня, 2 рочки). 
    12. Перетятько Тетяна Володимирівна, 1962 р.н., 
    Народилася в с. Набутів Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської області. Вчитель фізичної культури, пенсіонер. Волонтер, Голова громадської організації «Солдатські матері Корсунщини», нагороджена декількома відзнаками Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції», нагрудним знаком Міністерства оборони «Знак Пошани». 
    Фотовиставку доповнено документально-архівною групою 2014-2020 років з фондового зібрання Музею мистецтв. Проєкт «Сильні духом. Мами» побував у багатьох містах України, зокрема Києві, Чернігові, Дніпрі та ін.
     
     
    Серед учасниць фотопроєкту й пані Вікторія Яремчук з Добровеличківки Кіровоградської області. Її син — молодший сержант Олександр Яремчук був спецпризначенцем. 24 серпня 2014 року, виконуючи бойові завдання поблизу Савур-Могили, зник безвісті. Для матері — це вже сьомий років пошуків, болю, відчаю та надії. Останні слова сина пані Вікторія пам’ятає добре: «Мамо, я трішки зайнятий. Звільнюся і зателефоную...». Вона вірить, що настане той день, коли знову побачить свого Сашка на порозі рідного дому. Він обійме її, заспокоїть і тихенько промовить: «Матусю, я живий, я повернувся!»…